125/821/16-к
1-кс/125/228/2018
22 серпня 2018 року м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області в складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Барського відділу Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Барського районного суду Вінницької області клопотання прокурора Барського відділу Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Терешки Барського району Вінницької області, зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживаючий по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 296 КК України,
В провадженні Барського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Прокурор Барського відділу Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 подав до суду клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 щодо якого ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 25 травня 2018 року надано дозвіл на його затримання для розгляду вказаного клопотання.
В судовому засіданні прокурор Барського відділу Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заперечив проти клопотання, суду пояснив про причини неявки в судові засідання у даному кримінальному провадженні і, як на поважність неприбуття до суду послався, що з 1 липня 2018 року по 19 серпня 2018 року перебував за межами району на роботі. У судові засідання до вказаної дати не з'являвся, оскільки знаходився вдома з дітьми ОСОБА_6 , батьком яких він є. Зі своїм захисником адвокатом ОСОБА_5 не спілкувався, не повідомляв про причини неявки в судові засідання. Вказав, що йому було відомо про усі судові засідання в даному кримінальному провадженні. Визнає, що внаслідок його поведінки, а саме неявки в судові засідання, не можливо було завершити розгляд даного кримінального провадження. Просив суд не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді взяття під варту, запевняв, що надалі він буде з'являтися в судові засідання.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 просив суд у клопотанні відмовити.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 2) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово не з'являвся у судові засідання, що було підставою для відкладення розгляду кримінального провадження.
Зокрема, 3 травня 2018 року обвинувачений ОСОБА_4 не з'явився в судове засідання без поважних причин, хоча був належним чином повідомлений про час, місце, день розгляду кримінального провадження, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням, яке було йому вручено 16 квітня 2018 року.
На виконання ухвали Барського районного суду Вінницької області від 3 травня 2018 року обвинуваченого ОСОБА_4 було доставлено в приміщення Барського районного суду Вінницької області для участі в судовому засіданні, призначене на 23 травня 2018 року.
Однак обвинувачений ОСОБА_4 самовільно залишив приміщення Барського районного суду Вінницької області, чим ухилився від явки в судове засідання.
25 травня 2018 року Барським районним судом Вінницької області на підставі клопотання прокурора Барського відділу Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 постановлено ухвалу про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою приводу для розгляду клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно протоколу затримання особи від 22 серпня 2018 року, складеного ДОП СП Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницької області ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_4 затримано о 9 год. 55 хв. 22 серпня 2018 року.
Суд відхиляє заперечення обвинуваченого ОСОБА_4 проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки воно є недоведеним.
Крім зазначеного вище, суд бере до уваги повідомлення іншого учасника судового провадження, зокрема, обвинуваченої ОСОБА_6 , яка проживає з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу, яка повідомила, що їй невідомо про причини неявки останнього в суд, який був обізнаний про усі судові засідання.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що причини неявки, на які посилається обвинувачений ОСОБА_4 , є надуманими та жодним чином не доводять поважність неприбуття обвинуваченого в судові засідання, що вказує на свідоме ігнорування виконання вимоги суду про явку в суд, що дає підстави вважати про наявність ризиків, що обвинувачений ОСОБА_4 буде продовжувати переховуватися від суду, впливати на потерпілого, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до приписів ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 цього Кодексу.
Беручи до уваги рішення Європейського суду у справі "Харченко проти України", зокрема п. 84, де зазначено про необхідність здійснення компетентним судом перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання, та легітимність мети, з якою особу затримано, враховуючи серйозність обвинувачення та ризики ухилення від суду, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, його вік, стан здоров'я, соціальні зв'язки, відсутність постійного місця роботи, наявність ризиків, що обвинувачений буде продовжувати переховуватися від суду, впливати на потерпілого, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, суд дійшов висновку про задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги, передбачені ч. 3 ст. 183 КПК України, де вказано, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З урахуванням вимог, встановлених ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке є тяжким кримінальним правопорушенням, та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, яке є кримінальним правопорушенням середньої тяжкості, слід визначити у розмірі, що становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму у розмірі 88850 гривень, що буде достатньо для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
На підставі ст. 9 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, п. 84 рішення Європейського суду у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, керуючись статями 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205, частинами 1, 2 ст. 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Барського відділу Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 296 КК України, задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали 60 днів, який необхідно обчислювати з 9 год. 55 хв. 22 серпня 2018 року до 9 год. 55 хв. 20 жовтня 2018 року.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Визначити заставу у розмірі, що становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму у розмірі 88850 (вісімдесят вісім тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200, код за ЄДРПУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31217205026001, код класифікації доходів бюджету 22030200.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до Барського районного суду Вінницької області;
- не відлучатися із населеного пункту, де проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту внесення застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвалу надіслати до Барського відділення поліції Жмеринського відділу головного управління Національної поліції у Вінницькій області для виконання.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подання скарги до Барського районного суду Вінницької області.
Суддя