______________________________________________________________________________________________________________________ справа № 520/9315/18
провадження № 2/520/5478/18
22.08.2018 року суддя Київського районного суду міста Одеси Літвінова І.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 (паспорт: КМ 842858 виданий Котовським РВ ГУДМС України в Одеській області від 18.06.2013 р.) до ОСОБА_2 (паспорт: КК 049633 виданий Котовським МРВ УМВС України в Одеській області від 11.08.1998р.) про стягнення аліментів,
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Одеси, справі присвоєно єдиний унікальний номер 520/9315/18; головуючим визначено суддю Літвінову І.А.
Справа № 520/9315/18 відноситься до юрисдикції місцевого загального суду, як суду першої інстанції. Справа підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Довідкою відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, одержаною на запит суду до відкриття провадження у справі, підтверджено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (паспорт: КМ 842858 виданий 18.06.2013 р. Котовським РВ ГУДМС України в Одеській області) значиться зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. З нею в талоні вказана дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3
Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві вказує останню відому адресу реєстрації відповідача: м. Київ, вул. Щекавицька, 21.
На запит суду одержано довідку з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання територіального органу ДМС УДМС України в Київській області. За наявною інформацією відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованим/знятим з реєстрації по місту Київ та Київській області не значиться.
Оскільки адреса реєстрації позивача територіально відноситься до Київського району м. Одеси, територіальна підсудність (юрисдикція) цивільної справи № 520/9315/18 Київському районному суду м. Одеси визначається за правилами частини першої статті 28 ЦПК України.
Позивач ОСОБА_1 просить суд увалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи стягнення з травня 2018 року і до повноліття дитини.
Підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі на цій стадії цивільного процесу не встановлено.
Утім, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху у зв'язку із недодержанням вимогам статей 175-177 ЦПК України при її оформленні.
Так, всупереч вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в адресах сторін не зазначені поштові індекси.
За своєю суттю адреса це умовна кодифікація місця знаходження об'єкту, яка застосовується з метою поштового зв'язку. Правила написання адреси, встановлені Міністерством зв'язку, для забезпечення якнайшвидшого пересилання, зберігання і доставляння поштових відправлень. На всіх адресах пишеться: назва вулиці, номер будинку і квартири; назва населеного пункту, міста; назва району; назва області, індекс.
Пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців
Позивачу необхідно зазначити ціну позову, враховуючи, що з визначеної ціни позову розраховується судовий збір за ставками позовної заяви майнового характеру. Сума судового збору, в разі задоволення позовних вимог підлягає стягненню з відповідача, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 вказаного Закону «Про судовий збір».
Частиною четвертою статті 175 ЦПК України встановлено, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У позовній заяві ОСОБА_1 про судовий збір відомостей взагалі не значиться, тому позивачу необхідно внести певні уточнення.
Позивач не надає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК). Позивач користується наданим йому правом на власний розсуд, при цьому звертається увага позивача на приписи статей 133, 134 ЦПК України, якими встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Зважаючи на наведене, позивачу пропонується врахувати наслідки невиконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Пунктами 5 та 8 частини третьої статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Позивач звернулася до Київського суду м. Одеси 27 липня 2018 року.
Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Однак, позивач просить стягувати аліменти починати з травня 2018 року.
Частиною другою статті 191 СК України передбачено, що аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
При цьому позивач не надала суду жодного доказу, що вона вживала заходи щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.
Тому позивачу необхідно уточнити позовні вимоги або надати суду необхідні докази.
Згідно з частиною п'ятою статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так позивач посилається в позовній заяві, що відповідач працює в Службі Безпеки України, при цьому не надає доказу даній обставині, також вказує, що посада та розмір заробітної плати їй не відомий.
Частиною третьої статті 177 ЦПК України встановлено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про витребування доказів тощо.
На виконання пункту 7 частини третьої статті 175 ЦПК України позивачу також пропонується повідомити чи вживались ним заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
Також позивачу необхідно виконати пункт 10 частини третьої статті 175 ЦПК України, тобто зазначити в позовній заяві підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Звертається особлива увага позивача й на вимоги, встановлені статтею 95 ЦПК України щодо доказів, які подаються до суду.
Відповідно до положень вказаної процесуальної норми письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Вказані положення Цивільного процесуального кодексу України узгоджуються з порядком засвідчення копій документів, визначеним пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55).
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом»; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Діючими з грудня 2017 року процесуальними нормами, а саме частинами другою, четвертою, восьмою статті 83 ЦПК України встановлено, - позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Положеннями частини першої статті 78 ЦПК України суд обмежений у праві брати до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «ОСОБА_4 Ганс-Адам ІІ проти Німеччини» ).
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Враховуючи виявлені недоліки при оформлені позовної заяви ОСОБА_1, на виконання вимог частини першої статті 185 ЦПК України, суддею постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху та позивачеві встановлюється строк усунення недоліків.
Позивачу слід взяти до уваги, що якісна підготовка справи до судового розгляду спрямована в першу чергу на захист прав самого позивача та забезпечення розгляду справи без зволікань, з додержанням розумних строків, в порядку спрощеного позовного провадження, наслідком чого є економія не тільки процесуального часу сторін і суду, а й зменшення судових витрат, пов'язаних із безпосереднім розглядом справи.
Керуючись ст. ст. 95, 175-177, 185, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 (паспорт: КМ 842858 виданий Котовським РВ ГУДМС України в Одеській області від 18.06.2013 р.) до ОСОБА_2 (паспорт: КК 049633 виданий Котовським МРВ УМВС України в Одеській області від 11.08.1998р.) про стягнення аліментів - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк усунення недоліків шляхом повного виконання вимог, встановлених статтями 95, 175-177 ЦПК України щодо форми, змісту та порядку подання позовної заяви відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали - протягом десяти днів з дня одержання копії ухвали.
Забезпечити позивачу умови для засвідчення копій письмових доказів, доданих до позовної заяви безпосередньо у приміщені суду. Обов'язок по виконанню цієї частини ухвали покласти на секретаря судового засідання Молодова В.С.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою до суду, роз'яснивши, що у випадку виконання ухвали та усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона буде вважатись поданою у день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява буде вважатися не поданою і повернута позивачеві разом із доданими до неї матеріалами, що не позбавить позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя
ОСОБА_5