11 червня 2018 року Справа № 804/3681/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О.
при секретарі судового засідання Воробйовій П.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення №Р6144-15 від 24.04.2018 року про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити перерахунок пенсії, -
21.05.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 24.04.2018 року №Р6144-18 про відмову ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) в перерахунку пенсії з урахуванням довідки від 31.01.1993 року про заробітну плату, видану кооперативом із заготівлі та переробки вторинної сировини «Етика» (назва в оригіналі - Кооператив по заготовке и переработке вторичного сырья «ЭТиКа») за період з жовтня 1988 року по грудень 1992 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на підставі довідки від 31.01.1993 року про заробітну плату, видану кооперативом із заготівлі та переробки вторинної сировини «Етика» (назва в оригіналі - Кооператив по заготовке и переработке вторичного сырья «ЭТиКа») за період з жовтня 1988 року по грудень 1992 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 року у справі №804/3681/18 провадження було відкрито та справа призначена до розгляду в порядку підготовчого провадження.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
18.04.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 31.01.1993 року, видану кооперативом із заготівлі та переробки вторинної сировини «Етика» (назва в оригіналі - Корпоратив по заготовке и переработке вторичного сырья «ЭТиКа») за період з жовтня 1988 року по грудень 1992 року, проте листом №Р6144-18 від 24.04.2018 року відповідачем було відмовлено у здійсненні такого перерахунку, оскільки документи, додані позивачем до вказаної вище заяви, не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема довідка про заробітну плату від 31.01.1993 року, видану кооперативом із заготівлі та переробки вторинної сировини «Етика» за період з жовтня 1988 року по грудень 1992 року видана не за встановленою формою, належним чином не оформлена, тобто не відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», також має місце зазначення сум різними чорнилами та олівцем.
Однак, позивач не погоджується з відмовою, викладеною у рішенні відповідача, що оформлено листом №Р6144-18 від 24.04.2018 року, оскільки довідку про заробітну плату від 31.01.1993 року йому було видано до прийняття Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1.
Крім того, позивач зазначає, що з 1992 року кардинально змінилось податкове законодавство, що призвело до масового закриття кооперативів і державні архіви не приймали документацію про заробітну плату від таких кооперативів під час їх ліквідації.
Враховуючи вищезазначене, позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням довідки від 31.01.1993 року про заробітну плату протиправними та просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області здійснити перерахунок на підставі довідки від 31.01.1993 року про заробітну плату, видану кооперативом із заготівлі та переробки вторинної сировини «Етика» (назва в оригіналі - Кооператив по заготовке и переработке вторичного сырья «ЭТиКа») за період з жовтня 1988 року по грудень 1992 року.
06.06.2018 року за вх.27405/18, через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду, від повноважного представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтований наступним.
На підставі особисто наданої заяви від 24.11.2011 року позивачу була призначена пенсія за віком з 31.08.2011 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
18.04.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки від 31.01.1993 року про заробітну плату до якої було долучено:
- лист про надання інформації від 17.04.2018 року №03-44/Р-429т, виданий Архівним управлінням департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради, де зазначено, що документи з кадрових питань (особового складу) кооперативу «Єтика» на державне зберігання не надходили;
- лист про надання інформації від 02.04.2018 року №03.0-82/869, виданий Головним управлінням статистики у Дніпропетровській області, де зазначено, що станом на 02.04.2018 року суб'єктом з найменуванням «Кооператив по заготовке и переработке вторичного сырья «ЭТиКа» в Єдиному реєстрі підприємств та організацій України по Дніпропетровській області не значиться;
- лист від 05.04.2018 року №Р-22, виданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридично-архівне бюро «Легіс» в якому зазначено, що документи з особового складу кооперативу «Єтика» на архівному зберіганні відсутні;
- довідку від 31.01.1993 року про заробітну плату, видану кооперативом із заготівлі та переробки вторинної сировини «Етика» за період з жовтня 1988 року по грудень 1992 року.
Крім того, відповідач зазначає, що довідка про заробітну плату видана не за встановленою формою, належним чином не оформлена, тобто не відповідає вимогам Порядку, також із довідки вбачається, що суми зазначено різними чорнилами та олівцем
При цьому, повноважний представник відповідача у поданому відзиві зазначив, що пенсія призначається (перераховується) на підставі наданих документів порядку і на умовах, передбачених законодавством, яке чинне на момент звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.
Відтак, з посиланням на відповідні норми чинного пенсійного законодавства, та враховуючи зазначене вище, відповідач просить суд в задоволенні пред'явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В судове засідання, призначене на 11.06.2018 року, з'явився позивач та його повноважний представник.
Відповідач повноважного представника до зали судового засідання не направив.
В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.
Позивач та його повноважний представник не заперечували щодо переходу до розгляду справи по суті. У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, думка останнього щодо можливості переходу до розгляду справи по суті суду невідома.
Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 11.06.2018 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зважаючи на викладене, та, відповідно до ст. 229 КАС України, враховуючи описану вище явку сторін у судове засідання, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
18.04.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 31.01.1993 року, виданої кооперативом із заготівлі та переробки вторинної сировини «Етика» (назва в оригіналі - Кооператив по заготовке и переработке вторичного сырья «ЭТиКа») за період з жовтня 1988 року по грудень 1992 року.
Листом №Р6144-18 від 24.04.2018 року відповідачем було відмовлено у здійсненні такого перерахунку, з підстав невідповідності документів, додані позивачем до вказаної вище заяви, не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема довідка про заробітну плату від 31.01.1993 року, видана кооперативом із заготівлі та переробки вторинної сировини «Етика» за період з жовтня 1988 року по грудень 1992 року, видана не за встановленою формою, належним чином не оформлена, тобто не відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», також має місце зазначення сум різними чорнилами та олівцем.
Правовідносини сторін, що виникають у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР, ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. №1058-IV, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону Україну “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 р. №13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за №1566/11846, тощо.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.
Відповідно ст.26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Відповідно до ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною 1 статті 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1), передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Відповідно до п. 2.7 Порядку №22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 передбачено, зокрема, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
За змістом п. 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відтак, відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а також зважаючи на п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Загальною Декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний судовий захист закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року (стаття 2) та в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (стаття 13), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Пічкур проти України” (заява №10441/06) “оспорюваними нормами Закону конституційне право на соціальний захист поставлене в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами”.
Крім того, у тексті наведеного вище рішення, Європейський суд з прав людини зазначив, що право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника, є цілком неприйнятним, оскільки користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь - якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до п. 22 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України” (заява №63134/00) поняття “власності”, яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як “майнові права”, і, таким чином, як “власність” в цілях вказаного положення.
Відповідно до п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України” (заява №63134/00) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
При цьому, у відповідності до п. 26 наведеного вище рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України” (заява №63134/00) органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини “Проніна проти України” (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об'єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленій позовній заяві, так і відзиві до неї, суд зазначає наступне.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Як встановлено в судовому засіданні, та підтверджено матеріалами справи, підставою для відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 31.01.1993 року про заробітну плату, виданої кооперативом із заготівлі та переробки вторинної сировини «Етика», стало те, що вказана вище довідка видана не за встановленою формою та оформлена неналежним чином, тобто є такою, що не відповідає вимогам Порядку №22-1.
Проте, відповідачем не було взято до уваги приписи ч. 1 ст. 43 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із змісту якої вбачається, що зокрема перерахунок пенсій за віком, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При цьому, суд зазначає, що з копії трудової книжки БТ-І №561586, наявної в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 у період з 18.10.1988 року по 31.01.1993 року був членом кооперативу «Етика» та займав посаду керівника.
Відтак, суд зазначає, що відповідач відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, відмовляючи ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки від 31.01.1993 року про заробітну плату діяв не на підставі, не у межах та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; упереджено; недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом, не запобігаючи всім формам дискримінації; непропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована така відмова.
Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 р. у справі №172/178/17 (2-а/172/21/2017) (адміністративне провадження №К/9901/3499/17), в якій зазначається, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної робот, то для підтвердження соціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України у сукупності з обставинами, встановленими судом в процесі розгляду даної справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дозволяє суду прийти до висновку про обґрунтування позивачем належними доказами в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення перерахунку пенсії на підставі довідки від 31.01.1993 року про заробітну плату, виданої Кооперативом із заготівлі та переробки вторинної сировини «Етика» за період з жовтня 1988 року по грудень 1992 року.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції №0.0.1038586004.1 від 17.05.2018 року на суму 704,80 грн. за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.
Враховуючи задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення №Р6144-15 від 24.04.2018 року про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити перерахунок пенсії, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, а саме, судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).
Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення №Р6144-15 від 24.04.2018 року про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити перерахунок пенсії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області від 24.04.2018 року №Р6144-18 про відмову ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) в перерахунку пенсії з урахуванням довідки від 31.01.1993 року про заробітну плату, виданої кооперативом із заготівлі та переробки вторинної сировини «Етика» (назва в оригіналі - Кооператив по заготовке и переработке вторичного сырья «ЭТиКа») за період з жовтня 1988 року по грудень 1992 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на підставі довідки від 31.01.1993 року про заробітну плату, видану кооперативом із заготівлі та переробки вторинної сировини «Етика» (назва в оригіналі - Кооператив по заготовке и переработке вторичного сырья «ЭТиКа») за період з жовтня 1988 року по грудень 1992 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання даної позовної заяви у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн., 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_4