ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
22 серпня 2018 року м. Київ№ 826/8002/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції»
до третя особа проПриватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко Олега Володимировича Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЦЕНТРГРУП» визнання протиправними дій, скасування рішень від 29.08.2015р.,
Публічне акціонерне товариство «Банк «Національні інвестиції» звернулось з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко Олега Володимировича, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЦЕНТРГРУП» про:
- визнання протиправними дії (бездіяльність) відповідача;
- скасування рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер: 24014328 від 29.08.2015р. щодо зміни власника нерухомого майна, внесеного відповідачем на підставі нікчемного Договору купівлі - продажу житлового будинку від 29.08.2015р., укладеного АТ «Банк «Національні інвестиції» із ТОВ «ЄВРОЦЕНТРГРУП», що посвідчений відповідачем, зареєстрований в реєстрі за №1240;
- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 24014328 від 29.08.2015р. щодо зміни власника нерухомого майна, внесеного відповідачем на підставі нікчемного Договору купівлі - продажу житлового будинку від 29.08.2015р., укладеного АТ «Банк «Національні інвестиції» із ТОВ «ЄВРОЦЕНТРГРУП», що посвідчений відповідачем, зареєстрований в реєстрі за №1241.
Ухвалою суду від 23.05.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.08.2015р. між АТ «Банк «Національні інвестиції» та ТОВ «ЄВРОЦЕНТРГРУП» укладені договори купівлі-продажу житлового будинку, який складається з наступних будівель та споруд: житловий будинок - літера «А», цегла, загальною площею 1329,20кв.м., житловою площею 124,70кв.м., гараж - літера «Б», цегла, госпблок - літера «В», цегла, навіс для машин - літера «Г», метал, черепиця, колодязь №№4, з/б кільця, басейн - №5, бетон, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, будинок 11-Б, який зареєстровано в реєстрі за №1240 та договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, загальною площею 0,1870га, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, земельна ділянка 11, який зареєстровано в реєстрі за №1241.
Відповідачем 29.08.2015р. на підставі зазначених вище договорів купівлі-продажу зареєстровано право власності на нерухоме майно за ТОВ «ЄВРОЦЕНТРГРУП».
Однак, як зазначає позивач, на підставі постанови Правління Національного банку України від 17 вересня 15 № 613 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 р. № 172 «Про запровадження тимчасової адміністрації в AT «БАНК «НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Згідно з даним рішенням у ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ» запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18 вересня 2015 р. до 17 грудня 2015 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора AT «БАНК «НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку Ігорю Григоровичу строком на три місяці з 18 вересня 15 р. до 17 грудня 2015 р. включно.
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 01 грудня 2015 року № 853 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення від 02.12.2015 року № 214 «Про початок процедури ліквідації AT «БАНК «НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з даним рішенням розпочато процедуру ліквідації AT «БАНК «НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ» з 03 грудня 2015 року по 02 грудня 2017 року включно та призначено уповноважену особу Фонду та делеговано повноваження ліквідатора AT «БАНК «НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ» Волощуку Ігорю Григоровичу з 03 грудня 2015 року по 02 грудня 2017 року включно.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №2230 від 31 травня 2017 р. про зміну уповноваженої особи Фонду, якій делеговано повноваження ліквідатора AT «БАНК «НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ».
Відповідно до зазначеного рішення повноваження ліквідатора AT «БАНК НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ» визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53, у тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Луньо Іллі Вікторовичу з 06 червня 2017р.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.11.2017 №4967 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації AT «БАНК «НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ» та делегування повноважень ліквідатора» - продовжено строк здійснення ліквідації АТ «БАНК «НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ» на один рік по 02.12.2018р. включно.
Як зазначає позивач, під час здійснення перевірки, виявлено, що АТ «Банк «Національні інвестиції» здійснено (вчинено) правочини, зокрема, договори купівлі-продажу житлового будинку від 29.08.2015р., зареєстрованого в реєстрі за №1240 та договір купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі за №1241, які визнані нікчемними.
04 квітня 2018 року позивачем направлено відповідачу повідомлення №03/255 про нікчемність правочину в порядку ст.ст. 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на підставі якого, просило скасувати записи про державну реєстрацію прав на зазначене вище нерухоме майно.
Відповідач повідомленням щодо скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 13.04.2018р. №175/01-16 повідомив, що питання скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно регулюється статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, згідно якої запис про скасування державної реєстрації прав вноситься у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав.
Крім того, повідомлено, що відповідно до пункту 9 частини 1 статті 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, та у разі надання позивачем такого рішення суду, відповідачем будуть внесені відповідні записи про скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
До надання рішення суду, що набрало законної сили, яким скасовуються рішення про державну реєстрацію прав, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чи скасовуються записи про проведену державну реєстрацію прав, немає правових підстав для законного внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Абзацом 3 пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у цьому Кодексі термін публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено справи у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Так, згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Разом з тим суд звертає увагу, що законодавцем також врегульоване питання, коли у спорах між фізичною чи юридичною особою та суб'єктом владних повноважень не поширюється юрисдикція адміністративного суду, а саме: частиною третьою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про визнання дій державного реєстратора щодо реєстрації права власності, лише у випадку, якщо такі позовні вимоги не є похідними від вимог у приватно-правовому спорі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЦЕНТРГРУП» на підставі договорів про купівлю-продаж нерухомого майна та земельної ділянки, які порушують право власності як позивача, так й ТОВ «ЄВРОЦЕНТРГРУП».
Таким чином, з установлених судом фактичних обставин справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи (здебільшого між позивачем та третьою особою) щодо права власності на нерухоме майно, а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 № 815/6956/15, від 20.06.2018 № 820/2792/16.
Крім того, судом встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14.04.2017р. у справі №372/360/17 за позовом ОСОБА_6 до ПАТ «Банк «Національні інвестиції», ТОВ «ЄВРОЦЕНТРГРУП» про витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання дій неправомірними, яке ухвалою апеляційного суду Київської області від 24.07.2017р. залишено без змін, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Також, рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19.04.2017р. у справі №372/918/16-ц за позовом ТОВ «ЄВРОЦЕНТРГРУП» до ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення перешкод у здійсненні права користування нерухомим майном, позов задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 усунути перешкоди у здійсненні ТОВ «ЄВРОЦЕНТРГРУП» права користування земельною ділянкою, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 0,1870 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та житловим будинком літ. «А», цегла, загальною площею 1329,20 кв. м, житловою площею 124,70 кв. м, з господарськими будівлями і спорудами, а саме: гаражем - літ. «Б», цегла, госпблоком - літ. «В», цегла, навісом для машин - літера «Г», метал, черепиця, колодязем № 4, з/б кільця, басейном № 5, бетон, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та розташований на вищевказаній земельній ділянці, шляхом виселення (звільнення приміщення житлового будинку та території земельної ділянки) із займаної території вказаного житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розташований.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 10.08.2017р. та постановою Верховного Суду від 06.06.2018р. рішення Обухівського районного суду Київської області від 19.04.2017р. - залишено без змін.
Разом з тим, згідно з пунктом 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
З аналізу наведених вище норм слідує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від основного принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, а суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини 1 статті 6 вищезгаданої Конвенції.
За змістом Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». У цьому ж Рішенні зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Виходячи з вищенаведеного, зазначені позовні вимоги не можуть бути предметом розгляду в адміністративній справі та розглядатись у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, даний спір підлягає вирішенню в порядку норм господарського судочинства.
В частині судових витрат, суд зазначає наступне.
Приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 21.05.2018р. №1863755501 позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 3524,00грн.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 238, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Закрити провадження у справі №826/8002/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко Олега Володимировича, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЦЕНТРГРУП» про визнання протиправними дій, скасування рішень від 29.08.2015р.
Повернути Публічному акціонерному товариству «Банк «Національні інвестиції» через відповідний орган державної казначейської служби України судовий збір в сумі 3524,00грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні) сплачений до державного бюджету згідно платіжного доручення від 21.05.2018р. №1863755501.
Копії ухвали про закриття провадження у справі невідкладно надіслати сторонам.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тими самими позовними вимогами не допускається.
У випадку оскарження ухвали позовні матеріали будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Амельохін