ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
20 серпня 2018 року місто Київ№ 826/11330/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Огнивому Д.П., здійснюючи відкритий судовий розгляд адміністративної справи
за позовомНаціонального антикорупційного бюро України
до треті особиВищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Національної асоціації адвокатів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Національної асоціації адвокатів України ОСОБА_2 ОСОБА_3
провизнання протиправними та скасування рішень від 14.07.2017 №VII-024/2017, №VII-025/2017 та рішень від 24.02.2017,
за участі:
представника позивача - Сотника А.М.
представника відповідача - Добросько Л.В.
третьої особи - ОСОБА_2
представника третьої особи - ОСОБА_1
Національне антикорупційне бюро України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Національної асоціації адвокатів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Національної асоціації адвокатів України про визнання протиправними та скасування рішень від 14.07.2017 №VII-024/2017, №VII-025/2017 та рішень від 24.02.2017.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2017 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу №826/11330/17 до судового розгляду по суті.
Під час судового розгляду справи судом витребовувались додаткові докази, розгляд справи відкладався, також судом оголошувалась перерва в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до пунктів 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У судовому засіданні 20.08.2018 судом поставлено на обговорення питання щодо залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропущенням позивачем строків звернення до суду.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, Національним антикорупційним бюро України в обґрунтування строків звернення до суду з даним позовом в частині оскаржуваних рішень від 14.07.2017 №VII-024/2017 та №VII-025/2017 зазначено, що Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Національної асоціації адвокатів України було затримано відправку відповідних рішень на адресу позивача строком у 17 днів, а тому відведений законом тридцятиденний строк для оскарження рішень пропущений не з вини позивача.
Згідно з приписами статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент звернення позивача до суду з даним позовом), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Із зазначеними приписами, кореспондуються приписи Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції на час розгляду справи в суді.
Так, відповідно до частини першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Виходячи зі змісту наведених норм, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язується з днем, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування рішень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Національної асоціації адвокатів України від 14.07.2017 №VII-024/2017, №VII-025/2017 та рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Національної асоціації адвокатів України від 24.02.2017.
Так, суд звертає увагу, що частиною першою статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Відповідно до частини сьомої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Тобто, як вбачається зі змісту вказаних положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відлік тридцятиденного строку для оскарження рішень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури починається саме з дня прийняття оскаржуваного рішення.
Таким чином, граничний термін для оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Національної асоціації адвокатів України від 24.02.2017 є 24.03.2017, та термін для оскарження рішень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Національної асоціації адвокатів України від 14.07.2017 є 14.08.2017, в той час, як з відповідним позовом до суду Національне антикорупційне бюро України звернулось лише 07.09.2017.
Одночасно, суд звертає увагу, що наявною в матеріалах справи випискою з протоколу засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.02.2017 №03 підтверджується, що рішення комісії від 24.02.2017 прийняті у відкритому засіданні, за участі представника Національного антикорупційного бюро України, що не спростовано позивачем.
Також, на вимогу суду, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Національної асоціації адвокатів України було надано докази щодо належного повідомлення детектива Першого підрозділу детективів Головного підрозділу Національного антикорупційного бюро України Полховської Надії Миколаївни щодо розгляду 14.07.2017 її скарг на рішення від 24.02.2017 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 та про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3.
Так, відповідачем було надано, зокрема, копії супровідних листів від 29.06.2017 №1267 та №1268 щодо повідомлення про засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 14.07.2017 та копію списку №3523 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 30.06.2017 разом з копією фіскального чеку "Укрпошта" від 30.06.2017.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується участь представника Національного антикорупційного бюро України в засіданнях Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.02.2017 та обізнаність Національного антикорупційного бюро України щодо призначення розгляду відповідних скарг на 14.07.2017.
Так, під час судового розгляду справи позивачем не наведено доказів щодо необізнаності Національного антикорупційного бюро України про засідання 14.07.2017 Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із відповідних питань.
При цьому, суд наголошує, що Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено тридцятиденний термін для оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, відлік якого починається саме з дня прийняття оскаржуваного рішення, що дає підстави дійти висновку, що позивачем було пропущено зазначені строки звернення до адміністративного суду.
Згідно з частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що реалізуючі пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті статті 6 Конвенції є справа "Gradescolo S.R.L. проти Молдови".
У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію.
Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд.
Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Як зазначив Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.02.2018 по справі №800/499/17, строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов'язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов'язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим.
Суд наголошує на тому, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами, при цьому, необхідно зазначити, що поновлення процесуальних строків на оскарження судових рішень є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Відтак, беручи до уваги наведене вище, проаналізувавши усні та письмові доводи сторін суд дійшов висновку, що позивачем не наведено суду обґрунтованих доводів в підтвердження поважності пропущення строку звернення до суду з адміністративним позовом, а саме існування обставин, які пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.
Отже, згідно із приписами статей 123, 240 позов підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Визнати неповажними підстави пропущення строку звернення до суду і позовом в адміністративній справі №826/11330/17.
Позовну заяву Національного антикорупційного бюро України в адміністративній справі №826/11330/17 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України., із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.