22 серпня 2018 року справа № 2340/2830/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гараня С.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 (20914, Черкаська обл., Чигиринськи й р-н., с. Стецівка, вул. Черкаська, 185) на користь бюджету через ГУ ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) податкового боргу на загальну суму 61 908,39грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що в порушення вимог Податкового кодексу України відповідач невчасно та не в повному обсязі сплачує податки та збори, внаслідок чого виник податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб на загальну суму 61 908,39грн. Оскільки, у встановлені законом строки та в добровільному порядку податковий борг погашений не був, податковий орган звернувся з відповідним позовом до суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 відкрито провадження у справі за вказаним адміністративним позовом та на підставі ст.ст. 257, 263 КАС України вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у встановлений строк до суду відзив на позов не надав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, а тому враховуючи ч.6 ст.162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 зареєстрована, як фізична особа-підприємець 13.03.2013 за ідентифікаційним номером - НОМЕР_1 та перебуває на обліку, як платник податків та зборів.
Матеріалами справи встановлено, що станом на час звернення з позовом до суду за ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб на загальну суму 61 908,39грн., який виник внаслідок подання звітності:
- податкової декларації платника єдиного податку ІІІ групи від 16.05.2018 № 5694 (за три квартали 2017) по терміну сплати 16.05.2018, відповідно до якої, самостійно нараховано зобов'язання до сплати в розмірі 31 901,03грн. (враховуючи часткову сплату, непогашена заборгованість по декларації становить 16 969,43грн.);
- податкової декларації платника єдиного податку ІІІ групи від 16.05.2018 № 5695 (за 2017 рік) по терміну сплати 16.05.2018, відповідно до якої, самостійно нараховано зобов'язання до сплати в розмірі 18 597,29грн.;
- податкової декларації платника єдиного податку ІІІ групи від 16.05.2018 № 5696 (за І квартал 2018) по терміну сплати 16.05.2018, відповідно до якої, самостійно нараховано зобов'язання до сплати в розмірі 22 099,28грн.
Матеріалами справи встановлено, що за відповідачем рахується також залишок несплаченої пені в сумі 4 242,39грн.
Для забезпечення стягнення наявної суми податкового боргу податковим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 337-17 від 06.12.2017.
У визначені законом терміни податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб на загальну суму 61 908,39грн. (16 969,43грн. + 18 579,29грн. + 22 099,28грн. + 4 242,39грн.) ФОП ОСОБА_1 добровільно не сплатила, що спонукало податковий орган звернутися для його стягнення до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).
У відповідності до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно вимог ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.4 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п.49.2 ст.49 ПК України).
Пунктом 46.1 ст.46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1. ст.49 ПК України).
Згідно п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст. 57 ПК України).
Як передбачено ст.129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п.59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п.59.5 ст.59 ПК України).
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.245 КАС України встановлено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, а також беручи до уваги, що відповідач у визначені законом строки відзив на позовну заяву не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб на загальну суму 61 908 (шістдесят одна тисяча дев'ятсот вісім) грн. 39 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.М. Гарань