16 серпня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/948/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Варняка С.О.,
при секретарі: Кальченко-Булановій М.С.,
за участю:
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агростеп" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що 21.12.2017 року головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Херсонській області ОСОБА_4 на підставі п.п.20.1.4, п.20.1 ст.20 розділу І та п.75.1 ст.75 в порядку статті 76 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати податку на додану вартість ТОВ "Агростеп" за березень, серпень, жовтень, листопад 2017 року. За результатами камеральної перевірки складено акт № 3376/21-22-12-01/34933318 від 21.12.2017 року та прийняті податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 18.01.2018року № НОМЕР_1 (форма "Ш") про порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 45415,17 грн. та податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 18.01.2018 року № НОМЕР_2 (форма "Ш") про порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1274,26 грн.
В результаті проведеної камеральної перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ "Агростеп" порушено термін сплати визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Кодексу за березень, серпень, жовтень, листопад 2017 року.
Позивач зазначає, що законодавство наділило правом податковий орган застосовувати штраф до платника податку, згідно зі статтею 126 Кодексу, у випадку несвоєчасної сплати суми грошового зобов'язання в рахунок погашення боргу узгодженого грошового зобов'язання, проте не наділив правом податковий орган застосовувати штрафи при виконанні п. 9 ст. 87 Кодексу в разі зарахування коштів , що сплачує платник податків, в погашення податкового боргу, згідно з черговістю його виникнення, в рахунок погашення штрафних санкцій.
Вказані норми визначають, які дії зі сплаченими коштами зобов'язані здійснювати органи державної податкової служби в погашення податкового боргу та не встановлюють відповідальності платника податків внаслідок вчинення вказаних дій податковою службою.
Крім того, згідно п. 116.2 ст. 116 ПК України за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.
Тому, ТОВ "Агростеп" не згодне з висновками, які викладені в акті камеральної перевірки № 002589/21-22-12-05/34933318 від 22.12.2017 року та прийнятому в зв'язку з цим податковими повідомленнями-рішеннями.
Позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Херсонській області від 18.01.2018 року № НОМЕР_1 (форма "Ш") про порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 45415,17 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Херсонській області від 18.01.2018 року № НОМЕР_2 (форма "Ш") про порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1274,26 грн.;
- стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агростеп" понесені судові витрати.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Призначено судове засідання на 02.07.2018 року.
13.06.2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач зазначає, що згідно п. 200-1.5 ст. 200-1 Податкового кодексу України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
Відповідно до п. 25 Порядку № 569 сплата податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, та сплата передбачених Кодексом штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету.
Таким чином, сплата платником ПДВ податкових зобов'язань визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, та сплата передбачених Кодексом штрафних санкцій і пені може здійснюватися або безпосередньо з поточного рахунку такого платника податків до відповідного бюджету, або з електронного рахунку платника за його заявою, поданою у складі податкової декларації з ПДВ, у сумі, яка перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до такої поданої декларації.
Відповідач вважає, що нормою п. 87.9 ст.87 Податкового кодексу України законодавець чітко встановив черговість спрямування коштів, сплачених платником податків, у разі наявності податкового боргу.
Встановлені порушення в акті перевірки від 21.12.2017 року № 3376/21-22-12-01/34933318, є доведеними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 18.01.2018 року № НОМЕР_1 та від 18.01.2018 року № НОМЕР_2 прийняті відповідно до вимог чинного законодавства. Враховуючи вищевикладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
02.07.2018 року розгляд справ відкладено на 16.07.2018 року у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді.
16.07.2018 року розгляд справ відкладено на 30.07.2018 року у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді.
Ухвалою суду від 30.07.2018 року замінено неналежного відповідача ОСОБА_5 управління ДФС у Херсонській області на належного ОСОБА_5 управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Наступне судове засідання призначено на 06.08.2018 року.
06.08.2018 року оголошено перерву у судовому засіданні до 16.08.2018 року.
У судовому засідання представники позивача наполягали на позовних вимогах, просили суд позов задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача по суті позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
На підставі пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І та п. 75.1 ст. 75, в порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати з податку на додану вартість платником ТОВ "Агростеп" за березень, серпень, жовтень, листопад 2017 року, за результатами якої складено акт від 21.12.2017 року № 3376/21-22-12-01/24933318.
Перевіркою встановлено, що платник порушив терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) за березень, серпень, жовтень, листопад 2017 року. При затримці сплати суми грошового зобов'язання протягом граничних строків передбачена відповідальність пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
18.01.2018 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, відповідно до якого ТОВ "Агростеп" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 45415,17 грн. за затримку на 27, 21, 19, 17, 16, 6, 4, 4, 4, 4, 1, 1 календарних днів сплати грошового зобов'язання.
18.01.2018 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, відповідно до якого ТОВ "Агростеп" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 1274,26 грн. за затримку на 97, 35 календарних днів сплати грошового зобов'язання.
06.02.2018 року ТОВ "Агростеп" подано до ДФС України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 18.01.2018 року № НОМЕР_1.
Відповідно до рішення про результати розгляду скарги від 14.04.2018 року № 127876/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 18.01.2018 року № НОМЕР_1 залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Згідно пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частини першої пункту 87.9 ст. 89 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно ст. 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Грошові зобов'язання, визначені податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_3 у сумі 65056,07 грн., строк сплати яких настав 22.09.2017 (тобто 22.09.2018 вони набули статусу узгодженого грошового зобов'язання, податкового боргу), фактично погашено 26.09.2017 року із затримкою на 4 дні, після зарахування 26.09.2017 коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ у сумі 1538676,00 грн., у відповідності із вимогами п. 87.9 ст. 89 ПК України.
Грошові зобов'язання, визначені податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_4 у сумі 33092,40 грн. строк сплати якого настав 25.09.2017 (тобто 25.09.2018 вони набули статусу узгодженого грошового зобов'язання, податкового боргу), фактично погашено 26.09.2017 року із затримкою на 1 день, після зарахування 26.09.2017 коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ у сумі 1538676,00 грн., у відповідності із вимогами 87.9 ст. 89 ПК України.
Згідно п. 200-1.5 ст. 200.1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку.
Відповідно до п. 200-1.6 ст. 200.1 Податкового кодексу України за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 25 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість затвердженого Постановою КМУ від 16 жовтня 2014 року № 569 ""Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" сплата податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, та сплата передбачених Кодексом штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету.
Згідно ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету.
Відповідно до ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи викладене, сплата платником ПДВ податкових зобов'язань визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, та сплата передбачених коштів Кодексом штрафних санкцій та пені може здійснюватися або безпосередньо з поточного рахунку такого платника податків до відповідного бюджету, або з електронного рахунку платника за його заявою, поданою у складі податкової декларації з ПДВ, у сумі, яка перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до такої поданої декларації. Кошти, які обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість є джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість.
Для погашення податкового боргу по податку на додану вартість за рахунок коштів, які обліковуються на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість контролюючим органом необхідно дотримуватися умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, а саме таке погашення відбувається виключно за рішенням суду та не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Інших шляхів погашення контролюючим органом податкового боргу по податку на додану вартість за рахунок коштів, які обліковуються на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість Податковим кодексом України не передбачено.
Строк сплати грошового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню №0042051201 у сумі 33092,40 грн. настав 25 вересня 2017 року. Станом на 25 вересня 2017 року документи, що підтверджують оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення були відсутні, вказана сума набула статусу узгодженого грошового зобов'язання, податкового боргу, а тому після надходження 26.09.2017 року коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ у сумі 1538676,00 грн., у відповідності із вимогами 87.9 ст. 89 ПК України вказана сума боргу була погашена в порядку черговості виникнення.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 по справі № 821/1447/17 за позовом ТОВ "Агростеп" до ГУ ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2017 року № НОМЕР_4 в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду ТОВ "Агростеп" не оскаржувалося та набрало законної сили 14.11.2017 року.
Згідно інтегрованої картки платника податків по податку на додану вартість станом на 11.10.2017 року була відсутня переплата з податку на додану вартість, а сума недоїмки становила 97136,32 грн.
Згідно даних інтегрованої картки по податку на додану вартість та витягу із СЕР ПДВ грошові кошти у сумі 30910,00 грн. було зараховано 17.10.2017 року з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ згідно платіжного доручення № 12961439 від 17.10.2017 року. У зв'язку із чим було погашено податковий борг по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість № НОМЕР_5 від 11.10.2017 року із затримкою сплати на 6 днів.
Станом на 14.11.2017 року за позивачем рахувався податковий борг у сумі 100194,02 грн., який виник по зобов'язанням за попередні періоди. 15 листопада 2017 року з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ зараховано платіж у сумі 65500,00 грн. У зв'язку із надходженням суми коштів було погашено податкову заборгованість по узгодженим грошовим зобов'язанням згідно черговості їх виникнення у відповідності із вимогами п. 87.9 ст. 89 ПК України. Станом на 15.11.2017 залишок заборгованості позивача по податку на додану вартість становив 51564,86 грн.
Термін сплати узгоджених грошових зобов'язань по податковій декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_6 від 20.11.2017 настав 30.11.2017. 30.11.2017 за позивачем рахувалася податкова заборгованість з податку на додану вартість у сумі 51564,86 грн., а з урахуванням грошових зобов'язань по податковій декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_6 від 20.11.2017 загальний податковий борг по податку на додану вартість становив 237537,86 грн.
01.12.2017 року було зараховано кошти з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ у сумі 290000,00 грн. У зв'язку із надходженням коштів 01.12.2017 було погашено узгоджену суму грошового зобов'язання по податковій декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_6 від 20.11.2017 (строк сплати настав 30.11.2017) із затримкою на 1 день.
Строк сплати узгодженого грошового зобов'язання у сумі 12658,10 грн. згідно податкового повідомлення-рішення (форма "Н") за №0050751201 від 05.10.2017 настав 27.10.2017. Вказаний штраф був застосований у зв'язку із порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 126581,00 грн., застосування вказаної штрафної санкції передбачено ст. 200-1 ПК України. Позивачем не сплачено узгоджене грошове зобов'язання у встановлені ПК України строки. Фактично сума вказаного податкового боргу частково погашена 15.11.2017 та 01.12.2017 із затримкою сплати на 19 та 35 днів відповідно. У зв'язку із несвоєчасною сплатою узгодженого грошового зобов'язання до позивача було застосовано штраф визначений ст. 126 ПК України.
З огляду на викладене позивачем вчинено два різні правопорушення, за кожне з яких ПК України передбачено відповідальність, і за які на позивача було накладено штраф.
Незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашену узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник податків після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню (штраф) у розмірі, який залежить від періоду прострочення. Податковий кодекс України не містить винятків для застосування пені (штрафу) за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобов'язань в залежності від того, як платник податків її сплатив - добровільно чи на підставі рішення суду, в тому числі і у випадку розстрочення його виконання.
У випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних грошових зобов'язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов'язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України та у випадку несвоєчасного погашення якої, податковий орган нараховує штраф у розмірах, установлених ст.126 Податкового кодексу України у залежності від терміну затримки.
При цьому, санкція норми ст. 126 Податкового кодексу України передбачає застосування до платника податків штрафу у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов'язання безвідносно до підстав її виникнення. Будь яких винятків до випадків застосування контролюючим органом норм п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, ст.126 не містить.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд, у своїх рішеннях, від 13.02.2018 по справі № К/9901/3879/17, від 04.04.2018 по справі № К/9901/3770/17, від 17.04.2018 по справі № К/9901/716/18.
Твердження позивача про те, що станом на 28.08.2017 року заборгованість до бюджету по сплаті ПДВ була відсутня не відповідає дійсності, адже згідно інтегрованої картки платника з ПДВ за 2017 рік станом на 28.08.2017 року за платником рахувалася несплачена сума пені у розмірі 1690,11 грн. Після надходження грошових коштів 28.08.2017 з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ у сумі 270776,00 грн. у першу чергу із вказаної суми було погашено суму несплаченої пені у сумі 1690,11 грн., у зв'язку із чим 30.08.2017 (граничний строк сплати по податковій декларації з податку на додану вартість №9167046942 від 19.08.2018) утворилася заборгованість по узгодженим грошовим зобов'язанням згідно податкової декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_7 від 19.08.2018 у сумі 1690,11 грн., яку фактично було погашено 26.09.2017 (після зарахування 26.09.2017 коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ у сумі 1538676,00 грн.) із затримкою на 27 днів.
Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України).
За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 10, 14, 72, 77, 90, 139, 241-246, 255 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22 серпня 2018 р.
Суддя Варняк С.О.
кат. 8.3.3