21 серпня 2018 року м. Рівне №817/1440/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про скасування постанови,
16 серпня 2018 року до Рівненського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області) про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі №817/1440/18. Вказану заяву обґрунтовує тим, що за подання позовної заяви до суду по справі №817/1440/18 ГУ ПФУ в Рівненській області був сплачений судовий збір в сумі 1762грн. При цьому, заявник вказує, що звернувся до суду з даним позовом не як суб'єкт владних повноважень, а тому при задоволенні позову на його користь мав бути стягнутий за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений ним судовий збір. Разом з тим, під час вирішення адміністративної справи №817/1440/18 питання про повернення ГУ ПФУ в Рівненській області понесених ним судових втрат вирішено не було.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Судове рішення у справі №817/1440/18 ухвалено в порядку письмового провадження, а тому з ч.3 ст.252 КАС України розгляд заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про ухвалення додаткового судового рішення здійснюється судом в порядку письмового провадження.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 у справі №817/2221/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій задоволено повністю та, зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Рівненській області про зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку пенсії №5/87 від 15.05.2017 починаючи з 01.01.2016 по 19.12.2016 - з врахуванням вимог частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, а з 20.12.2016 - без обмеження граничного розміру пенсії; зобов'язано ГУ ПФУ в Рівненській області провести виплату різниці пенсії ОСОБА_1, що виникла з 01.01.2016.
26.03.2018 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 у справі №817/2221/17 набрало законної сили.
18.04.2018 ОСОБА_1 виданий виконавчий лист по адміністративній справі №817/2221/17, який був пред'явлений нею до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області для його примусового виконання.
03.05.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56300514 з примусового виконання вказаного вище виконавчого листа.
17.05.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про накладення штрафу на боржника у виконавчому провадженні №56300514, якою за невиконання рішення суду на ГУ ПФУ в Рівненській області накладений штраф в розмірі 5100грн.
Вказана вище постанова про накладення штрафу була оскаржена ГУ ПФУ в Рівненській області до суду.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 у справі №817/1440/18 постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Дудки І.О. про накладення штрафу від 17.05.2018 у виконавчому провадженні №56300514 скасована в повному обсязі.
Таким чином, в межах адміністративної справи 817/1440/18 ГУ ПФУ в Рівненській області фактично оскаржувалось рішення державного виконавця, прийняте при примусовому виконанні рішення ухваленого в іншій адміністративній справі, а саме - №817/2221/17. При цьому, як встановлено судом, в адміністративній справі №817/2221/17 ГУ ПФУ в Рівненській області виступало саме як суб'єкт владних повноважень, бездіяльність якого була оскаржена фізичною особою ОСОБА_1
Як зазначено вище по тексту ухвали, заяву про ухвалення додаткового судового рішення ГУ ПФУ в Рівненській області обґрунтовує тим, що позовна заява у справі 817/1440/18 була подана ним не як суб'єктом владних повноважень.
В даному випадку, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ч.4 ст.372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404).
За визначенням, наведеним у ст.1 Закону №1404, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1404, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Аналіз вказаних норм права дозволяє прийти до висновку, що дії державних або приватних виконавців з примусового виконання судового рішення здійснюються ними в межах виконавчого провадження, яке є завершальною стадією судового розгляду справи у якій відповідне судове рішення було ухвалене.
Частиною 1 статті 74 Закону №1404, встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Так, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця при виконанні судового рішення, ухваленого за правилами адміністративного судочинства, встановлений ст.287 КАС України.
Частиною першою вказаної статті передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Тобто, оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця при виконанні судового рішення, прийнятого за правилами адміністративного судочинства, здійснюється сторонами виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, шляхом подання до адміністративного суду відповідної позовної заяви, яка за приписами ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" є об'єктом справляння судового збору.
При цьому, суд зауважує, що статус учасників справи є незмінним протягом усього судового розгляду справи, в тому числі на стадії виконавчого провадження з примусового виконання ухваленого у ній рішення.
Таким чином, при поданні позову про скасування постанови про накладення штрафу від 17.05.2018 у виконавчому провадженні №56300514 (тобто, оскаржуючи рішення державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду у адміністративній справі №817/2221/17), ГУ ПФУ в Рівненській області звернулось до суду саме як суб'єкт владних повноважень, який є боржником у вказаному виконавчому провадженні.
Разом з тим, за приписами ч.1 ст.139 КАС України, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, лише в разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Натомість, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз (ч.2 ст.139 КАС України).
Враховуючи, що у адміністративній справі №817/1440/18 ГУ ПФУ в Рівненській області звернулось до суду з позовом як суб'єкт владних повноваження, а також ту обставину, що при розгляді вказаної справи допит свідків або призначення експертизи судом не здійснювалися, підстави для присудження на користь ГУ ПФУ в Рівненській області судових витрат були відсутні, про що і зазначено в рішенні суду від 15.06.2018 у даній справі.
За наведених обставин, твердження ГУ ПФУ в Рівненській області про не вирішення судом питання про судові витрати при ухваленні рішення від 15.05.2018 у справі №817/1440/18 є помилковими та спростовується вищенаведеним, а тому суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення належить відмовити.
Керуючись статтями 243, 248, 252, 256 КАС України, суд -
В задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі №817/1440/18 відмовити повністю.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Комшелюк Т.О.