21 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1722/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Безеги А.А.
представника позивача - ОСОБА_1
представник відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
23 травня 2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ГУНП в Полтавській області в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Полтавській області щодо ненаправлення матеріалів позивача для виплати одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції";
- зобов'язати ГУНП в Полтавській області направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок з відповідними документами відносно позивача про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він з 23 січня 2006 року по 31 жовтня 2016 року проходив службу в органах внутрішніх справ та в Національній поліції України, звідки був звільнений за пунктом 2 (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію". Вказує, що відповідач неправомірно відмовив йому в направленні до Міністерства внутрішніх справ України висновку з відповідними документами про призначення одноразової грошової допомоги, оскільки вважає, що має право на одержання зазначеної соціальної виплати відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 816/1722/18; вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
18 червня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача на позов, у якому ГУНП в Полтавській області просить адміністративний позов залишити без задоволення, посилаючись на те, що ОСОБА_3 не звертався до відповідача із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги за формою, визначеною Порядком № 850. Натомість, позивач звернувся до ГУНП в Полтавській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги за формою, встановленою додатком 1 до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджених наказом МВС України 11 січня 2016 року № 4 (далі - Порядок № 4), відповідно до вимог якого відповідачем здійснено розгляд поданих позивачем матеріалів для виплати одноразової грошової допомоги та прийнято рішення про відмову в призначенні такої соціальної виплати. Вказує, що позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності поза межами дворічного строку після первинного встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, а тому правові підстави для призначення та виплати такої допомоги відсутні. Крім того, посилався на те, що уповноваженим на вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850, є ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, до якої позивач із відповідним рапортом (заявою) не звертався. За викладених обставин ГУНП в Полтавській області вважає себе неуповноваженим на розгляд порушеного позивачем питання органом /а.с. 138-141/.
16 липня 2018 року судом отримано відповідь позивача на відзив, у якому ОСОБА_3 пояснив, що бланк заяви для призначення одноразової грошової допомоги йому надано працівниками ГУНП в Полтавській області, форма якого фактично співпадає з бланком заяви, визначеної Порядком № 4, а до заяви подано усі документи, передбачені Порядком № 850. Наполягав на тому, що доводи відповідача про встановлення ІІІ групи інвалідності поза межами дворічного строку після первинного встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи копіями довідки МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної придатності у відсотках серії АГ № 0005140 від 12 грудня 2016 року та довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0564304 від 08 грудня 2017 року. За викладених обставин вважає, що звернувся до належного органа, із документами та заявою, які відповідають вимогам Порядку № 850, а також за наявності права на призначення одноразової грошової допомоги /а.с. 153-159/.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що у період з 23 січня 2006 року по 06 листопада 2015 року ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2016 року - в лавах Національної поліції. Наказом ГУНП у Полтавській області № 355о/с від 28 жовтня 2016 року позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Згідно свідоцтва про хворобу № 278-С від 13 жовтня 2016 року військово-лікарською комісією ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" ОСОБА_3 визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час /а.с. 22-23/.
Відповідно до виписки з акта МСЕК до довідки серії АВ № 0554911 від 12 грудня 2016 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 13 листопада 2016 року у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в ОВС до 01 грудня 2017 року /а.с. 105/.
За результатами повторного огляду МСЕК позивачу з 23 листопада 2017 року продовжено інвалідність ІІІ групи у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із проходженням служби в ОВС, що підтверджується довідкою до акта МСЕК серії АВ № 0564304, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 21/.
03 лютого 2017 року позивач звернувся до начальника ГУНП в Полтавській із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності від захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС, на підставі підпункту 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" /а.с. 102/.
Як встановлено зі змісту вказаної заяви до останньої позивачем було приєднано: копію свідоцтва про хворобу № 278-С від 13 жовтня 2016 року /а.с. 103/, копію довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0005140 від 12 грудня 2016 року /а.с. 104/, копію виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії АВ № 0554911 від 12 грудня 2016 року /а.с. 105/, копії акта про нещасний випадок форми Н-1 № 37 від 25 липня 2012 року /а.с. 115-116/, акта розслідування нещасного випадку, що стався 25 липня 2012 року близько 04:30 години форми Н-5 від 16 серпня 2012 року /а.с. 117-119/, висновку службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень працівником "Сокіл" ОСОБА_3 /а.с. 112-114/.
За результатами розгляду вказаної вище заяви (рапорту) листом ГУНП в Полтавській області від 13 лютого 2017 року № 175/115/29/01-2017 позивача повідомлено, що вперше ступінь втрати працездатності без встановлення інвалідності ініціатору звернення було визначено 05 жовтня 2012 року у зв'язку із травмуванням, що сталось під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбою зі злочинністю. Вищевказані обставини стали підставою для призначення одноразової грошової допомоги на підставі підпункту 3 пункту 1 Порядку № 707. Вищевказана соціальна виплата фактично виплачена ОСОБА_3 29 листопада 2012 року в розмірі 12456,00 грн. /а.с. 122/. Пунктом 6 розділу IV Порядку № 4 передбачено, що у разі якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Оскільки з моменту первинного огляду МСЕК минуло понад два роки, то відповідач вважає відсутніми правові підстави для призначення одноразової грошової допомоги на підставі Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку № 4.
10 лютого 2018 року відповідачем складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 про відмову у призначенні одноразової грошової /а.с. 101/.
27 березня 2018 року ОСОБА_3 через Державну установу "Урядовий контактний центр" Національної системи опрацювання звернень до органів виконавчої влади направив звернення начальнику ГУНП в Полтавській області підполковнику поліції ОСОБА_4, за змістом яких просив вжити всіх належних заходів реагування згідно з вимогами постанови КМУ від 21 жовтня 2015 року № 850 /а.с. 28-30/.
Листом ГУНП в Полтавській області від 02 квітня 2018 року № 29/СК-383/Кц /а.с. 26-27/ позивача повідомлено, що його звернення, подані через Державну установу "Урядовий контактний центр" Національної системи опрацювання звернень до органів виконавчої влади щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі встановлення ІІІ групи інвалідності розглянуті. Передано зміст листа від 13 лютого 2017 року № 175/115/29/01-2017 про відсутність підстав для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності поза межами дворічного строку з дня первинного огляду МСЕК. Також зазначено, що пакет документів на призначення одноразової грошової допомоги згідно постанови КМУ від 21 жовтня 2015 року № 850 позивачем не надавався. Окрім цього, відповідачем наголошено, що ГУНП не є органом внутрішніх справ, а тому керуватися у своїй діяльності даною постановою не має правових підстав. Ураховуючи викладене, розглядати питання щодо виплати одноразової грошової допомоги згідно постанови КМУ № 850 та направляти такі документи до МВС України на затвердження Головне управління НПУ не уповноважене, про що неодноразово повідомляло ДФОП МВС України. Формування пакету документів на призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком № 850, і направлення їх до МВС на затвердження колишнім працівникам ОВС (за винятком осіб, які були переведені до НПУ) наразі здійснює ліквідаційна комісія.
Вважаючи, що відповідачем допущеного бездіяльність щодо ненаправлення матеріалів для виплати одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580).
До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" (далі - Закон № 565) та Порядком № 850 відповідно.
Відповідно до статті 23 Закону № 565 у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання вимог статті 23 Закону № 565 затверджено Порядок № 850.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 2 Порядку № 850).
Згідно пунктом 5 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580 (набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон № 565.
Разом із тим, за змістом пункту 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580 право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565 зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580.
Згідно із частиною другою статті 97 Закону № 580 порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (далі - МВС).
З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону № 580, наказом МВС від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений (далі - Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Наказом МВС від 12 вересня 2016 року № 916, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1277/29409 від 22 вересня 2016 року, пункт 5 Розділу 1 Порядку № 4 доповнено підпунктом 4, яким передбачено призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, чи втрати працездатності, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми, каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Порядку № 4 (у редакції, чинній на час звернення позивача із відповідною заявою) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку № 4).
За змістом підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 99 Закону № 580 поліцейським, яким внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції встановлено IIІ групу інвалідності розмір одноразової грошової допомоги складає 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
З огляду на наведені обставини та законодавчі приписи, суд погоджується з доводами позивача про наявність у нього права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з установлення йому інвалідності, через захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в ОВС.
Разом із тим, аналіз норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та встановлені фактичні обставини дають підстави для висновку, що право у позивача на отримання одноразової грошової допомоги виникло 13 листопада 2016 року (у зв'язку з встановленням вперше ІІІ групи інвалідності а.с. 105) тобто у період дії Закону № 580. У зв'язку з цим належить зазначити, що позивач має право на нарахування і виплату одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому Законом № 580 та в порядку, встановленому Наказом № 4, а не Законом № 565 та Порядком № 865.
Оскільки позивачу з 13 листопада 2016 року встановлено IІІ групу інвалідності в результаті захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС, тобто після звільнення останнього з органів Національної поліції у період, коли діяв Закон № 580, ОСОБА_3 набув право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому статтею 99 Закону № 580 (70 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату).
Отже, позивач правомірно звернувся із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги до ГУНП в Полтавській області (за останнім місцем служби поліцейського) з додержанням вимог, встановлених Порядком № 4, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 102, 111) та не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні.
В судовому засіданні представник відповідача підтвердив відповідність пакету документів для призначення одноразової грошової допомоги, які були подані до заяви (рапорту) від 03 січня 2017 року, визначених Порядком № 4.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає безпідставними доводи позивача та його представника на наявність права у позивача отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".
В зв'язку з чим позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ГУНП в Полтавській області щодо ненаправлення матеріалів позивача для виплати одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" та зобов'язання відповідача направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок з відповідними документами відносно позивача про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" не підлягають задоволенню.
Отже, з урахуванням встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності, пов'язаного з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ, та з урахуванням внесених доповнень до пункту 5 Розділу 1 Порядку № 4, суд вважає порушеним право позивача на отримання ним одноразової грошової допомоги за приписами частини першої статті 97 Закону № 580-VІІІ у розмірі встановленому підпунктом "в" пункту 4 частини першої статті 99 Закону № 580-VІІІ.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії вже був висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року № 822/1666/16, від 07 березня 2018 року № 554/155/17, від 21 лютого 2018 року № 127/8696/17, від 27 березня 2018 року № 822/2595/17.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем розглянуто по суті заява (рапорт) позивача та надано відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, вмотивовану наявністю тією обставиною, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років, що за умовами пункту 8 розділу IV Порядку № 4 позбавляє позивача права на отримання грошової допомоги.
Суд вважає дану відмову необґрунтованою, виходячи з наступного.
Законом України "Про Національну поліцію" не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 8 розділу IV Порядку № 4.
Вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, визначено у статті 101 Закону України "Про Національну поліцію" і підстави, з якої відповідач відмовив позивачу в призначенні вищевказаної соціальної виплати, вказана норма не містить.
За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення ГУНП в Полтавській області про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи прийняте не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені законодавством України.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід вказувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту). Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Зважаючи на природу та підстави даного спору та, оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, - суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково з огляду на мотиви, викладені у цій постанові.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, належним чином підтверджені судові витрати позивача, які складаються з витрат на сплату судового збору в розмірі 352,40 грн., підлягають стягненню з відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 36007, рнокпп НОМЕР_1) до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 40108630) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та незаконними дії Головного Управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 40108630) щодо непризначення та невиплати ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 36007, рнокпп НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги в розмірі 70 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, як інваліду ІІІ групи відповідно до вимог Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4.
Зобов'язати Головне Управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 40108630) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 36007, рнокпп НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності в розмірі, визначеному статтею 99 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ "Про національну поліцію" (70 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату) в порядку, передбаченому Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 40108630) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 36007, рнокпп НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 21 серпня 2018 року.
СуддяОСОБА_5