20 серпня 2018 року м. Рівне №817/1645/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій., -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати йому разової грошової допомоги до 5 травня 2018 року у розмірі меншому, ніж передбачено ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату йому разової грошової допомоги до 5 травня за 2018 рік як учаснику війни, відповідно до ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням раніше проведених виплат.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що є учасником війни та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни. Зокрема вказує на те, що згідно з вимогами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій повинна щорічно до 05 травня виплачуватися разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Однак, відповідач, діючи на підставі іншого нормативно-правового акту - Постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №170, фактично нарахував і виплатив зазначену грошову допомогу в сумі лише 525,00 грн., тобто у розмірі значно меншому за гарантований законом. Зазначає, що розмір недоплати становить 3594,00 грн. Зазначає, що нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", є недійсними. Враховуючи вищенаведене, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 11.07.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Вирішено розгляд і вирішення справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
19.07.2018 за вх.№12852/18 відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого він заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав їх необґрунтованості та безпідставності. Вказано про те, що нарахування та виплата позивачу щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня здійснено у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України у постанові від 14.03.2018 №170, виходячи з наявних фінансових ресурсів, відповідно до вимог чинного законодавства. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Враховуючи, що справа розглядається у порядку письмового провадження, то відповідно до вимог ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю, з огляду на наступне.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджується посвідченням серії Д-І №808571, яке видане 10.02.2011 (а.с.6, 18).
Позивач звернувся до ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації щодо виплати разової допомоги до 5 травня у 2018 році.
ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації від 23.05.2018 №01-36-10/2311 позивачу повідомлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №170 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" розмір матеріальної допомоги, призначеної для виплати ветеранам війни у 2018 році становить 525,00 грн. Вказано, що зазначена сума була нарахована позивачу у повному обсязі 04.04.2018 (а.с.19).
Листом від 29.05.2018 №Ш-22 Департамент соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації повідомив позивача про аналогічні обставини стосовно розміру разової грошової допомоги до 5 травня 2018 року (а.с.7).
Не погодившись з таким розміром вказаної грошової допомоги, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з приписами ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон №3551) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону №3551 щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Частиною 1 ст.17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Законом України від 28.12.2014 №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набрав чинності 01.01.2015, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно з набранням чинності Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VIII Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, встановленого статтею 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Постановою Кабінету Міністрів України №170 від 14.03.2018 "Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" визначено, що у 2018 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога становить 525 гривень.
Отже, станом на день виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2018 році її розмір визначався Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин".
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Конституційний Суд України виходить з того, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 №3-рп/2012 встановлено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються Законами України, а також нормативно-правовими актами відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Відповідач не мав правових підстав для нарахування позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач, здійснюючи нарахування та виплату позивачеві одноразової допомоги до 5 травня в 2018 році в розмірі 525 грн. відповідно до положень Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України №170 від 14.03.2018 "Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", діяв правомірно та в межах наданих йому повноважень.
Висновки аналогічного характеру містяться у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 320/6722/17, від 13.03.2018 у справі № 335/7127/17, від 03.04.2018 у справі № 336/7845/16-а, від 20.03.2018 у справі № 592/6028/17, від 20.02.2018 у справі № 331/4506/17.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність нарахування та виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2018 році в розмірі, визначеному чинним законодавством України, а тому суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає.
Судові витрати на користь сторін не стягуються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (вул. Леонтовича, 43, м.Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35602, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації ( вул. 16 Липня, 79,м.Рівне,33028, код ЄДРПОУ 05392737) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 20 серпня 2018 року.
Суддя Борискін С.А.