20 серпня 2018 року м. Рівне №817/1646/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області
про зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1М.) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача провести перерахунок його пенсії з 13.10.2017, застосувавши при обчисленні розміру пенсії за віком величину оцінки одного року страхового стажу 1,35%, загальний страховий стаж 45 років 08 місяців, повні дані про заробітну плату та виплатити недораховану суму пенсії з 13.10.2017. Також просив зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що після переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідачем було зменшено розмір його пенсійних виплат Вказує, що у відповідь на його звернення пенсійний орган повідомив про те, що перерахунок пенсії позивача з 13.10.2017 обчислено згідно з чинним пенсійним законодавством із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, а також повідомлено, що розмір пенсії обчислено з урахуванням страхового стажу 45 років 8 місяців (коефіцієнт страхового стажу - 0, 45667) та заробітної плати 17 226,01 грн., визначеної за період роботи з 01.07.1995 по 31.01.2013 (коефіцієнт заробітної плати - 4,56755). Тобто з даного листа позивачу стало відомо, що з 13.10.2017 величину оцінки одного року страхового стажу змінено з 1,35% на 1%. Вважаючи, такі дії відповідача безпідставним та протиправними позивач звернувся до суду. Позов просив задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 11.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі за позовом та ухвалено розгляд і вирішення справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У встановлені судом строки відповідачем подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" проведено перерахунок пенсії позивача згідно з діючим законодавством, дотримано показники застосування середньої заробітної плати та застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Зазначає, що управління при перерахунку пенсії позивача правомірно застосувало показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, оскільки позивача було переведено з пенсії по інвалідності на пенсію з віком в межах та на умовах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Враховуючи викладене просять суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази у їх сукупності та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що ОСОБА_1 з 18.01.2013 призначено пенсію за віком із зниженням пенсійного віку як особі, потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4 відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.7-9, 25а - 27).
З 07.08.2017 позивача переведено на пенсію по інвалідності І групи згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На підставі заяви від 13.10.2017 ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.10, 28).
Для обчислення пенсії за віком, без урахування додаткового стажу, застосовано коефіцієнт страхового стажу з урахуванням вартості одного року страхового стажу 1%. Визначено позивачеві основний розмір пенсії за віком у сумі 7766,05 грн., розмір пенсійної виплати - 7968,19 грн.
15.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області з заявою про надання роз'яснення щодо призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.11, 29).
ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області від 22.02.2018 за №807/Х-78 позивача повідомлено, що його пенсійна справа відправлена до Головного управління Пенсійного фонду України рівненської області (а.с.12).
14.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України Рівненської області з заявою про надання роз'яснення щодо призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.13, 30).
Головне управління Пенсійного фонду України Рівненської області листом від 06.06.2018 за №Х-739/07.1-59 повідомило позивача про те, що з 18.01.2013 позивачу призначено пенсію за віком із зниженням пенсійного віку як особі, потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4 відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Розмір пенсії визначено згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як це передбачено статтею 55 даного Закону. Відповідно до вказаного закону розмір пенсії за віком особи залежить від страхового стажу та заробітної плати, а також показника середньої заробітної плати по країні, який відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії. Згідно з ст.27 даного закону розмір пенсії за віком визначається за формулою: П=Зп*Кс, де П - розмір пенсії у гривнях, Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до ст..40 цього закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях, Кс- коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до ст.25 цього закону. Відповідно до приписів ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній з 01.01.2012 по 31.12.2017), для визначення розміру пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Зазначено, що з 07.08.2017 ОСОБА_1 було переведено на пенсію по інвалідності за його заявою. 13.10.2017 позивач звернувся з заявою про переведення на пенсію по віку. Наголошено, що у вказаній заяві ОСОБА_1 зазначив, що повідомлений про те, що розмір пенсії за віком буде меншим ніж розмір пенсії по інвалідності. Вказано, що відповідно до приписів Прикінцевих положень закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148 (чинний з 11.10.2017), пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до набрання чинності Законом №2148, з 01.10.2017 перераховуються з застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки, на рівні 3764,40 грн.,із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. З урахуванням викладеного. З 01.10.2017 коефіцієнт страхового стажу визначений позивачу з урахуванням вартості одного року страхового стажу 1%, становив 0,45667 ((45 років*12 місяців+8 місяців)*1%):100%*12)). З 01.10.2017 розмір заробітної плати для обчислення пенсії позивача по інвалідності становив 17226,01 грн. (3764,40 грн. - середня заробітна плата за 2014, 2015 та 2016 роки* 4,57603 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Зауважено, що для обчислення пенсії за віком додатковий стаж (тобто період з дати встановлення позивачу інвалідності до досягнення 60-річного віку) - у випадку позивача 5 місяців 15 днів - не враховувався. Відповідно коефіцієнт страхового стажу з урахуванням вартості одного року страхового стажу 1% для обчислення пенсії за віком становить 0,45167 ((45 років* 12 місяців+2 місяці)*1%): (100%*12)). Коефіцієнт заробітної плати з 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 31.01.2013 для обчислення пенсії за віком з урахуванням оптимізації 44 місяці становить 4,56755; розмір заробітної плати для обчислення пенсії за віком становить 17194,09 грн. (3764,40 - середня заробітна плати за 2014,2015 та 2016 роки* 4,56755 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Також зазначено, що у зв'язку з програмною помилкою з 01.10.2017 було неправильно встановлений розмір пенсії позивача з 01.10.2017 у розмірі 8080,94 грн., проте надміру виплачені кошти були утримані з пенсії ОСОБА_1 на підставі його заяв. Вказано, що проведеною перевіркою встановлено, що розмір пенсії позивача за віком - 7968,19 грн., визначено на підставі документів. Наявних у пенсійній справі у відповідності до вимог чинного законодавства. Принагідно зауважено, що більш доцільним для позивача є отримання пенсії по інвалідності (ас.14-16).
Не погоджуючись з діями ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області та вважаючи їх незаконними позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, при переведенні з одного виду пенсії на інший особам враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), як при первинному призначенні пенсії, а за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VІІІ, який набрав чинності з 11.10.2017, внесено зміни, зокрема, до Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV.
Пунктом 4 4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону передбачено, що з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %
Отже, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, згідно положень пункту 4 4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 01.10.2017 по 31.12.2017.
Суд зазначає, що ч.3 ст. 45 Закону № 1058-IV встановлено порядок переведення з одного виду пенсії на інший вид, тобто вказана норма застосовується до тих видів пенсій, які визначені саме Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно для застосування коефіцієнту в розмірі 1,35% повинне мати місце призначення пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший вид в межах одного закону.
Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного суду України від 31.03.2015 у справі № 21-612а14.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а 13.10.2017 звернувся до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою при призначення пенсії по віку згідно того ж Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За таких обставин, суд вважає, що оскільки пенсія позивачеві за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначалася не вперше, то підстави для застосування положень, які регулюють первинне призначення пенсій, в тому числі застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, відсутні.
Отже, відповідачем при обчисленні розміру пенсії за віком позивачеві відповідно до норм Закону № 1058-IV було правомірно не застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, доводи позивача про здійснення йому перерахунку призначеної пенсії за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% є безпідставними.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та в задоволені позову слід відмовити.
Судові витрати на користь сторін не стягуються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 34400, ідентифікаційний №2120117110) до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул.Соборна, 28, смт. Володимирець, Рівненська область, 34300, код ЄДРПОУ 40377142) про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 20 серпня 2018 року.
Суддя Борискін С.А.