про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
22 серпня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 1640/2852/18
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства "СЕТАМ" про скасування рішення, -
17 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства "СЕТАМ" про скасування рішення Полтавської обласної філії Державного підприємства "Будинок юстиції" про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №38005057 від 08 листопада 2017 року.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписом частини 2 цієї статті суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
В ході з'ясування питань чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, судом встановлено наступне.
З матеріалів позову вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,98 га /кадастровий номер - НОМЕР_1/, розташованої на території Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 23245309) та Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 27 липня 2010 року, зареєстрованим в реєстрі №1-1160.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно /інформаційна довідка №131211881 від 18 липня 2018 року/ у реєстрі здійснено запис №23245922 про реєстрацію права оренди земельної ділянки /кадастровий номер НОМЕР_1/ за Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор"Чиста криниця" на підставі договору оренди землі №1642 від 01 січня 2011 року, укладеного між ТОВ "Елеватор "Чиста криниця"(орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець).
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач дізналася про укладення договору оренди землі №1642 від 01 січня 2011 року від її імені та про реєстрацію права оренди земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор "Чиста криниця" - 18 липня 2018 року з інформаційної довідки №131211881 від 18 липня 2018 року. Дійсність договору оренди землі №1642 від 01 січня 2011 року, укладеного від імені ОСОБА_1, оспорюється позивачем у цивільній справі Новосанжарського районного суду Полтавської області №542/272/16-ц.
Отже, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з укладанням договору оренди землі №1642 від 01 січня 2011 року та позовна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень випливає з договірних відносин між ОСОБА_1 та ТОВ "Елеватор "Чиста криниця" .
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За визначенням пункту 2 частини 1 статті 4 цього ж Кодексу публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Таким чином, участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою публічно-правового спору. Однак, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав визнавати спір публічно-правовим та відносити його до юрисдикції адміністративних судів. Необхідно враховувати суть (зміст та характер) спору та наслідки, спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
У постанові від 04 липня 2018 року при розгляді справи №820/7173/16 (реєстраційний номер в ЄДРСР 75133492) Верховний Суд зазначив, що не є публічно-правовим спір між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Оскільки оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнято на підставі договору оренди землі №1642 від 01 січня 2011 року, дійсність якого оспорюється позивачем в Новосанжарському районному суді Полтавської області у цивільній справі №542/272/16-ц, то позовна вимога про скасування державної реєстрації оренди земельної ділянки є похідною від спору щодо оренди такої земельної ділянки.
До того ж позовна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію оренди земельної ділянки зачіпає майновий інтерес не тільки позивача, а й ТОВ "Елеватор "Чиста криниця". Скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки матиме наслідком припинення цивільних прав користування земельною ділянкою цього товариства, а відтак спірні правовідносини мають приватно-правовий характер.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 04 квітня 2018 у справі № 817/1048/16 /реєстраційний номер в ЄДРСР 73304854/.
За правилами частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Беручи до уваги викладене, цей спір не є публічно-правовим та має вирішуватися місцевим загальним судом у порядку цивільного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи те, що цей спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 19, 170, 242, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "СЕТАМ" про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Роз'яснити позивачу право на звернення з цим позовом до суду у порядку цивільного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя Н.І. Слободянюк