про закриття провадження у справі
21 серпня 2018 рокум.ПолтаваСправа № 816/2137/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Теплівська сільська рада Пирятинського району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження, -
20 червня 2018 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач / ОСОБА_1.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області(далі по тексту - відповідач / Пирятинська РДА) про визнання протиправним та скасування розпорядження голови районної державної адміністрації №190 від 03 травня 2018 року "Про внесення змін до Розпорядження голови райдержадміністрації від 01 грудня 2015 року №342".
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваним Розпорядженням голови Пирятинської РДА №190 від 03 травня 2018 року незаконно зменшено площу наданої в оренду земельної ділянки з 8,64 га до 4,31 га, збільшено розмір орендної плати з 1800 гривень за 1 га в рік до 4324,45 гривень за 1 га в рік, фактично внесено зміни до договору оренди землі в односторонньому порядку за відсутності підстав, встановлених договором та законом. Стверджував, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
У відзиві на позов від 10 липня 2018 року вих. №778/2/01-46 відповідач заперечив проти позовних вимог, зазначивши, що на даний момент частина земельної ділянки, яка передана позивачу в оренду розпорядженням голови Пирятинської райдержадміністрації №342 від 01 грудня 2015 року перебуває у власності громадянки ОСОБА_2. При цьому позивач у добровільному порядку не виконує договірні зобов'язання, згідно додаткової угоди від 13 березня 2017 року до договору оренди землі від 10 грудня 2015 року, за умовами якої орендар зобов'язаний внести зміни до договору оренди землі в частині зменшення орендованої земельної ділянки у разі звернення власника витребуваного паю з відповідним посвідченням права власності на нього (а.с. 41-45).
18 липня 2018 року до суду надійшла відповідь на відзив у якій позивач зазначив, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання (а.с. 81-83).
19 липня 2018 року ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду залучено до участі у справі №816/2137/18 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Теплівську сільську раду Пирятинського району Полтавської області та гр. ОСОБА_2.
Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлялися належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Від ОСОБА_1 та Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.
Згідно із частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали позовної заяви, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
01 грудня 2015 року головою Пирятинської РДА О.Куча винесено Розпорядження №342 "Про продовження гр. ОСОБА_1 оренди земельних ділянок" (а.с. 47).
10 грудня 2015 року між Пирятинською РДА та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі 8,64 га (невитребувані земельні частки (паї)) (а.с. 48-49).
13 березня 2017 року між Пирятинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 10 грудня 2015 року. За умовами якого пункт 31 договору доповнено підпунктом 2: "У разі звернення власника чи спадкоємця витребуваного земельного паю з відповідним посвідченням права власності на нього орендар зобов'язаний внести зміни до договору оренди землі в частині зменшення орендованої земельної ділянки на витребуваний пай" (а.с. 51).
Доказів оскарження чи скасування вищевказаної додаткової угоди сторонами суду не надано.
26 квітня 2016 року головою Пирятинської РДА прийнято Розпорядження №127 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та безоплатну передачу її у власність гр. ОСОБА_2." (а.с. 56).
Відповідно до вищевказаного розпорядження гр. ОСОБА_2 передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 4,3144 га (кадастровий номер НОМЕР_2), розташовану за межами населених пунктів в адміністративних межах Теплівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
27 квітня 2016 року державним реєстратором Пирятинської державної нотаріальної контори внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис 14386657 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 земельної ділянки площею 4,3144 га, кадастровий номер НОМЕР_2, село Теплівка, Пирятинський район, Полтавська область (а.с. 53).
19 квітня 2017 року представник ОСОБА_2 звернувся до голови Пирятинської РДА Кучі О.Є. з листом, в якому зазначив, що у 2016 році гр. ОСОБА_2 заключила договір на оренду земельної ділянки з ПСП "Степ" та просив внести зміни до договору оренди землі на невитребувані паї з ОСОБА_1, зменшивши площу орендованої землі на 4,3144 га (а.с. 57).
Листом від 25 квітня 2017 року №72 Пирятинська РДА повідомила ОСОБА_1, що на адресу райдержадміністрації надійшов лист громадянки ОСОБА_2 щодо посвідчення нею права власності на земельну частку у розмірі 4,3144 га, розташовану за межами населеного пункту в адміністративних межах Теплівської сільської ради (27 квітня 2016 року проведена державна реєстрація права власності на дану земельну ділянку). Підпунктом 2 пункту 31 договору оренди землі від 10 грудня 2015 року (внесені зміни додатковою угодою від 13 березня 2017 року) зазначено, що у разі звернення власника чи спадкоємця витребуваного земельного паю з відповідним посвідченням права власності на нього орендар зобов'язаний внести зміни до договору оренди землі в частині зменшення орендованої земельної ділянки на витребуваний пай (а.с. 58).
12 травня 2017 року на адресу Пирятинської РДА надійшов лист ОСОБА_1 в якому зазначено, що відповідно до додаткової угоди, укладеної 13 березня 2017 року, до договору оренди землі від 10 грудня 2015 року розмір земельної ділянки не змінювався і становить 8,64 га. Частиною 5 пункту 2 передбачено, що у разі звернення власника чи спадкоємця витребуваного земельного паю з відповідним посвідченням права власності на нього орендар зобов'язаний внести зміни до договору оренди землі в частині зменшення орендованої земельної ділянки на витребуваний пай. Такого документа ніхто не показував, не надавав і не ознайомлював до цього часу (а.с. 93).
В свою чергу 04 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до голови Пирятинської РДА Кучі О.Є. із заявою в якій зазначив, що "є орендарем земельної ділянки (невитребуваних паїв), загальною площею 8,64 га, розташованої за межами населених пунктів в адміністративнних межах Теплівської сільської ради, згідно договору оренди землі від 10 грудня 2015 року та розпорядження голови РДА №342 від 01 грудня 2015 року. 13 березня 2017 року до даного договору оренди землі оформлена та підписана додаткова угода про зміну орендної плати на ту ж саму ділянку 8,64 га. Ніхто, ні ОСОБА_8 , ні ОСОБА_7, ні РДА не повідомляли про витребування даного паю. Пункт 5 додаткової угоди до даного договору передбачає "У разі звернення власника чи спадкоємця витребуваного паю з відповідним посвідченням права власності на нього. Ніякого посвідченн, ніяких документів ніхто на комісії не надав та в інший спосіб ніхто не надав, протокол ніхто не вів і пояснення не записував" (а.с. 91).
Листом №В-01-20/2 від 24 травня 2017 року Пирятинська РДА повідомила ОСОБА_1, що листом від 25 квітня 2017 року повідомила про проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 4,3144 га (кадастровий номер НОМЕР_2), розташовану за межами населеного пункту в адміністративних межах Теплівської сільської ради на ім'я ОСОБА_2. 04 травня 2017 року районна комісія з питань обстеження, використання та надання в оренду земельної ділянки та земель водного фонду, на підставі поданих документів, вирішила внести зміни до діючого договору оренди землі від 10 грудня 2015 року шляхом укладення додаткової угоди на земельну ділянку площею 4,3256 га (невитребуваний пай), розташованої за межами населених пунктів в адміністративних межах Теплівської сільської ради. Відповідно до пункту 5 додаткової угоди від 13 березня 2017 року до договору оренди землі від 10 грудня 2015 року орендар зобов'язаний внести зміни до договору оренди землі в частині зменшення орендованої земельної ділянки, у разі звернення власника витребуваного паю з відповідним посвідченням права власності на нього. Таким чином, договірні відносини між райдержадміністрацією та громадянином ОСОБА_1 припиняються шляхом розірвання договору оренди землі від 10 грудня 2015 року в частині витребуваного паю із моменту встановлення права власності на земельну ділянку (а.с. 92).
20 липня 2017 року на адресу Пирятинської РДА надійшов лист-звернення ОСОБА_1 в якому зазначено, що копії посвідчення права власності громадянки ОСОБА_2, копії договору про спадщину, копії доручення на ОСОБА_7, рішення голови райдержадміністрації на зменшення орендованої земельної ділянки в межах Теплівської сільської ради, згідно договору оренди землі від 10 грудня 2015 року, на засіданні комісії 04 травня 2017 року не надавалися для ознайомлення і до того ж рішення комісії носить лише рекомендаційний характер, а відповідно до частини 5 пункту 2 додаткової угоди від 13 березня 2017 року не вказано конкретно "у разі звернення ..." до кого саме повинен звернутися власник чи спадкоємець витребуваного земельного паю з відповідним посвідченням права власності на нього (а.с. 95).
Пирятинська РДА листом від 27 липня 2017 року вих. №145 повідомила ОСОБА_1, що згідно статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку (а.с. 96).
Листом від 28 лютого 2018 року вих. №01-44/131 Пирятинська РДА повідомила ОСОБА_1, що з 19 лютого 2017 року змінені істотні умови договору оренди землі від 03 січня 2017 року, запропоновано підписати додаткові угоди (а.с. 94).
На вищевказаний лист ОСОБА_1 12 березня 2018 року повідомив Пирятинську РДА, що для розгляду повідомлення та вивчення питанння про підписання чи не підписання додаткової угоди до договору оренди землі від 03 січня 2017 року необхідно надати документи, що стали підставою для внесення змін до істотних умов договору оренди від 10 грудня 2015 року (а.с. 97).
03 травня 2018 року Розпорядженням голови Пирятинської РДА №190 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 01 грудня 2015 року №342", яким продовжено громадянину ОСОБА_1, до 09 грудня 2020 року оренди земельної ділянки (невитребувані паї) загальною площею 4,3100 га, розташованої за межами населених пунктів в адміністративних межах Теплівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, встановлено орендну плату в розмірі 4324,45 грн. за 1 га в рік протягом вказаного терміну за умови її перегляду в кінці кожного року. Рекомендовано орендарю укласти додаткову угоду до договору оренди землі та зареєструвати її згідно з чинним законодавством України" (а.с. 16).
18 травня 2018 року від ОСОБА_1 надійшов до Пирятинської РДА лист в якому зазначено, що Розпорядження голови райдержадміністрації №190 від 03 травня 2018 року про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації №342 від 01 грудня 2015 року не обгрунтовує необхідність внесення змін в умови надання в оренду земельних ділянок, які були узгоджені сторонами при укладенні договору, а тому є незаконними, а отже розпорядження №190 від 03 травня 2018 року не може бути підставою для внесення змін до договору оренди землі від 10 грудня 2015 року (а.с. 99).
Позивач не погоджуючись із Розпорядженням голови Пирятинської РДА №190 від 03 травня 2018 року з підстав відсутності у голови повноваженьвносити зміни у свої попередні розпорядження, звернувся до суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункту 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановлений законом".
Отже, поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55 Конституції України.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За приписами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року по справі №820/7173/16 (К/9901/25603/18) "неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин".
Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 висловлює свою незгоду фактичною зміною в односторонньому порядку умов договору оренди від 10 грудня 2015 року оскаржуваним розпорядженням, вказуючи на відсутність у суб'єкта винесення такого розпорядження таких повноважень.
Так, Розпорядженням голови Пирятинської РДА від 26 квітня 2016 року №127 передано гр. ОСОБА_2 безоплатно у власність земельну ділянку площею 4,3144 га розташовану за межами населених пунктів в адміністративних межах Теплівської сільської ради (а.с. 56).
При цьому, як випливає з листа представника ОСОБА_2 від 19 квітня 2017 року в 2016 році гр. ОСОБА_2 заключила договір на оренду земельної ділянки (пай) з ПСП "Степ" та просила голову Пирятинської РДА внести зміни до договору оренди землі на невитребувані паї з ОСОБА_1, зменшивши площу орендованої землі на 4,3144 га.
Земельна ділянка площею 4,3144 га, входила в загальний масив невитребуваних паїв площею 8,64 га, які за договором оренди від 10 грудня 2015 року передані у користування ОСОБА_1
Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Додатковою угодою від 13 березня 2017 року, до договору оренди землі від 10 грудня 2015 року, пункт 31 доповнено підпунктом 2: "У разі звернення власника (власників) чи спадкоємця (спадкоємців) витребуваного земельного паю з відповідним посвідченням права власності на нього орендар зобов'язаний внести зміни до договору оренди землі в частині зменшення орендованої земельної ділянки на витребуваний пай".
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року по справі №820/7173/16 (К/9901/25603/18), якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. Із системного аналізу зазначених положень убачається, що не є публічно-правовим спір між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, а саме додаткової угоди від 13 березня 2017 року до договору оренди землі від 10 грудня 2015 року, що у своїй сукупності зумовило прийняття 03 травня 2018 року Розпорядження №190 та, як наслідок, фактичну зміну цивільних правовідносин пов'язаних із користуванням ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 8,64 га., з якої 4,3144 га передано у власність ОСОБА_2
За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Враховуючи, що ОСОБА_1 оскаржує Розпорядження голови Пирятинської РДА №190 від 03 травня 2018 року, на підставі якого змінилися цивільні правовідносини пов'язані із користуванням позивачем земельною ділянко площею 8,64 га, частина з якої передана у власність ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що даний спір не є публічно-правовим, а тому має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України,
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса місця проживання: АДРЕСА_1) до Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області (код ЄДРПОУ 040507497, адреса місцезнаходження: вул. Соборності, 42, м.Пирятин, Полтавська область, 37000), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Теплівська сільська рада Пирятинського району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження - закрити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Роз'яснити позивачу, що даний спір належить розглядати за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя С.О. Удовіченко