22 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2586/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити дії, -
25 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просив зобов'язати відповідача провести йому перерахунок та виплату пенсії у розмірі 77 процентів від відповідних сум грошового забезпечення (вислуга років 29), відповідно до вимог частини другої ст.13, ст. 51, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час призначення пенсії), постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 з дати виникнення права та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум з 01.01.2018.
Також просив на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати протягом п'ятнадцяти днів з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно при перерахунку йому, як колишньому військовослужбовцю, з 01.01.2018 пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців знизив розмір його пенсії з 77% від грошового забезпечення до 70% від грошового забезпечення. Наполягав на тому, що при здійсненні перерахунку пенсії за позивачем зберігається право на збереження відсотку нарахування пенсії, визначеного на момент її призначення. Пенсія позивачу призначена за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з розміру 77% грошового забезпечення, виходячи з вислуги 29 років, тому при здійсненні перерахунку з 01.01.2018 розмір пенсії повинен обчислюватися виходячи з 77% від грошового забезпечення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).
08.08.2018 відповідач надав відзив на позов (а.с. 19-20), в якому вказує на правомірність дій ГУПФУ в Полтавській області щодо зниження при перерахунку пенсії позивача розміру такої пенсії з 77% від грошового забезпечення до 70% від грошового забезпечення, оскільки відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в редакції, чинній на 01.01.2018, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Тому при проведенні перерахунку на підставі поданої уповноваженим органом довідки про нове грошове забезпечення починаючи з 01.01.2018 пенсія позивачу була встановлена в розмірі 70% від грошового забезпечення, оскільки це максимальний розмір пенсії передбачений на час проведення перерахунку Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії позивача збільшився, чим забезпечено дотримання норм чинного законодавства щодо недопущення звуження обсягу прав пенсіонера на існуючий рівень пенсійних гарантій, оскільки відбулося підвищення розміру пенсії позивача.
Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Cправи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач є пенсіонером військової служби, якому призначена пенсія за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що відповідачем не заперечується.
Пенсія позивачу була призначена за вислугою років з 16.01.1999 (а.с. 24) та в подальшому перераховувалася з 01.01.2008, з 01.07.2012, з 01.10.2017 виходячи із 77% грошового забезпечення (а.с. 11, 26, 27).
23.03.2018 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, виходячи з її максимального розміру на рівні 70% від грошового забезпечення (а.с. 29).
За змістом відзиву відповідача при проведенні перерахунку на підставі поданої уповноваженим органом довідки про новий розмір грошового забезпечення (а.с. 28), починаючи з 01.01.2018 пенсія позивачу встановлена в розмірі 70 %, оскільки це максимальний розмір пенсії, передбачений статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у зв'язку із законодавчими змінами.
Слід зауважити, що редакція частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", норма якої визначала максимальний відсотковий розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовця для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.
Так, частина друга статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції Закону України від 25.03.1996 №103/96-ВР) викладена в такій редакції: "Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів".
За змістом матеріалів справи, позивачу призначено пенсію з 16.01.1999 з основним розміром пенсії 77% відповідних сум грошового забезпечення, що не перевищувало максимального розміру (85%), встановленого на той час.
В подальшому частина друга статті 13 Закону №2262-ХІІ була змінена Законом України від 04.07.2002 №51-ІV "Про внесення змін до Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (чинний з 31.07.2002) - цифри "85" замінено цифрами "90" та загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VІ від 08.07.2011 (надалі - Закон №3668-VІ), який набрав чинності з 01.10.2011, внесені зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", змінено у відсотках розмір обчислення пенсії від грошового забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції Закону №3668-VI, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому, Законом України від 27.03.2014 №1166-VІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (надалі - Закон №1166-VІІ), який набрав чинності з 01.05.2014, внесені до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ зміни встановлювали, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Здійснюючи перерахунок пенсії позивачу 23.03.2018 за період з 01.01.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб" ГУПФУ у Полтавській області обчислено її розмір, виходячи із 70% від грошового забезпечення з посиланням на статтю 13 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону, яка діяла на час перерахунку пенсії, і здійснює виплату пенсії виходячи із розміру 70% від відповідного грошового забезпечення позивача (а.с. 29).
Позивач звернувся до ГУПФУ в Полтавській області із заявою щодо перерахунку пенсії на рівні 77% грошового забезпечення (а.с. 33), у відповідь на що листом від 02.07.2018 №1159/Д-03 перший заступник начальника ГУПФУ в Полтавській області ОСОБА_2 повідомив його, що під час проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до постанови від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" норми законодавства застосовуються в редакції, яка чинна на момент перерахунку, а саме - станом на 01.01.2018. З 01.05.2014 по даний час чинною є редакція частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою передбачено максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% від грошового забезпечення. Тому при проведенні перерахунку починаючи з 01.01.2018 пенсія була встановлена в розмірі 70% від грошового забезпечення (а.с. 34).
Не погодившись із наданою відповіддю, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд приходить до таких висновків.
Позивачу первісно призначено пенсію у розмірі 77% від грошового забезпечення (а.с. 10) у відповідності до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону України від 25.03.1996 №103/96-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (чинний з 01.01.1996).
Законом України від 27.03.2014 №1166-VІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (набрав чинності з 01.05.2014) змінено у відсотках максимальний розмір пенсії від грошового забезпечення, та визначений на рівні 70%.
При цьому, позивачу виплачувалася пенсія у первісно призначеному розмірі 77% грошового забезпечення аж до моменту перерахунку пенсії відповідачем з 01.01.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб".
За змістом статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Зміна відсотку максимального розміру пенсії від грошового забезпечення при призначенні пенсії особам у відповідності із вищевказаним Законом не визначена підставою для перерахунку раніше призначених пенсії.
Крім того, слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У рішенні від 5 квітня 2001 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України витлумачила зміст принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч.1 ст. 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Отже, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 77 % від розміру грошового забезпечення.
При перерахунку пенсії позивачу розрахунок розміру підвищення до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" повинен здійснюватися виходячи із первісно встановленого розміру у 77% грошового забезпечення, право на які останній набув на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Тому, застосувавши при перерахунку пенсії 70%, а не 77% від грошового забезпечення відповідач діяв протиправно.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям повинні застосовуватися саме норми, що визначають розмір пенсії у відсотках, які діяли на момент призначення пенсії, а внесені зміни Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації такого права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Отже, при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому, застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 08.07.2015 у справі №732/48/15 (номер в ЄДРСР 46803612), Верховним Судом в постанові від 27 лютого 2018 року у справі №642/3284/17 (номер в ЄДРСР 72505932), в постанові від 19.06.2018 у справі 583/2264/17 (номер в ЄДРСР 74784827).
За змістом частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, суд вважає необґрунтованими та відхиляє доводи відповідача про необхідність застосування при перерахунку пенсії позивача статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на 01.01.2018, якою передбачено максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Отже, дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсії у розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення вчинені не на підставі, не у межах повноважень та у не спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту прав та інтересів ОСОБА_1 вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними дії ГУПФУ в Полтавській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсії у розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язати ГУПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсію у розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю, суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення після набрання ним законної сили, а тому вжиття заходів судового контролю не є необхідним.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (вул. Сонячна, 14, с. Ваці, Полтавський район, Полтавська область, 38760, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 13967927) щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 (вул. Сонячна, 14, с. Ваці, Полтавський район, Полтавська область, 38760, рнокпп НОМЕР_1) з 01 січня 2018 року пенсії у розмірі 77 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (вул. Сонячна, 14, с. Ваці, Полтавський район, Полтавська область, 38760, рнокпп НОМЕР_1) з 01 січня 2018 року пенсії у розмірі 77 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (вул. Сонячна, 14, с. Ваці, Полтавський район, Полтавська область, 38760, рнокпп НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя ОСОБА_3