Справа № 815/2697/18
15 серпня 2018 року
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “СТРОЙНЕФТЕПРОДУКТ ХХI” до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю “СТРОЙНЕФТЕПРОДУКТ ХХI” звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про:
скасування податкового повідомлення-рішення №0030631212 від 22.02.2018р.
Ухвалою суду від 06.06.2018р. відкрито загальне позовне провадження по справі.
Ухвалою суду від 02.08.2018р., яка занесена до журналу судового засідання, закрито підготовче провадження по справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вина позивача у несвоєчасній реєстрації у ЄРПН податкових накладних відсутня, оскільки ТОВ “СТРОЙНЕФТЕПРОДУКТ ХХI” направило податкову звітність своєчасно у термін який встановлений Податковим кодексом України.
15.08.2018р. через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження. (а.с.52)
Від відповідача надійшов (27.06.2018р. за вхід. №18453/18) відзив на позов, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та у якому представник відповідача зазначив, що фахівцями ГУ ДФС в Одеській області проведена перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ “СТРОЙНЕФТЕПРОДУКТ ХХI”, якою встановлено порушення законодавчо встановлених термінів реєстрації податкових накладених/розрахунків коригування, за результатами якої складено акт №856/15-32-12-11 від 23.01.2018р. Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0030631212 від 22.02.2018р., яке на думку представника відповідача є правомірним. (а.с.37-39)
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов відповідача, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд, встановив наступне.
23.01.2018р. підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України в порядку абз. 2 пункту 76.3 статті 76 глави 8 розділу 2 Податкового кодексу України фахівцями ГУ ДФС в Одеській області проведена перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ “СТРОЙНЕФТЕПРОДУКТ ХХI” за листопад 2017 року, за результатами якої складено акт №856/15-32-12-11 від 23.01.2018р. (а.с.9-11)
Перевіркою встановлено, порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Податкового кодексу України, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації.
22.02.2018р. ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0030631212 від 22.02.2018р., яким застосовано до позивача штраф у розмірі 6 180,08 грн. (а.с. 14-15)
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомлення-рішення, ТОВ “СТРОЙНЕФТЕПРОДУКТ ХХI” оскаржило його у адміністративному порядку, однак рішенням ДФС України про результати розгляду скарги №15253/6/99-99-11-03-01-25 від 03.05.2018р. податкове повідомлення-рішення №0030631212 від 22.02.2018р. - залишено без змін. (а.с. 12-13)
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
ТОВ “СТРОЙНЕФТЕПРОДУКТ ХХI” (код ЄДРПОУ 37607437) зареєстроване як юридична особа 15.03.2011р., перебуває на обліку Роздільнянській ОДПІ ГУ ДФС України в Одеській області (Біляївське відділення) та основний вид економічної діяльності - 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. (а.с.8)
У зв'язку зі зміною прізвища директора ТОВ“СТРОЙНЕФТЕПРОДУКТ ХХI” у жовтні 2017 року, були внесені зміни до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. Одночасно з повідомленням про даний факт до Біляївського відділення Роздільнянської ОДПІ було надано форму 1-ОПП.
01.12.2017р. між позивачем та Роздільнянською ОДПІ ГУ ДФС України в Одеській області (Біляївське відділення) переукладено Договір про визнання електронних документів (а.с.17-19), про що свідчить квитанція №2 від 04.12.2017р., згідно якої договору присвоєний реєстраційний номер НОМЕР_1. (а.с. 20)
12.12.2017р. ДФС повторно підтверджено факт переукладання Договору про визнання електроних документів, що підтверджується квитанцією №2 від 04.12.2018р. та присвоєно йому реєстраційний номер НОМЕР_1. (а.с. 21)
З огляду на матеріли справи, ТОВ “СТРОЙНЕФТЕПРОДУКТ ХХI” засобами телекомунікаційного зв'язку із застосуванням ЕЦП направило контролюючому органу податкові накладні: №1 від 30.11.2017р. , №2 від 30.11.2017р., №3 від 30.11.2017р., №4 від 30.11.2017р., (а.с. 22- 25) однак, зазначені податкові накладні не були прийняті. Так, у квитанціях зазначено причину: «порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України № 233 від 10.04.2008р., а саме ЄДРПОУ 37607437. Можливо припинено Договір про визнання електронних документів» (а.с. 26-33). При цьому, у квитанціях зазначено, документ доставлено до центрального рівня ДПС України 14.12.2017р.
14.12.2017р. позивачем повторно були направлені на реєстрацію у ЄРПН податкові накладні №1 від 30.11.2017р., №2 від 30.11.2017р., №3 від 30.11.2017р., №4 від 30.11.2017р. Проте, у прийомі звітності, яка була відправлена підприємством в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, відмовлено (документ не прийнято). Однак, у квитанціях вказується, що документ доставлено до центрального рівня ДПС України 15.12.2017р.
Податкові накладні №1 від 30.11.2017р., №2 від 30.11.2017р., №3 від 30.11.2017р., №4 від 30.11.2017р. були зареєстровані у ЄРПН 19.12.2017р., з порушенням термінів реєстрації 4 дня.
Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної встановлена статтею 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 120-1.1 цієї статті Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.
У той же час, пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю-платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.
Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), лише за наявності його вини.
Про фактичне дотримання позивачем строків реєстрації розрахунків коригування свідчать вчасно надіслані розрахунки коригування та квитанції з відмовою в їх реєстрації, копії яких наявні в матеріалах справи.
Так, згідно п.7.7 Наказу Державної податкової адміністрації України № 233 від 10.04.2008р. "Про подання електронної податкової звітності" датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Пунктом 7.6 цього Наказу визначено, що якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.
Як вбачається з матеріалів справи, причиною для відмови у реєстрації податкових накладних в ЄРПН в квитанціях зазначено: «порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України № 233 від 10.04.2008р., а саме ЄДРПОУ 37607437. Можливо припинено Договір про визнання електронних документів»
При цьому, представник відповідача не зміг пояснити тимчасової заборони податковим органом платнику податку ТОВ “СТРОЙНЕФТЕПРОДУКТ ХХI” у періоді надання податкових накладних, а також подальшого відновлення прийняття документів з 19.12.2017р., що й слугувало фактичною причиною пропуску строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН з порушенням термінів, тобто фактично з вини податкового органу.
Наведені обставини свідчать про те, що підставою для неприйняття податкових накладних позивача в електронному вигляді та відмови в їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних слугували причини, які не відповідали дійсності, а позивач, у свою чергу, під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг вчинив усі необхідні дії щодо реєстрації цих документів у Реєстрі в термін до 15 днів.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що ТОВ “СТРОЙНЕФТЕПРОДУКТ ХХI” вжито всіх заходів задля своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, втім, з незалежних від неї причин, вказана реєстрація була здійснення із запізненням.
Таким чином, оскільки затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини позивача, доводи платника податків про протиправність застосування контролюючим органом до нього штрафу згідно з оскаржуваним актом індивідуальної є обґрунтованими та правомірними.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 30.01.2018 N К/9901/246/17 (справа № 815/2745/17), який, в силу ч.5 ст.242 КАС України, підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
За обставин справи, відповідачем не наведено вагомих та ґрунтовних доводів проти адміністративного позову та не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. У відзиві фактично відсутні відповіді на доречні та важливі аргументи позивача, наявне визнання допущених в ході перевірки помилок, однак при цьому зазначається про відсутність підстав для задоволення позову.
На підставі встановлених фактів суд приходить до висновку про те, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв у непередбачений Конституцією та законами України спосіб, необґрунтовано та без урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення №0030631212 від 22.02.2018р. підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, суд дійшов висновку щодо необхідності для задоволення позовних вимог ТОВ “СТРОЙНЕФТЕПРОДУКТ ХХI”, оскільки затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини позивача.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до платіжного доручення №8 від 01.06.2018р. позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (а.с. 7)
Враховуючи зазначене, суд, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на оплату судового збору у розмірі 1762,00 грн.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 90, 139, 255, 295 КАС України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “СТРОЙНЕФТЕПРОДУКТ ХХI” (код ЄДРПОУ 37607437, адреса: 67653, адреса: Одеська обл., Біляївський р-н., с. Усатове, вул. Залізничників, 16) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про скасування податкового повідомлення-рішення №0030631212 від 22.02.2018р. - задовольнити повністю.
Податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0030631212 від 22.02.2018р. - скасувати.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СТРОЙНЕФТЕПРОДУКТ ХХI” (код ЄДРПОУ 37607437, адреса: 67653, адреса: Одеська обл., Біляївський р-н., с. Усатове, вул. Залізничників, 16) витрати на оплату судового збору у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в сроки, встановлені ст. 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення суду складений та підписаний суддею 21.08.2018р.
Суддя Балан Я.В.