про залишення позовної заяви без руху
21 серпня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2324/18
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагун А.В., розглянувши матеріали у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 НГУ, АДРЕСА_1 , до ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , про стягнення коштів, -
Військова частина НОМЕР_1 НГУ звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 кошти за недонос речового майна та переплачене грошове забезпечення у розмірі 6762,47 грн. та зобов'язати його перерахувати дані кошти на рахунок військової частини.
Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до моменту надходження зазначених коштів до військової частини.
Ознайомившись з вищезазначеним клопотанням, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелічені умови, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити сторону від сплати судового збору, а саме:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно частини другої вказаної статті Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є скрутний майновий стан сторони.
Разом з тим, обмежене фінансування або ж несвоєчасне перерахування коштів з державного бюджету установі, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи, що відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні такого клопотання.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею сьомою Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” встановлено, що у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривень.
Зі змісту пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру, за яку необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
Документальних доказів сплати судового збору позивачем до суду не надано.
Таким чином, для усунення вищевказаного недоліку позовної заяви позивачеві необхідно надати до суду докази сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліку.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
В задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 НГУ про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 НГУ до ОСОБА_1 про стягнення коштів - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута особі, що подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. Сагун