22 серпня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2319/18
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до
Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м.Кропивницький, вул.Академіка Корольова, 26, ЄДРПОУ: 39767636)
про визнання незаконною відмови, наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати незаконною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 29.05.2018 №С-5316/0-3633/0/17-18 у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою;
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 16.02.2016 року 77 “Щодо переліку підібраних (зарезервованих) земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам антитерористичної операції”, як такий, що суперечить вимогам Земельного кодексу У країни;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надати учаснику бойових дій ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, яка знаходиться на території Диківської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області за межами населеного пункту, на підставі клопотання від 26.04.2018.
Відповідно до ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи
відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя зробив висновок про залишення адміністративного позову без руху з наступних підстав.
Відповідно до п.п.4, 5, 8, 9 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
Крім того, відповідно до ч.ч.4, 7 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Так, позивачем оскаржується наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 16.02.2016 року №77 “Щодо переліку підібраних (зарезервованих) земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам антитерористичної операції”. Проте, позивачем не викладено обставин, якими він обґрунтовує незаконність даного наказу та не зазначено, яким чином оскаржуване рішення порушує права, свободи та інтереси позивача. До того ж, не надано сам оскаржуваний наказ, як і не надано клопотання про його витребування та не зазначено чому неможливо подати відповідні докази.
Таким чином, позивачу необхідно подати адміністративний позов з викладенням обставин, якими він обґрунтовує незаконність наказу від 16.02.2016 року №77 із зазначенням, яким чином оскаржуване рішення порушує його права, свободи та інтереси, а також надати оскаржуваний наказ, а в разі неможливості такого подання, клопотання про його витребування.
Крім того, відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачем оскаржується наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №77 від 16.02.2016 року. Однак, до суду з даною позовною вимогою звернувся 17.08.2018 р., тобто з пропущеним строком встановленим ст.122 КАС України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 16.02.2016 року №77.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Звертаючись до суду, позивачем не додано документ про сплату судового збору.
В позовній заяві позивач, посилаючись на пункт 13 частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (далі за текстом - Закон), зазначає про його звільнення від сплати судового збору під час розгляду даної справи. При цьому, позивач вказує, що підтвердженням наявності у нього статусу учасника бойових дій є довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та території України від 27.10.2015, видана командиром військової частини НОМЕР_2 .
Пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Згідно пункту 5 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №413 від 20.08.2014, рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін'юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДФС.
Однак, позивачем не надано суду доказів наявності у останнього статусу учасника бойових дій, як і не надано копії рішення уповноваженого державного органу про надання останньому такого статусу.
Таким чином, суддя не вважає, що позивачем підтверджено наявність у нього законних підстав для звільнення від сплати судового збору під час розгляду даної справи, як учасника бойових дій.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Положеннями частини 2 статті 4 Закону визначено розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, який складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та дорівнює 704,80 грн..
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи те, що позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, йому необхідно сплатити судовий збір у сумі 2114,40 грн..
Таким чином, позивачу необхідно надати суду квитанцію про сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху, з встановленням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання незаконною відмови, наказу та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку, передбаченому ст.256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина