11 липня 2018 року м. Київ № 810/4585/17
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Кравченко Р.О.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну сраву
за позовом ОСОБА_1
до Державного агентства рибного господарства України
про визнання протиправними та скасування рішень, та зобов'язання вчинити певні дії
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державного агентства рибного господарства України, в якому просить суд:
- визнати неправомірним та скасувати рішення Комісії Державного агентства рибного господарства України з розгляду заяв користувачів про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів щодо зменшення в чотири рази частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей на вид водних біоресурсів плітка, плоскирка, судак в Канівському водосховищі на 2017-2021 роки та відмови у встановлені частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей на вид водних біоресурсів лящ на 2017-2021 роки ОСОБА_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1), оформлене Повідомленням від 23.12.2016 № 14К-23;
- визнати неправомірним та скасувати Рішення Державного агентства рибного господарства України (Код ЄДРПОУ 37472282), викладене в листі від 15.06.2017 № 2-6.2-19/3178-17, про відмову ФОП ОСОБА_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1) у встановленні часток добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у Канівському водосховищі на 2018-2021 роки, яке принято на підставі Протоколу засідання Комісії Державного агентства рибного господарства України з розгляду заяв користувачів про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів, б/н, датованого 19.09.2016 - 28.10.2016;
- зобов'язати Державне агентство рибного господарства України (Код ЄДРПОУ 37472282) утворити Комісію з розгляду заяв користувачів про встановлення частки до бування (вилову) водних біоресурсів, у складі якої повторно розглянути звернення ФОП ОСОБА_1 про встановлення часток добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у Канівському водосховищі на 2018-2021 роки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення (Повідомленням від 23.12.2016 № 14К-23, лист від 15.06.2017 № 2-6.2-19/3178-17) є протиправними, оскільки відповідачем помилково зроблено висновок, що однією з обов'язкових умов для отримання позивачем часток добування (вилову) водних ресурсів, він повинен мати досвід здійснення промислу цих водних біоресурсів протягом чотирьох років, враховуючи викладене, позивач вважає, що оскаржувані повідомлення та лист є незаконними, не обґрунтованими та підлягають скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2018 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
28.03.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що Департамент Державного агентства рибного господарства України на підставі заяви позивача від 18.07.2016 про встановлення (та/або внесення змін) частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей та на підставі чинного законодавства України (на час виникнення спірних відносин) розрахував позивачу частки добування (вилову) риби на 2017-2021 роки.
Позивачем було надіслано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідачем при розрахунку позивачу квоти вилову риби було змінено методику такого розрахунку, що він не мав права робити.
У запереченнях на на відповідь на відзив, відповідач заперечував проти думки позива, що йому було визначено частку добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілях за зміненою методикою такого розрахунку.
Так, відповідач зазначив, що вказаний розрахунок був здійснений у відповідності до положень підпункту 21 пункту 2 Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 992 (далі - Порядок № 992).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання, призначене на 11.07.2018 прибув позивач з уповноваженим представником, які підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позову не визнав, заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав наведених у відзиві на позов.
Також у судовому засіданні 13.06.2018 судом в якості свідка було допитано ОСОБА_4, яка представляла інтереси позивача у Державному агенстві рибного господарства. Вона підтвердила суду, ту обставину, що позивач разом з нею був на прийомі у першого заступника Голови Державного рибного агентства України ОСОБА_5
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є фізичною особою - підприємцем та на підставі дозволу Державного агентства рибного господарства від 06.01.2016 № 58 має на меті здійснювати промислове рибальство.
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою від 27.07.2015 про виділення квоти на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 в обсягах за видами, тонн, а саме: судак звичайний - 0,4 тонни, сазан (короп), сом, щука, плітка (тараня) - 2 тонни, плоскирка - 0,5 тонни, карась сріблястий, чехоня, інший дрібний частик, рослиноїдні, інший крупний частик.
Повідомленням від 31.12.2015 № 13К-22 позивача повідомлено, що згідно з наказом Мінагрополітики України від 28.12.2015 № 496 «Про затвердження квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення у 2016 році», зареєстрованим у Мін'юсті 31.12.2015 за № 1658/28103, виділена квота на 2016 рік для здійснення промислу у Канівському водосховищі таких водних біоресурсів: судак звичайний - 0,4 тонни; сазан (короп), сом, щука, чехоня, інший дрібний частик, інший крупний частик - в межах прогнозу допустимого вилову; плітка (тараня) - 2 тонни; плоскирка - 0,5 тонни; карась сріблястий, рослиноїдні - не лімітується.
18.07.2016 позивач звертався до відповідача з заявою про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у рибогосподарському водному об'єкті (його частині) у період з 01.01.2017 по 31.12.2021 в обсягах за видами, тонн, а саме: лящ - 15 тонн, плітка (тараня) - 20 тонн, плоскирка - 10,0 тонн, судак звичайний - 8 тонн; сазан (короп), сом, щука, білизна, головень, в'язь, інший дрібний частик: линь, підуст, кляпець, рибець, синець, окунь, чехоня, краснопірка, раки, інший крупний частик - в межах прогнозу допустимого вилову; карась сріблястий, тюлька-верховодка, рослиноїдні - не лімітуються.
Повідомленням від 23.12.2016 № 14К-23 позивача повідомлено, що на 2017 рік відповідно до наказа Мінагрополітики та продовольства України від 16.12.2016 № 542 «Про затвердження квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення у 2017 році», зареєстрованого у Мін'юсті 23.12.2016 за № 1691/29821, встановлені такі частки добування (вилову) водних біоресурсів у натуральному (масовому) вигляді на спеціальне використання за видами у рибогосподарському водному обєкті (його частині) Канівському водосховищі (для здійснення промислу): судак - 0,161 тонни, плітка (тараня) - 0,66 тонни, плоскирка - 0,153 тонни.
Надано право на спеціальне використання таких видів водних біоресурсів, на які не встановлюються ліміти або добування (вилов) яких здійснюється в межах прогнозу допустимого вилову: сазан (короп), сом, щука, синець, чехоня, інший дрібний частик, інший крупний частик - в межах прогнозу допустимого вилову; карась сріблястий, рослиноїдні - не лімітується.
06.06.2017 позивач звернувся до Державного агентства рибного господарства України з заявою про надання офіційного розрахунку (роз'яснення) частки добування (вилову) - кількість водних біоресурсів визначену у натуральних величинах або відсотках показника ліміту добування (вилову) водних біоресурсів чи прогнозованого показника допустимого вилову, що підлягає закріпленню або закріплена за кожною конкретною юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем наконкретний період для здійснення рибальства, визначену для користувача водних біоресурсів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на 2017 рік.
Листом від 15.06.2017 № 2-6.2-19/3178-17 позивачу були надані роз'яснення, що на засіданні Комісії Державного агентства рибного господарства України з розгляду заяв користувачів про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів було прийнято рішення, що для користувачів, які працюють в галузі 1 рік, 2016 рік приймається як 100 відсотків. Тобто дані 1 року розділили на 4 і таким чином отримали середньостатистичне за 4 роки.
18.07.2017 позивач звертався до відповідача з заявою про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у рибогосподарському водному об'єкті (його частині) у період з 01.01.2018 по 31.12.2021 в обсягах за видами, тонн, а саме: лящ - 16 тонн, плітка (тараня) - 20 тонн, плоскирка - 12,0 тонн, судак звичайний - 10 тонн; сазан (короп), сом, щука, білизна, головень, в'язь, інший дрібний частик: линь, підуст, кляпець, рибець, синець, окунь, чехоня, краснопірка, раки, інший крупний частик - в межах прогнозу допустимого вилову; карась сріблястий, тюлька-верховодка, рослиноїдні - не лімітуються.
Повідомленням від 23.12.2018 № 14К-23 позивача повідомлено, що на 2018 рік відповідно до наказа Мінагрополітики та продовольства України від 04.01.2018 № 2 «Про затвердження квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення у 2018 році», зареєстрованого у Мін'юсті 15.01.2018 за № 58/31510, встановлені такі частки добування (вилову) водних біоресурсів у натуральному (масовому) вигляді на спеціальне використання за видами у рибогосподарському водному обєкті (його частині) Канівському водосховищі (для здійснення промислу): судак звичайний - 1,61 тонни, плітка (тараня) - 0,613 тонни, плоскирка - 0,171 тонни.
Надано право на спеціальне використання таких видів водних біоресурсів, на які не встановлюються ліміти або добування (вилов) яких здійснюється в межах прогнозу допустимого вилову: сазан (короп), сом, щука, синець, чехоня, інший дрібний частик, інший крупний частик - в межах прогнозу допустимого вилову; карась сріблястий, рослиноїдні, верховодка і тюлька - не лімітується.
Не погодившись з правомірністю оскаржуваного Повідомлення від 23.12.2016 № 14К-23 та листа від 15.06.2017 № 2-6.2-19/3178-17, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Держрибагентство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України. Основними завданнями Держрибагентства, відповідно до пункту 3 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 895, є реалізація державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства та внесення на розгляд Міністрові пропозицій щодо формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості відноситься затвердження правил та режимів рибальства добування (вилучення, вилову; та відтворення водних біоресурсів.
Відповідно до Порядку № 992 Держрибагентство здійснює розподіл лімітів спеціального використання водних біоресурсів на частки добування (вилову) для промислових цілей у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) між користувачами водних біоресурсів.
Відповідно до пункту 6 Порядку частка добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей у відсоткових величинах встановлюється після виділення резерву та визначення необхідних обсягів для непромислових цілей і визначається у відсотках для кожного користувача водних біоресурсів у дозволі на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), що видається строком на п'ять років.
Пунктом 7 Порядку № 992 встановлено, що користувачі водних біоресурсів до 1 серпня року, що передує розрахунковому, подають особисто або надсилають поштовим відправленням Держрибагентству заяву про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислу.
У заяві зазначається: найменування рибогосподарського водного об'єкта (його частини), на якому планується здійснювати добування (вилов); перелік видів та обсяги вилову водних біоресурсів, що планується вилучити; перелік суден (плавзасобів) із зазначенням їх бортових номерів; повне і скорочене найменування юридичної особи, місцезнаходження, ідентифікаційний код, контактний телефон - для юридичних осіб; ім'я, місце проживання, документи, що засвідчують особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів, контактний телефон - для фізичних осіб - підприємців; згода на обробку (публікацію) персональних даних.
До заяви про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислу додається виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ункт 8 Порядку № 992).
Відповідно до пункту 9 Порядку № 992 за подання недостовірних відомостей користувачі водних біоресурсів несуть відповідальність відповідно до законодавства.
Вимагати подання документів, не передбачених цим Порядком, забороняється.
Пункт 10 Порядку № 992 передбачає, що Держрибагентство для розгляду поданих документів утворює комісію, до складу якої входять представники Мінагрополітики, органів рибоохорони, користувачів водних біоресурсів, громадських об'єднань та асоціацій, обласних держадміністрацій, науковці. Склад комісії з розгляду заяв про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів затверджується Держрибагентством.
Держрибагентство протягом 90 днів з дати закінчення прийому заяв про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів затверджує перелік користувачів водних біоресурсів, яким установлено частки добування (вилову) водних біоресурсів, і протягом п'яти робочих днів з дати затвердження розміщує його на власному офіційному веб-сайті (пункт 13 Порядку № 992).
Відповідачем повідомлено суд, що Наказом Держрибагентства від 15.09.2016 № 308 було утворено та затверджено склад комісії з розгляду заяв користувачів про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів (далі - Комісія).
Засідання комісії проводилося з 19.09.2016 по 28.10.2016.
Відповідно до змісту Протоколу засідання Комісії Державного агентства рибного господарства України з розгляду заяв користувачів про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів, комісія під час своєї діяльності керується Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», Положенням про Держрибагентство, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30.06.2015 № 895, Порядком здійснення спеціального використання водних біоресурсів у, внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній морській зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.11.2015 № 992, постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2012 № 1149 «Про порядок установлення лімітів спеціального використання та визначення прогнозу допустимого вилову водних біоресурсів».
При розрахунку частки добування (вилову) було взято середньостатистичні обсяги добутих (виловлених) користувачем водних біоресурсів з урахуванням державної статистики та органів рибоохорони за останні чотири роки, а саме: 2013 по 2016 роки.
Комісія ухвалила 2016 рік приймати за 100% освоєння певного ресурсу та довести про це до відома користувачів водних біоресурсів (аркуш 5 Протоколу).
Комісією було ухвалено, що враховуючи обсяги використання квот, термін подачі заявок, наявність відповідної матеріально - технічної бази, відсутність несплачених штрафів та/або не відшкодованих в установленому законодавством порядку збитків, завданих рибному господарству, а також відсутність систематичних (три і більше) грубих порушень законодавства з питань охорони, використання та відтворення водних біоресурсів протягом попереднього року та інші виробничі показники, Комісією прийнято рішення про встановлення часток добування (вилову) водних біоресурсів користувачам. Також Комісією прийнято рішення про відмову у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей.
Відповідно до пункту 11 Порядку Держрибагентство відмовляє у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів у разі: несвоєчасного подання документів або подання документів у неповному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних відомостей; коли на дату подання заяви про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислу не сплачені штрафи та/або не відшкодовані в установленому законодавством порядку збитки, завдані рибному господарству; систематичних (три і більше) грубих порушень законодавства з питань охорони, використання та відтворення водних біоресурсів протягом попереднього року; відсутності обсягу нерозподіленого ліміту; використання протягом попередніх трьох років менш як на 75 відсотків обсягу виділеної частки добування (вилову) водних біоресурсів, за винятком форс-мажорних обставин; відсутності ліцензії на промисловий вилов риби, крім внутрішніх водойм та річок - для водних об'єктів, здійснення промислового вилову на яких потребує ліцензування.
Враховуючи положення зазначеного пункту, відповідачем було повідомлено суд, що комісія при своїй роботі не керувалася такою підставою для відмови у встановленні частки добування (вилову) водних біоресурсів, як «використання протягом попередніх трьох років менш як на 75 відсотків обсягу виділеної частки добування (вилову) водних біоресурсів, за винятком форс-мажорних обставин», оскільки в попередні роки виділялася квота добування (вилову) водних біоресурсів, а не частка добування (вилову).
Пунктом 12 Порядку № 992 також встановлено, що переважне право на встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів мають суб'єкти рибного господарства, які: традиційно (три і більше років) здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів; використовували протягом попередніх трьох і більше років квоти не менш як на 75 відсотків; мають власну матеріально-технічну базу (плавзасоби, холодильні ємності, засоби добування, пристрої та механізми, що використовуються для переробки) для провадження рибогосподарської діяльності; здійснюють рибницько-меліоративні заходи, що забезпечують поліпшення санітарного стану рибогосподарських водних об'єктів (їх частин).
На засіданні Комісії було розглянуто заяву позивача про встановлення частки добування ( вилову) водних біоресурсів.
Відповідно до рішення Комісії, яке було викладене у Повідомленні № 14К-23 від 23.12.2016, користувачу водних біоресурсів ОСОБА_1 на 2017 рік відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.12.2016 № 542 «Про затвердження квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення у 2017 році», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.12.2016 за № 1691/29821, встановлено такі частки добування (вилову) водних біоресурсів у натуральному (масовому) вигляді на спеціальне використання за видами у рибогосподарському водному об'єкті (його частині) Канівському водосховищі (для здійснення промислу): Судак звичайний - 0, 161 тонн (0,175 %); Плітка (тараня) - 0,66 тонн (0,22 %); Плоскирка - 0, 153 тонн (0,241 %).
А також Позивачу надано право на спеціальне використання таких видів водних біоресурсів, на які не встановлюються ліміти або добування (вилов) яких здійснюється в межах прогнозу допустимого вилову: сазан (короп), сом, щука, синець, карась сріблястий, чехоня, верховодка і тюлька, рослиноїдні, інший крупний частик, інший дрібний частик.
Відповідач повідомив суд, що при розрахунку позивачу частки добування (вилову) водних біоресурсів Комісією не бралась до уваги Заява позивача про встановлення (та/або внесення змін) частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей від 19.07.2017, оскільки відповідно до вимог пункту 7 Порядку № 992 користувачі водних біоресурсів до 1 серпня року, що передує розрахунковому, подають особисто або надсилають поштовим відправленням Держрибагентству заяву про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислу.
З огляду на заначене, Комісія здійснювала позивачу розрахунок частки добування (вилову) водних біоресурсів на підставі заяви позивача про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів для промислових цілей від 18.07.2016.
Так, пунктом 21 Порядку № 992 встановлено, що частка добування (вилову) - кількість водних біоресурсів, визначена у натуральних величинах або відсотках показника ліміту добування (вилову) водних біоресурсів чи прогнозованого показника допустимого вилову, що підлягає закріпленню або закріплена за кожною конкретною юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем на конкретний період для здійснення рибальства. Частка добування (вилову) визначається шляхом співвідношення середньостатистичного обсягу добутих (виловлених) користувачем водних біоресурсів певного виду з урахуванням даних державної статистики та органів рибоохорони за останні чотири роки, що передують розрахунковому, до середньостатистичного обсягу вилову такого виду у відповідному рибогосподарському водному об'єкті (його частині) за ті самі роки, виражене у відсотках.
З огляду на зазначене, вбачається, що при розрахунку частки добування (вилову) водних біоресурсів Комісія керувалась наступною формулою: середній вилов користувача за останні 4 роки, що передують розрахунковому, помножується на 100 та ділиться на середній вилов такого виду водних біоресурсів всіма користувачами у відповідному рибогосподарському водному об'єкті (його частині) за ті самі роки.
Як зазначає відповідач та не спростовує позивач, ФОП ОСОБА_6 не здійснював добування (вилову) водних біоресурсів у даному рибогосподарському водному об'єкті у період з 2013 по 2015 роки.
У 2016 році середній вилов позивача вказаних водних біоресурсів складав: судак звичайний - 0,100 тонн (0,175 %), плітка (тараня) - 0,500 тонн (0,220 %), плоскирка - 0, 125 тонн (0,241%), лящ - 0,000 (0,000 %).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем розрахунок частки добування (вилову) водних біоресурсів на дані позивачу водні біоресурси здійснювався у відповідності до чітко встановленого Законом Порядку.
Стосовно тверджень позивача, що йому було безпідставно відмовлено у задоволенні заяви про встановлення часток добування (вилову) водних біоресурсів (лящ) на 2017-2021 роки у звязку з відсутністю здійснення ним промислу ляща в попередні чотири роки, суд зазначає про таке.
Пунктом 3.11 Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 11.11.2005 № 623/404 (яка діяла на час подачі заяви Позивачем від 28.07.2015 вх. № К/391) для отримання квот на наступний рік користувачі подають до 1 серпня поточного року до Укрдержрибгоспу заяву про виділення квот установленого зразка (додаток 1), копію установчих документів (нотаріально посвідчені), де зазначений відповідний вид діяльності (юридичні особи), копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (фізичні особи).
Як було встановлено судом та не заперечується сторонами по справі, позивач звертався до відповідача з заявою від 27.07.2015 (Вх№391 від 28.07.2015) про виділення квоти на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 в обсягах за видами, тонн, а саме: судак звичайний - 0,4 тонни, сазан (короп), сом, щука, плітка (тараня) - 2 тонни, плоскирка - 0,5 тонни, карась сріблястий, чехоня, інший дрібний частик, рослиноїдні, інший крупний частик.
Повідомленням від 31.12.2015 № 13К-22 позивача повідомлено, що згідно з наказом Мінагрополітики України від 28.12.2015 № 496 «Про затвердження квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення у 2016 році», зареєстрованим у Мін'юсті 31.12.2015 за № 1658/28103, виділена квота на 2016 рік для здійснення промислу у Канівському водосховищі таких водних біоресурсів: судак звичайний - 0,4 тонни; сазан (короп), сом, щука, чехоня, інший дрібний частик, інший крупний частик - в межах прогнозу допустимого вилову; плітка (тараня) - 2 тонни; плоскирка - 0,5 тонни; карась сріблястий, рослиноїдні - не лімітується.
З огляду на зазначене вбачається, що позивачем у заяві про виділення квоти на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 не просив виділити квоту на вилов ляща.
Судом також встановлено, що позивач чотири останні роки, що передували розрахунку не здійснював добування ляща.
Враховуючи викладене та положення пункту 11, 12, 21 Порядку № 992 і ухвалене комісією рішення про те, що 2016 рік береться за 100% освоєння ресурсу, що зафіксоване в Протоколі засідання Комісії Державного агентства рибного господарства України з розгляду заяв користувачів про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів від 19.09.2016, суд дійшов висновку, що відповідач на законних підставах розрахував позивачу частку добування (вилову) водних біоресурсів на 2017-2021 роки.
Крім того, суд звертає увагу, що вимога про визнання неправомірним та скасування рішення Державного агентства рибного господарства України викладене в листі від 15.06.2017 № 2-6.2-19/3178-17 не підлягає задоволенню, оскільки вказаний документ не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, який може бути оскаржено до адміністративного суду в розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України.
Лист від 15.06.2017 № 2-6.2-19/3178-17 є документом який несе інформацію на отриманий запит (заяву) та не є документам, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, тому не є юридичною формою рішення відповідача.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
В силу положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що під час формування повідомлення від 23.12.2016 № 14К-23 та надання відповіді на запит позивача, що оформлена листом від 15.06.2017 № 2-6.2-19/3178-17 Державне агентство рибного господарства України діяло на підставі у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи той факт, що судом у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодуванню на користь позивача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 18 липня 2018 р.