м. Вінниця
10 серпня 2018 р. Справа № 0240/2163/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 (23512, Вінницька область, Шаргородський район, с. Калинівка, вул. Жовтнева, 6)
до: Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (23500, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Героїв Майдану, 222)
про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за наслідком його звернення до відповідача щодо призначення пенсії на пільгових умовах, отримав відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, як тракториста-машиніста, відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". На думку позивача, така відмова є протиправною, у зв'язку з чим звернувся він звернувся з позовом до суду.
Ухвалою від 10.07.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку визначеному ст. 263 КАС України.
23.07.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Крім того вказав, що позивач, згідно записів трудової книжки та додаткових довідок працював з 18.08.1980 року по 16.09.1991 року в с. Капуловка в колгоспі ім. Горького, далі працював з в с. Калинівка колгоспі ім. Лесі Українки з 15.03.1992 року по 10.04.2003 року, з 10.04.2003 року по 29.09.2003 року в СФГ “Урожай”, з 10.03.2004 року по 01.12.2004 року в СФГ “Урожай”. Також, позивач працював на тимчасових роботах трактористом в певні періоди в ФГ “Агро - Калина” з 07.03.2006 року по 09.03.2007 року, з 18.03.2008 року по 04.11.2008 року, з 01.06.2009 року по 31.08.2009 року, з 01.12.2009 року по 01.12.2010 року.
В підтвердження стажу за період роботи в с. Калинівка з 15.03.1992 року по 10.04.2003 року, враховуючи вимоги Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, який затверджено Постановою правління ПФУ 10.11.2006 року №18-1 для Комісії при головному управлінні, позивач надав ще довідку про періоди роботи в ліквідованому колгоспі ім. Лесі Українки с. Калинівка №1410 від 28.08.2017 року, а також рішення №275, архівну довідку від 12.06.2015 року №213, архівну довідку від 06.10.2017 року №36, довідку з ЄДРПОУ, довідки від 28.08.2017 року №1408 та №1407. Враховуючи надані документи, а також інформацію про персоніфіковані дані ОСОБА_1, Комісія при головному управлінні зарахувала до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах періоди з 15.03.1993 року по 21.03.1993 року, з 22.03.1993 року по 31.12.1995 року, з 01.03.1996 року по 30.11.1997 року, з 01.03.1998 року по 31.10.1998 року, з 01.12.1998 року по 31.12.1998 року, з 01.03.1999 року по 31.05.1999 року , з 01.07.1999 року по 31.07.1999 року, з 01.09.1999 року по 31.05.2002 року, з 01.07.2002 року по 30.11.2002 року. Інші періоди не зараховано з підстав відсутності заробітної плати в певних місяцях роботи.
За період роботи в СФГ “Урожай” з 10.04.2003 року по 29.09.2003 року, з 10.03.2004 року по 01.12.2004 року, заявник відповідно п.20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року №637 надав довідку про підтвердження пільгового стажу роботи від 05.09.2017 року №54. Зазначений період та враховуючи дані персоніфікованого обліку (сплату страхових внесків) позивачу зараховано до пільгового стажу період роботи з 01.05.2003 року по 29.10.2003 року, з 10.03.2004 року по 31.10.2004 року.
За період роботи з 18.08.1980 року по 16.09.1991 року в с. Капуловка в колгоспі ім. Горького Нікопольського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 II.В. не надав довідки що підтверджує пільговий характер роботи, зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоди в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві, як того вимагає п «в» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпеченій» п.20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Форма довідки зазначена в даній постанові КМУ. Управлінням неодноразово направлялися звернення по витребуванню довідки, що носить пільговий характер, однак до матеріалів справи так і не додано довідки що підтверджує зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоди в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві, як того вимагає п. «в» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» п.20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637.
30.01.2018 року на адресу управління надійшла довідка №26 від 22.12.2017 року та довідка №1 від 16.02.2018 року про стаж роботи ОСОБА_1 11.В. за період з 1980 року по 1991 рік. Однак, довідки не підтверджують факт зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польовою періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві. Форма довідки не відповідає вимогам Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року №637. Тому період роботи в колгоспі ім. Горького Нікопольського району Дніпропетровської області зараховано тільки до загального стажу, до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах зазначений період не зараховано. Позивач також не надав також пільгові довідки про роботу в ФГ “Агро-Калина”.
Таким чином, загального стажу у позивача 26 років 6 місяців 29 днів. Пільгового, який дає право на пенсію па пільгових умовах є тільки 10 років 11 місяців 7 днів, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до п «в» ч. 1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Отже, на думку представника відповідача, протокол №1310 від 18.01.2018 року винесено відповідно до норм чинного законодавства, з урахуванням п «в» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
08.08.2018 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого, на його думку, доводи позовної заяви відзивом не спростовано. Крім того, робота трактористом в колгоспі ім. Горького Нікопольського району Дніпропетровської області з 01.01.1981 року по 16.09.1991 рік, на думку позивача, підтверджується даними довідки № 15 від 16.08.2017 року, довідки № 26 від 22.12.2017 року, даними довідки № 1 від 16.02.2018 року та даними Акту № 121/06 щодо дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з питання документів, наданих для призначення (перерахунку) пенсії від 09.02.2018 року.
На адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь по відзиву на позовну заяву, в якій вказано, що довідки, якими позивач підтверджує пільговий стаж роботи в колгоспі ім. Горького Нікопольського району Дніпропетровської області в період з період з 1980 року по 1991 рік не відповідає вимогам чинного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до даних копій трудової книжки колгоспника УКР №2695689 від 03.12.1991 року ОСОБА_1 з 18.08.1980 року по 16.09.1991 року працював в колгоспі ім. Горького, далі працював в с. Калинівка колгоспі ім. Лесі Українки з 03.01.1992 року по 10.04.2003 року, з 10.04.2003 року по 29.09.2003 року в СФГ “Урожай”, з 10.03.2004 року по 01.12.2004 року в СФГ “Урожай”. Також, позивач працював на тимчасових роботах трактористом в певні періоди в ФГ “Агро - Калина” з 07.03.2006 року по 09.03.2007 року, з 18.03.2008 року по 04.11.2008 року, з 01.06.2009 року по 31.08.2009 року, з 01.12.2009 року по 01.12.2010 року.
19.10.2017 році позивач звернувся до відповідача з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та подав всі необхідні документи.
За наслідком розгляду даної заяви, Шаргородське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій прийняли рішення від 18.01.2018, яке оформлено протоколом №2 про відмову в призначенні пенсії (як тракториста-машиніста).
Зокрема вказано, що згідно записів трудової книжки, ОСОБА_1 працював механізатором (а не трактористом - машиністом) в колгоспі ім. Горького Нікопольського району Дніпропетровської області з 18.08.2002 по 16.09.1991, але за його словами він у вказаний період працював трактористом. Управлінням направлено запит з метою з'ясування вказаних обставин, однак відповідь на момент прийняття рішення не отримано.
Не погоджуючись з такою позицією суб'єкта владних повноважень та вказуючи, що правомірно претендує на пільгову пенсію на підставі пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", позивач звернувся з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років за наявності стажу роботи на зазначеній роботі не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування, які визначаються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 18.08.1980 року по 16.09.1991 року працював в колгоспі ім. Горького.
Представник відповідача в наданому відзиві та запереченні на відповідь на відзив заперечував щодо наявності у позивача необхідного пільгового стажу, при якому може бути призначена пенсія на пільгових умовах, зокрема, підтвердження факту роботи позивача на посаді тракториста-машиніста в колгоспі ім. Горького з 18.08.1980 року по 16.09.1991 року та безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції, не підтверджено будь-якими доказами, що б підтверджували особливий характер роботи.
Суд критично оцінює наведені посилання представника відповідача та зауважує, що відсутність підтверджуючих документів про встановлення факту роботи особою на посаді тракториста - машиніста в колгоспі ім. Горького з 18.08.1980 року по 16.09.1991 року та безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції за вказані роки - не може свідчити про їх невиконання.
Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018, в якій суд касаційної інстанції вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Також суд зауважує, що Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою КМУ № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 вищевказаного Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. При цьому, у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Постановою правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006 року зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 року за №1231/13105 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).
Відповідно до положень пункту 6 вищевказаного Порядку основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи (додаток 1) та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку.
Пунктом 11 Порядку встановлено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, обєднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи:
1) заяву про підтвердження стажу роботи;
2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);
3) трудову книжку;
4) документи, видані архівними установами, зокрема:
а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць;
в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Суд зауважує, що документами, які підтверджують виконання робіт на посаді тракториста-машиніста в колгоспі ім. Горького з 18.08.1980 року по 16.09.1991 року, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах є довідка № 15 від 16.08.2017 року, довідка № 26 від 22.12.2017 року, довідка № 1 від 16.02.2018 року.
Доводи позивача щодо невідповідності вказаних вище довідок формальним вимогам встановлених чинним законодавством, до уваги не беруться, оскільки не можуть спростовувати факт виконання роботи позивачем, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Отже, трудовий стаж ОСОБА_1 на посаді тракториста-машиніста безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспі ім. Горького з 18.08.1980 року по 16.09.1991 року підтверджується наявними в матеріалах справи належними доказами.
Разом з тим, протокол №1310 від 18.01.2018 року скасуванню не підлягає, оскільки такий фактично є повідомленням про прийняте рішення Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду Вінницької області від 18.01.2018 року, що оформлено протоколом № 2 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1, та не породжує жодних правових наслідків для позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що підстав у відповідача для не зарахування вказаних періодів до стажу, який дає права на призначення пенсію за віком на пільгових умовах не було, а тому рішення від 18.01.2018, яке оформлено протоколом № 2 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. в ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем, без урахування спірних періодів, зараховано позивачу до пільгового стажу 10 років 9 місяців 29 днів. Враховуючи, що підстав для не зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача на посаді тракториста-машиніста в колгоспі ім. Горького з 18.08.1980 року по 16.09.1991 року у відповідача не було, суд вважає, що у ОСОБА_1 достатній пільговий стаж, який необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Таким чином, для належного захисту порушеного конституційного права позивача на соціальний захист, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити та здійснювати виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з моменту виникнення права.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду Вінницької області від 18.01.2018 року, що оформлено протоколом № 2 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1.
Зобов'язати Шаргородське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та здійснювати виплату пенсії за віком на пільгових умовах згідно п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з моменту виникнення права.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) судового збору, що був сплачений згідно квитанції №0.0.1063263346.1 від 18.06.2018, за рахунок бюджетних асигнувань Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Вінницької області (код ЄДРПОУ 40352856).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 23512, Вінницька область, Шаргородський район, с. Калинівка, вул. Жовтнева, 6)
Відповідач: Шаргородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (код ЄДРПОУ 40352856, адреса: 23500, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Героїв Майдану, 222)
Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: (10.08.2018 )
Суддя Чернюк Алла Юріївна