Справа № 729/689/18
2/729/308/18 р.
21 серпня 2018 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі: судді Бойко В.І., за участю секретаря судового засідання Шлапак Н.А.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач в позовній заяві до суду просить розірвати з відповідачем шлюб. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 31.07.1998 вона перебуває в шлюбі з відповідачем, що зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Шевченківського району м. Києва, актовий запис № 536. Причиною розлучення стала відсутність фактичних шлюбних відносин, проживають в різних місцях, спільне господарство не ведуть. На примирення не згодна, так як впевнена, що зберегти сім'ю неможливо.
Позивач у судове засідання не з'явилася, в заяві до суду просить справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, в заяві до суду просить справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.
Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, та керуючись законом, суд приходить до наступного:
Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 31.07.1998, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-БК №068898 (а.с. 6).
Судом встановлено, що спільне життя сторін не склалося, шлюбні відносини сторін фактично припинені.
Частиною 1 ст. 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини або чоловіка на особисту свободу і недоторканість.
Згідно ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Аналізуючи докази суд приходить до обґрунтованого і переконливого висновку про необхідність розірвання шлюбу сторін, оскільки подружжя фактично припинило сімейні відносини, позивач підтримувати їх у подальшому намірів не має. Суд знаходить поважними причини розірвання шлюбу, зазначені позивачем і вважає, що подальше спільне життя подружжя суперечить їх інтересам, оскільки збереження шлюбу можливе лише на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, що є морально-правовою основою шлюбу, а тому шлюб, зареєстрований 31.07.1998 відділом реєстрації актів громадянського стану Шевченківського району м. Києва, актовий запис № 536 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати.
Керуючись ст. ст. 110, 112 СК України, ст. ст. ст. ст. 10, 12, 258, 259, 263, 264, 268, 354 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 31.07.1998 відділом реєстрації актів громадянського стану Шевченківського району м. Києва, актовий запис № 536 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Бобровицького райсуду В.І. Бойко