копія
Справа № 676/1271/18
Провадження № 22-ц/792/1283/18
21 серпня 2018 року м. Хмельницький
Апеляційний суд Хмельницької області у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О.І. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., П'єнти І.В.,
розглянув в порядку спрощеного провадження цивільну справу №676/1271/18 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2018 року (суддя Вдовичинський А.В., повне судове рішення складено 18 червня 2018 року) у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
У лютому 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі - Банк), звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначало, що відповідно до укладеного 09 серпня 2011 року договору ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 7000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою коштів за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами Банку складає договір про надання банківських послуг. Взяті на себе за договором зобов'язання ОСОБА_4 належним чином не виконував і станом на 31 січня 2018 року виникла заборгованість у сумі 112228 грн 14 коп, у тому числі: 7600 грн - заборгованість за кредитом, 94807 грн 75 коп - заборгованість за процентами за користування кредитом, 4000 грн - заборгованість за пенею і комісією, 500 грн - штраф (фіксована частина) і 5320 грн 39 коп - штраф (процентна складова), яку Банк просив стягнути з відповідача.
Заочним рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2018 року з урахуванням ухвали про виправлення описки від 27 червня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 09 серпня 2011 року у сумі 19624 грн 78 коп, у тому числі: 7600 грн - заборгованість за кредитом, 10024 грн 78 коп - заборгованість за процентами за користування кредитом, 2000 грн - пеня. В решті вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
АТ КБ «ПриватБанк», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати в частині відмови в позові про стягнення заборгованості за процентам та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Судом не враховано, що сторонами було досягнуто згоди щодо зміни розміру процентів за користування кредитом. Відповідач прийняв умови договору і погашав кредит.
Згідно з п.п. 8 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Позивач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмови в позові про стягнення процентів. В решті судове рішення не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідно до укладеного 09 серпня 2011 року договору ОСОБА_4 отримав у ПАТ УБ «ПриватБанк» кредит у розмірі 7000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою коштів за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами Банку складає договір про надання банківських послуг. Взяті на себе за договором зобов'язання ОСОБА_4 належним чином не виконував. У зв'язку з чим станом на 31 січня 2018 року виникла заборгованість у сумі 112228 грн 14 коп, у тому числі: 7600 грн - заборгованість за кредитом, 94807 грн 75 коп - заборгованість за процентами за користування кредитом, 4000 грн - заборгованість за пенею і комісією, 500 грн - штраф (фіксована частина) і 5320 грн 39 коп - штраф (процентна складова).
Про застосування позовної давності відповідач не заявляв.
Наведене підтверджується матеріалами справи - копією заяви від 09 серпня 2011 року, витягом з Тарифів, розрахунком заборгованості, довідкою про видачу карток, випискою по рахунку.
При частковому задоволенні позову про стягнення процентів за користування кредитом суд виходив з того, що наданий Банком розрахунок процентів не відповідає умовам договору.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 2.1.1.5.6. Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року №СП-2010-256, у випадку невиконання зобов'язань за договором клієнт зобов'язаний на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), сплатити винагороду банку.
Згідно з витягом з Тарифів Банку базова процентна ставка в місяць за договором, укладеними між сторонами, складає 2,5% (нараховується на залишок заборгованості), з 01 квітня 2013 року - 2,3%, за тратами здійсненими з 01 вересня 2014 року - 2,7%, за тратами здійсненими з 01 квітня 2015 року - 3,5%.
Як вбачається з матеріалів справи, з 01 квітня 2015 року Банком була збільшена процентна ставка до 42% річних. Проте, ОСОБА_4 з 01 квітня 2015 року кредитні кошти не отримував. Збільшення процентної ставки до 42% річних за умовами договору було можливим за тратами здійсненими з 01 квітня 2015 року.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з розрахунком процентів з 01 квітня 2015 року і частково задовольнив позов, стягнувши проценти за цей період за попередньою процентною ставкою 32,4% річних.
У зв'язку з наведеним не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про безпідставність часткового задоволення позову про стягнення процентів за користування кредитними коштами, починаючи з 01 квітня 2015 року.
Разом з тим, при вирішенні питання щодо періоду, за який підлягають стягненню проценти, суд припустився помилки.
На підставі ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).
За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (серпень 2017 року включно).
Пунктом 2.1.1.2.11. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що карта діє до останнього дня місяця, зазначеного на титульній стороні карти, включно.
Кінцевий термін повернення кредиту відповідає строку дії картки.
Строк дії карти, виданої ОСОБА_4, до серпня 2017 року.
Проценти за користування кредитом стягнуто судом відповідно до позовних вимог Банку до 31 січня 2018 року.
У межах строку кредитування (до серпня 2017 року) позичальник мав повертати кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами відповідно до Тарифів банку. Починаючи з вересня 2017 року у нього виник обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України вимоги про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування (до серпня 2017 року).
Тому, стягненню підлягають проценти, нараховані до серпня 2017 року включно у сумі 8985 грн 10 коп відповідно до розрахунків Банку і наведеного у судовому рішенні.
В подальшому права та інтереси Банку підлягають захисту згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Проте, такі вимоги позивачем не заявлялися.
При застосуванні наведених норм права до спірних правовідносин апеляційний суд відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції необхідно змінити і зменшити розмір стягнутих з ОСОБА_4 на користь позивача процентів за користування кредитними коштами до 8985 грн 10 коп і відповідно загальну суму боргу до 18585 грн 10 коп.
На підставі ч. 13 ст. 141 ЦПК України зменшенню підлягають і стягнуті з відповідача на користь Банку витрати по оплаті судового збору до 290 грн 73 коп.
В решті рішення суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Заочне рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2018 року змінити і зменшити розмір стягнутих з ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» процентів за користування кредитними коштами до 8985 грн 10 коп (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять грн 10 коп), загальну суму боргу до 18585 грн 10 коп (вісімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять грн 10 коп) грн і судового збору до 290 грн 73 коп (двісті дев'яносто грн 73 коп).
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Суддя-доповідач /підпис/ О.І. Талалай
Суддя /підпис/ А.П. Корніюк
Суддя /підпис/ І.В. П'єнта
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай