Справа № 417/6267/18
Провадження № 2-о/417/287/18
Іменем україни
"17" серпня 2018 р. с. Марківка Луганської області
Марківський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Логвіненка Т.Г.
за участі секретаря Гончарової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Марківського районного суду Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Марківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Луганській області про встановлення факту народження,
17.08.2018 року заявник звернулась до Марківського районного суду Луганської області з заявою про встановлення факту народження у неї, дитини, на тимчасово окупованій території України визначеній Верховною Радою України - в м.Кипучє, Перевальського району Луганської області.
В обґрунтування своїх вимог, заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року вона поза шлюбом народила дитину - хлопчика, що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Перевальського районного управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки 14.02.2018 року
Отримати свідоцтво про народження у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки дитина народилась на тимчасово окупованій території України, де органи державної реєстрації актів цивільного стану України припили та не здійснюють свою діяльність.
Встановлення факту народження дитини має для заявника юридичне значення, оскільки дозволяє в подальшому реалізувати право на отримання свідоцтва про народження, згідно чинного законодавства України.
Згідно з ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Жодних клопотань до суду не надійшло.
Тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності заявника та заінтересованої особи, за наявними у суду матеріалами.
В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд дослідивши заяву, наявні у суду матеріали, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_2 (а.с.4).
Згідно свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Перевальського районного управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки 14.02.2018 року, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 року народила дитину - хлопчика (а.с.5).
Листом Марківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 17.08.2018 року відмовлено у видачі свідоцтва про народження дитини, що народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 року у ОСОБА_1, українського зразка оскільки для підтвердження факту народження дитини пред'явлено медичний документ, форма якого не відповідає формі визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 №545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року №1150/13024 (а.с.7).
Таким чином у заявника виникла необхідність для встановлення юридичного факту народження особи в певний час, оскільки неможлива реєстрація органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження заявником дитини, а видане медичним закладом медичне свідоцтво про народження дитини є недійсним на території України.
Суд вирішуючи справу по суті використовує наступні норми процесуального та матеріального права виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 8 ст. 7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 СК України батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх спілкування.
Порядок реєстрації народження дитини встановлено Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні". Згідно даних Правил, підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я державна реєстрація народження проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), та висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року № 9. При відсутності підстав для державної реєстрації народження, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.
Суд враховує, що місто Кипучє станом на час розгляду цієї справи знаходиться на тимчасово окупованій території України і у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р місто Кипучє Перевальського району Луганської області входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Вказана обставина позбавляє заявника можливості зареєструвати факт народження дитини у встановленому Законом порядку за місцем народження дитини.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Крім цього, згідно принципу 3 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитині має належати з його народження право на ім'я та громадянство.
Відповідно до ч.1 ст.7 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до ст.ст. 26, 27, 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів кожен чинний договір є обов'язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись; учасник не може посилатись на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору; договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також у світлі об'єкта і цілей договору та з урахуванням будь-яких відповідних норм міжнародного права, які застосовуються у відносинах між учасниками.
При цьому, в практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», згідно яких, якщо невизнання документів, виданих окупаційною владою, веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, такі документи повинні визнаватися.
Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
За цих обставин суд вважає надані заявником документи, як докази народження дитини, не дивлячись на те, що установа, яка видала ці документи, знаходиться на території, яка тимчасово не контролюється органами державної влади України належними та допустимими.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження.
Визнання судом факту народження дитини надасть право проведення державної реєстрації народження в державних органах на території України, яка контролюється українською владою.
З викладеного вбачається, що рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом.
Відповідно до ч.1 ст. 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків.
Згідно ч.1 ст. 146 СК України ім'я дитини визначається за згодою батьків.
Відповідно до ч.1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Приймаючи до уваги викладені заявником обставини, підтвердження їх належними доказами, відсутність заперечень з боку заінтересованої особи, з метою захисту прав особи, суд вважає, що заявлені вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до п.8 ч.1ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
Судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.12,13,81,247,258,259,263-265, 315-317,430ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Марківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Луганській області про встановлення факту народження- задовольнити.
Встановити факт народження живонародженої дитини чоловічої статі, першої за рахунком, що народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 року у м. Кипучє (Артемівськ), Перевальського району , Луганської області (Україна), у громадянки України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Артемівськ Перевальського району, Луганської області.
Відомості про батька дитини внести відповідно до ч.1 ст.135 СК України.
Роз'яснити заявникові, що рішення суду про встановлення фактів, які підлягають реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Луганської області через Марківський районний суд Луганської області.
Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації народження особи.
Суддя: Т.Г.Логвіненко