Справа №295/10717/18
Категорія 20
1-кп/295/915/18
21.08.2018 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового
засідання ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у в залі суду м. Житомир кримінальне провадження № 12018060020002570 від 24.06.2018 року про обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 187 ч.1 КК України,
за участю
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
До суду надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 187 ч.1 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, в обґрунтування зазначила, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не змінилися, а саме обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив щодо клопотання про продовження строку тримання під вартою. Зазначив, що від слідства він не переховувався і був затриманий в день вчинення злочину, має цивільну дружину та трирічного сина, має постійне місце проживання та працює неофіційно. Просив обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_5 заперечив щодо продовження строку тримання під вартою, оскільки прокурором не надано доказів про наявність ризиків. Зазначив, що обвинувачений був затриманий в день вчинення злочину, не переховувався від правоохоронних органів, під час досудового розслідування співпрацуював зі слідством, має міцні соціальні зв'язки, а саме цивільну дружину та малолітньогго сина, має постійне місце проживання. Крім того, за згодою з потерпілим стороною захисту ініціюється питання укладення угоди про визнання винуватості в даному кримінальному провадженні. Просив обрати інший більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши надані документи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.
Відповідно до пункту 3 статті 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Відповідно до практики Європейського Суду доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Суд приходить до висновку, що прокурор не навів переконливих доказів про наявні ризики, які б виключали обрання обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу, іншного більш м'якого, ніж тримання під вартою.
Згідно з рекомендаціями Європейського суду з прав людини стосовно продовження строків тримання під вартою, саме сторона обвинувачення має щоразу доводити, що такі ризики не є ефемерними та не втратили своєї актуальності.
Як встановлено в судовому засіданні, про що не заперечувала сторона обвинувачення, обвинувачений був затриманий після вчинення кримінального правопорушення і йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Під час досудового розслідування обвинувачений приймав участь у проведенні слідчих дій. Крім того, стороною захисту ініціюється питання про укладення угоди про визнання винуватості. Обвинувачений має постійне місце проживання, цивільну дружину та малолітнього сина, які спільно проживають, раніше не судимий відповідно до вимог ст.89 КК України. Зазначені обставини вказують на його міцні соціальні зв'язки та відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що дає підстави суду для обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 - відмовити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту на певний період доби з 23 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин.
На обвинуваченого ОСОБА_3 покласти обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою суду, органів Національної поліції;
- повідомляти суд, органи Національної полції про зміну свого місця проживання.
Обвинуваченого ОСОБА_3 звільнити з-під варти в залі суду.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Строк дії ухвали до 20 жовтня 2018 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1