Провадження № 22-ц/774/3877/18 Справа № 191/4294/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Гречко Ю. В. Доповідач - Петешенкова М.Ю.
Категорія 48
15 серпня 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Петешенкової М.Ю.,
суддів - Макарова М.О., Максюти Ж.І.,
при секретарі - Лященко С.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Синельниківського районного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та поділ спільного сумісного майна, -
У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся з вищевказаним позовом до суду, посилаючись на те, що з 03 травня 2003 року він проживає однією сім'єю з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу. Починаючи з грудня 2003 року вони проживали у його житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1. За час спільного проживання ОСОБА_3 придбала у власність нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, площею 366 кв.м. Вважає придбане нежиле приміщення спільним сумісним майном.
З урахуванням викладеного, просив суд встановити факт його спільного проживання з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 03 травня 2003 року до даного часу та визнати за ним право власності на 1/2 частину вказаного нежилого приміщення.
Рішенням Синельниківського районного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2017 року позов задоволено частково.
Встановлено факт, що має юридичне значення, що ОСОБА_2 проживав однією сім'єю разом з ОСОБА_3 з 01 червня 2003 року до дня ухвалення судового рішення, тобто до 11 січня 2017 року. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину нежилого приміщення загальною площею 366 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони по справі дійсно проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу та ведуть спільне господарство, а спірне нежиле приміщення було придбане відповідачем у власність під час їх спільного проживання з позивачем, а тому зазначена нерухомість є спільним сумісним майном.
В апеляційній скарзі, поданій у квітні 2018 року, ПАТ «Альфа-Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що предмет спору у даній справі, а саме нежитлове приміщення перебуває в іпотеці банку, проте їх не було залучено до участі у справі, що грубо порушує їх права, як іпотекодержателя спірного майна.
У липні 2018 року ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу.
Вищезазначений відзив мотивовано тим, що рішенням суду права банку не порушенні, оскільки на час придбання відповідачем нерухомого майна, банку ще не існувало, а тому і не має права звернення до суду.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону судове рішення повністю не відповідає.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони у справі проживали як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, були пов»язані спільним побутом, мали взаємні права та обов»язки, починаючи з червня 2003 року.
15 травня 2007 року згідно з договором купівлі-продажу на ім»я ОСОБА_3 було придбано нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, площею 366 кв.м.
На підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2007 року, вищевказаний договір купівлі-продажу визнано дійсним. Як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду справи, спірне нежиле приміщення знаходилось під забороною відчуження та передане в іпотеку ПАТ "Альфа-Банк" в якості забезпечення виконання позичальником зобов»язань за кредитним договором №SME0001416 від 27 червня 2007 року, укладеного між ЗАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_3 При укладанні та посвідчені нотаріусом в той же день договору іпотеки №SME0001416/1, ОСОБА_3 було надано заяву про те, що на момент укладення договору іпотеки не одружена, у фактичних шлюбних відносинах з іншими особами не перебуває. Осіб, яким би підписанням цього договору порушуються законні права, немає.
Згідно ч. 1 ст. 352 ЦПК України, Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Альфа-Банк" не було стороною у справі, але апеляційна скарга містить докази того, що суд першої інстанції вирішував питання про його права і обов'язки відповідно до Закону України «Про іпотеку».
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про неможливість розгляду справи без участі у справі у відповідному процесуальному статусі іпотекодержателя спірного майна - ПАТ "Альфа-Банк", оскільки між ЗАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_3 укладений договір іпотеки з метою забезпечення укладеного ОСОБА_3 кредитного договору, тому позивач знав про існування іпотечного договору та не зазначив в якості відповідача чи третьої особи, як іпотекодержателя спірного майна, а під час розгляду справи по суті не заявляв клопотання про залучення до участі у справі вказаної особи.
У зв'язку з порушенням судом норм процесуального права, що є обов»язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції, колегія суддів не дає правової оцінки обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, за подання апеляційної скарги з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Альфа-Банк" підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 186,48 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, ч.ч.3-6 ст.147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» - задовольнити.
Рішення Синельниківського районного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2017 року - скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та поділ спільного сумісного майна - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 186,48 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді: М.Ю. Петешенкова
М.О. Макаров
Ж.І. Максюта