Справа № 216/4329/18
Провадження № 1-кс/216/3848/18
08.08.2018 місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_7 , про застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040230001488 від 06 серпня 2018 року,
08.08.2018 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання обґрунтоване наступним.
06.08.2018 року у вечірній час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи при собі власну вогнепальну зброю - наразі невстановленого зразка пістолет, пристосований для відстрілу патронів з гумовими кулями калібру 9,0 мм, разом зі своїм знайомим ОСОБА_8 , знаходилися біля першого під'їзду будинку №85 по проспекту Поштовому в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, де очікували на обумовлену по мобільному телефону зустріч з раніше їм незнайомим ОСОБА_9 , з метою передачі тому за грошову винагороду мобільного телефону «IPhone 6S» викраденого у ОСОБА_9 цією ж ніччю на проспекті Поштовий м. Кривого Рогу.
При цьому, ОСОБА_9 попередньо звернувшись за фактом викрадення власного мобільного телефону до поліції, обґрунтовано підозрюючи, що особи які вели з ним перемовини, можуть виявитися безпосередніми викрадачами належного йому мобільного телефону, побоюючись за свої життя та здоров'я, прибув на місце зустрічі з раніше йому незнайомими ОСОБА_8 та ОСОБА_4 під контролем працівників відділу кримінальної поліції Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровської області - старшого сержанта поліції ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та майора поліції ОСОБА_11 .
Приблизно о 18:50 годині 06.08.2018 року ОСОБА_9 , зустрівшись з ОСОБА_12 та ОСОБА_8 біля першого під'їзду будинку №85 по проспекту Поштовому в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, отримав від ОСОБА_8 свій мобільний телефон «IPhone 6S» та почав обговорювати з ним суму грошової винагороди за повернення телефону.
В цей же час старший сержант поліції ОСОБА_10 , який разом з майором поліції ОСОБА_11 осторонь чекали на початок даної зустрічі, перебуваючи в цивільному одязі, вийшов із-за рогу вказаного будинку та почав прямувати у напрямку місця зустрічі, з метою убезпечити ОСОБА_9 від можливих протиправних дій з боку ОСОБА_8 та ОСОБА_4 та з'ясування обставин набуття останніми мобільного телефону.
В свою чергу, ОСОБА_4 , побачивши раніше незнайомого йому ОСОБА_10 , який рухався у його напрямку, знаходячись біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_1 , діючи із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, перебуваючи в публічному місці - подвір'ї багатоквартирного житлового будинку, безпричинно, в присутності інших осіб, дістав з предметів власного одягу пістолет невстановленого зразка, пристосований для відстрілу патронів з гумовими кулями калібру 9,0 мм, та проявляючи особливу зухвалість, умисно, з відстані близько 10-15 метрів здійснив один цілеспрямований постріл з даного пістолету, спорядженого патронами з гумовими кулями калібру 9,0 мм у напрямку ОСОБА_10 чим створив реальну загрозу для його здоров'я.
Відразу ж після цього ОСОБА_8 та ОСОБА_4 швидко забігли до першого під'їзду будинку АДРЕСА_1 , де останній продовжуючи свої хуліганські дії, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно, проявляючи особливу зухвалість, здійснив ще один безладний постріл з даного пістолету, спорядженого патронами з гумовими кулями калібру 9,0 мм і разом з ОСОБА_8 забіг та зачинився у власній квартирі АДРЕСА_2 розташованій на другому поверсі першого під'їзду даного будинку.
Перебуваючи в приміщенні квартири за вказаною адресою, ОСОБА_4 діючи з метою приховання злочину, розібрав пістолет, який застосував під час хуліганства на окремі частини та механізми, і приховав їх.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривого Рогу, українець, громадянин України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, не працює, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 .
Вина ОСОБА_4 підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме:
• протоколом огляду місця події від 06.08.2018 року;
• протоколом огляду місця події від 06.08.2018 року;
• протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;
• протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ;
• протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
• протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ;
• протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_13 ;
• протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 .
Підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину проти громадського порядку та моральності, за який законом передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, враховуючи, що відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України під час досудового слідства встановлена наявність ризиків, передбачених у п.п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 є запобігання спробам підозрюваного:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик підтверджується тим, що після скоєння злочину, а саме хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого із застосуванням вогнепальної зброї, що мало місце біля будинку №85 по проспекту Поштовий в Центрально - Міському районі м. Кривого Рогу, з місця злочину зник, від працівників поліції приховувався за місцем свого мешкання, що свідчить про його байдуже відношення до скоєного; встановлено, що ОСОБА_4 не працює, тобто не має належних та постійних засобів для існування, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, відсутність міцних соціальних зв'язків у місці його постійного проживання, які б могли стримати останнього не покидати постійного місця мешкання та не покидати межі м. Кривого Рогу або території України, свідчить про можливе виникнення у підозрюваного бажання переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тобто наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
2. Незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні. На теперішній час в ході досудового розслідування не проведені усі необхідні слідчі (розшукові) дії за участю свідків у цьому ж кримінальному провадженні; враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 , вчиняв кримінальне правопорушення з явною неповагою до суспільства що супроводжувалося особливою зухвалістю та із застосуванням вогнепальної зброї, є ризик незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків та очевидців даного кримінального правопорушення, що перешкоджатиме встановленню істини у даному кримінальному провадженні.
3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином Зазначений ризик підтверджується тим, що залишаючись на свободі підозрюваний ОСОБА_4 матиме змогу в подальшому безперешкодно спілкуватися зі свідками даного кримінального правопорушення, та таким чином може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Інший запобіжний захід не може забезпечити запобігання даному ризику.
4. Вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначений ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин проти громадського порядку та моральності крім того, останній тривалий час офіційно ніде не працює, що свідчить про відсутність у нього законно отриманих коштів для існування. Саме тому можна, допустити, що ОСОБА_4 може заробляти на життя внаслідок вчинення кримінальних правопорушень
Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років. За злочин, у скоєнні якого обґрунтовано підозрюється підозрюваний ОСОБА_4 кримінальним законом передбачено покарання від 3 до 7 років позбавлення волі.
Зазначене вище свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий просив клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 клопотання підтримав та просив його задовольнити.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 , кожен окремо, заперечували проти задоволення клопотання й просили суд обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, враховуючи обставини справи та особу підозрюваного, зокрема, що останній раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, працює неофіційно таксистом, має зареєстроване та постійне місце проживання, характеризується позитивно.
Заслухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до висновку про те, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Разом з тим частиною 4 ст. 194 КПК України визначено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків і належної поведінки.
Тобто застосування такого запобіжного заходу можливе не тільки за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення особою злочину та ризиків, а й у разі неможливості зменшити наявні ризики до розумних меж через застосування більш м'яких запобіжних заходів.
ЄСПЛ робить висновок, що перед застосуванням до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою національний судовий орган повинен обов'язково розглянути можливість застосування інших, альтернативних триманню під вартою, заходів. Позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, поперше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (п. 31 рішення ЄСПЛ у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).
Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного заходу у вигляді ув'язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» та у справі «Харченко проти України»).
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини: «При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів» (пункт 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу» (пункт 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України»).
Право на свободу є одним із основоположних прав людини, яке має виняткову роль як засіб забезпечення інших прав і свобод людини. Це право гарантується статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 29 Конституції України.
Проголошуючи «право на свободу», стаття 5 Конвенції передбачає фізичну свободу людини; її мета полягає в забезпеченні того, щоб жодна особа не могла бути свавільно позбавлена волі.
Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
ЄСПЛ відповідно до усталеної практики зазначив, що особиста свобода повинна бути правилом, а позбавлення свободи до рішення суду - суворим винятком.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Підозрюваний свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнає повністю. Крім того, підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовується такими доказами: протоколом огляду місця події від 06.08.2018 року; протоколом огляду місця події від 06.08.2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 .
Таким чином, слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Разом з тим підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, офіційно не працює, одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, за місцем мешкання характеризується позитивно, під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував і не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , з 2010 року постійно проживає за адресою: АДРЕСА_4 , де мешкає разом з дружиною ОСОБА_16 .
Доказів на підтвердження працевлаштування підозрюваного та перебування на його утриманні неповнолітнього сина стороною захисту слідчому судді не надано.
Ураховуючи наведене, оцінивши на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів всі обставини в сукупності, слідчий суддя дійшов до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з тим частинами 1, 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За таких обставин, ураховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер вчиненого злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками в справі, слідчий суддя вважає, що є достатні підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, ніж тримання під вартою, а саме цілодобового домашнього арешту, що зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і належної поведінки.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193-196, 369-372 КПК України,
У задоволенні клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 08.10.2018 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- цілодобово не залишати приміщення квартири АДРЕСА_6 .
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати для виконання до Криворізького ВП ГУНП у Дніпропетровській області за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1