Справа № 215/2561/18
2/215/1509/18
16 серпня 2018 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
у складі: головуючого, судді - Квятковського Я.А.
за участю секретаря - Пономаренко М.В.
представника позивача - ОСОБА_1В
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»
про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків,-
13.06.2018 р. представник позивача ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодження здоров'я, до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» /далі ПрАТ/, яким просить стягнути моральну шкоду у розмірі 148 920 грн. у зв'язку з отриманим професійним захворюванням на виробництві, стійкою втратою професійної працездатності.
В обґрунтування вказує, що ОСОБА_3 з 28.01.1997 року по 31.12.2009 року, а саме 11 років 11 місяців працював у відповідача електрогазозварником ручного зварювання, які характеризувались перевищенням граничного допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища. У березні 2017 року рішенням ЛЕК Українського науково-досліницького інституту промислової медицини протокол №293 йому були встановлені два професійні захворювання, а саме: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пило токсичний бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії). ОСОБА_4 Легенева недостатність першого-другого ступеня; радикулопатія попереково-крижова, справа, з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, больовим синдромом. Відповідно до даних Санітарно-гігієнічної характеристики умов праці від 07.12.2015 року виданої Головним санітарним лікарем Тернівського району м.Кривого Рогу, вказано, що позивач працював в умовах несприятливого мікроклімату в холодний період року, при веденні зварювальних робіт в важкодоступних місцях внаслідок неможливості застосування засобів індивідуального захисту підпадав під вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фібро генної дії у повітрі робочої зони.
Крім того, по факту професійного захворювання було проведено розслідування комісією створеної на підприємстві ПрАТ «Північний ГЗК», про що був складений акт професійного розслідування від 17.05.2017 року, де вказано, що позивач працюючи на підприємстві відповідача внаслідок недосконалості технології зварювання та різання металів підпав під вплив підвищених концентрацій аерозолів переважно фібро генної дії у повітрі робочої зони, хімічних речовин, підвищених показників важкості праці. При цьому робота характеризується перевищенням гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища: умови праці за концентрацією пилу відносяться до 3 класу 2 ступеню шкідливості, важкість праці - до 3 класу 2 ступеню шкідливості, за мікрокліматом у приміщенні до 3 класу 1 ступеню шкідливості, за параметрами шуму до 3 класу 2 ступеню шкідливості, за показниками напруженості праці до 3 класу 1 ступеню шкідливості, загальна оцінка - 3 класу 2 ступеню шкідливості. Згідно до медичного висновку МСЕК від 03.10.2018 року серії 12 ААА №046185 позивачу була встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 30% з переоглядом у 2018 році. Відповідно до рекомендацій МСЕК позивач потребує ВМП, забезпечення лікарськими засобами. Виходячи з характеру захворювань позивача, він не має змоги вести звичайний спосіб життя, тому що змушений постійно перебувати на обліку у ЛПЗ, приймати ліки, бо без них її стан погіршується і він взагалі не може вести нормальне життя. Працювати позивач не може, навіть допомогти по господарству своїй родині він також не має змоги бо відчуває задишку при незначному фізичному навантаженні, сухий приступоподібний кашель та з виділенням слизового в'язкого харкотиння, біль у грудях та між лопатковій ділянці, загальну слабкість, підвищену втому, запаморочення, головний біль, біль та обмеження рухів в шийному та поперековому відділах хребта з іррадіацією в праву ногу, оніміння в кінцівках, утруднену ходу, задишка за шкалою ММРД - два бали, ТОХ - 12 балів, це все ставить під загрозу його життя. Виходячи з тривалості роботи у відповідача, просить стягнути з ПрАТ - 148 920 грн. моральної шкоди.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 червня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
13.07.2018 до суду надійшов відзив на позов, в якому представник позивача просив відмовити в позову. Посилається на те, що позивач добровільно обрав роботу, був попереджений та обізнаний з шкідливими умовами праці, і у всякий час міг змінити роботу. Вказує на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою здоров'ю позивача і діями роботодавця, в т.ч. оскільки акт розслідування причин виникнення профзахворювання складено без участі представника відповідача. Зазначає, що належні і допустимі докази завдання моральної шкоди суду не надано.
Позивач в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала з підстав, зазначених у відзиві.
Вислухавши доводи представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Сукупністю належних, допустимих і достовірних доказів судом встановлено такі обставини і відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено поясненнями представників сторін, актом розслідування хронічного професійного захворювання (а.с.4-6), що позивачу ОСОБА_3 з відповідачем встановлені хронічні професійні захворювання, а саме: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пило токсичний бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В, легенева недостатність першого-другого ступеня; радикулопатія попереково-крижова L5, S1 справа, з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, больовим синдромом.
Згідно довідки МСЕК серії 12 ААА № 046185 при первинному огляді 03.10.2017 позивачу встановлено 30% втрати професійної працездатності з переоглядом 01.09.2018 року (а.с. 7)
Позивач працював на виробництві у ПрАТ «ПівнГЗК» з 28.01.1997 р. по 31.12.2009 р. (а.с. 23-26).
Оцінка суду.
Згідно до ч.3 ст.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
З 01.04.2001 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Ст.ст.21, 28, 34 цього Закону було передбачено обов'язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, професійним захворюванням застрахованим та членам їх сімей.
Законами України про Державний бюджет України на 2006 рік та 2007 рік, зупинялась дія на 2006 -2007 р.р., абзацу 4 ст.1, підпункту "є"ч. 1 ст. 21, ч. З ст. 28, ч.3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей.
Крім цього, Законом від 28.12.2007 року № 107 з п.3 Прикінцевих положень вказаного Закону виключені слова, які свідчили про відшкодування за умов, зазначених у цьому пункті, моральної шкоди потерпілим на виробництві і крім того з 01.01.2008 р. припинено відшкодування моральної шкоди Фондом, незалежно від часу настання страхового випадку.
Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення №20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що положеннями п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"від 23.02.2007 року №717, скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції вказаного Закону. Проте, Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 Цивільного кодексу України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при вирішення спору по відшкодуванню моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок отриманого ним професійного захворювання та втрати у зв'язку із цим професійної працездатності, слід застосовувати норми трудового законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.
Згідно ст.153 КЗпП України - на всіх підприємствах створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці, безпека технологічних процесів, стан засобів захисту, санітарно побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці, на власника покладається обов'язок впровадження сучасних засобів безпеки, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
Відповідно до ст.237-1 КЗпП України - власником проводиться відшкодування моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Позивачу, як вказувалося раніше, згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання, медичного висновку, медичних виписок і епікризів (а.с.4-6, 10-22), встановлені хронічні професійні захворювання. Виробничими факторами, що спричинили захворювання, є шкідливі, напружені умови праці позивача у ПрАТ "Північний ГЗК" (а.с.5,31), зокрема перевищення гранично допустимого рівня концентрації аерозолю переважно фіброгенної дії, - які відносяться до 3 класу 2 ступеню шкідливості. Встановлена вина роботодавця в пошкодженні здоров'я згідно п.16 акту.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд вважає, що слід врахувати роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.
Суд враховує тривалість роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів, характер і тяжкість отриманих позивачем професійних захворювань, що порушує його нормальні життєві зв'язки та викликає фізичні і моральні страждання, ступінь втрати ним професійної працездатності, тривалість розладу його здоров'я, припинення трудової діяльності з відповідачем за власним бажанням .
З урахуванням вищенаведеного, наявності порушення права позивача на безпечні умови праці, позов слід задовольнити частково та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості стягнути на користь позивача 18000 грн. з ПрАТ у відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що вимагає позивач, завищеною.
Доводи представника відповідача про добровільний вибір позивачем умов праці, відсутність участі представників відповідача в комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання суд до уваги не бере, оскільки вони не мають правого значення для вирішення спору та не спростовують вищевказані висновки суду.
Згідно до ст.ст. 133, 141 ч.6 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, інн. НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2; до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район; про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. без відрахувань з цієї суми податку з доходів фізичних осіб.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір у розмірі 704,80 грн. на користь держави.
В інший частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 21.08.2018 року.