Справа № 206/3522/18
Провадження № 3/206/1301/18
21 серпня 2018 року суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Кушнірчук Р.О., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, за ст. 183-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
З протоколу про адміністративне правопорушення № 123 від 16 травня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 не сплачує аліменти при примусовому виконанні за виконавчим листом Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2011 року у справі № 2-541/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, чим порушив ст.183-1 КУпАП.
Правопорушник в судовому засіданні провину не визнав та пояснив, що заборгованості по сплаті аліментів такої як зазначає державний виконавець не існує.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративну справу відносно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-1 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
З матеріалів справи, а саме з протоколу № 123 про адміністративне правопорушення від 16.05.2018 року та доданих до нього матеріалів вбачається, що державний виконавець Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.183-1 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення від 16.05.2018 року та інших матеріалів справи діяння, за яке ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ст.183-1 КУпАП, мало місце з 26.11.2010 року, але такої статті закону в КУпАП на той час не існувало.
Окрім, цього матеріали справи не містять розрахунку за яким вбачалося, чи існує в правопорушника заборгованість за не сплату аліментів.
Главу 14 Кодексу України про адміністративне правопорушення доповнено ст.183-1 КУпАП згідно ЗУ №2234-VIII від 07 грудня 2017 року. Вказана стаття набрала чинності лише 06 лютого 2018 року.
Відповідно до вимог ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
У даному випадку ст.183-1 КУпАП встановила відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, і ця стаття Кодексу набрала чинності 06 лютого 2018 року, а тому, на думку суду, діяння, яке мало місце по 06 лютого 2018 року не могло бути кваліфіковано за ст. 183-1 КУпАП, і ОСОБА_1 не може бути притягнутим до відповідальності за цією статтею Кодексу, оскільки склад правопорушення, передбачений саме даною статтею Кодексу в діях останнього на час складення протоколу про адміністративне правопорушення, відсутній.
За таких обставин адміністративна справа відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Крім того, відповідно до вимог ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення. У разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі. Яка притягується до адміністративної відповідальності. Натомість, протокол відносно ОСОБА_1 складено без його участі та йому не роз'яснено його права, що не допускається згідно вимог КУпАП, оскільки є порушенням права особи на захист.
Щодо гарантій права на справедливий суд у такій категорії справ, Суд у справі «Бортник проти України» від 27 січня 2011 року зазначив, що «стаття 6 Конвенції не перешкоджає особі добровільно відмовитись - відкрито чи опосередковано - від свого права на деякі гарантії справедливого суду (рішення щодо прийнятності у справі "Квятковська проти Італії" (Kwiatkowska v. Italy), N 52868/99 від 30 листопада 2000 року та рішення у справі "Піщальніков проти Росії" (Pishchalnikov v. Russia), N 7025/04, пункт 77 від 24 вересня 2009 року). Проте, для того, щоб відмова від права була дійсною для цілей Конвенції, вона має бути встановлена у недвозначній формі і супроводжуватись мінімальними гарантіями, співмірними з її важливістю(рішення у справі "Пуатрімоль проти Франції" (Poitrimol v. France), від 23 листопада 1993 року, пункт 31, Series A N 277-A). Такою мінімальною гарантією є забезпечення права на захист.
Однак зазначених вимог права на захист державним виконавцем при складенні протоколу не було дотримано у зв'язку, з чим суд вважає, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 247 КУпАП, суд,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст.183-1 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Копію постанови надіслати Самарському відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Р.О. Кушнірчук