Справа № 185/3719/18
Провадження № 2/185/2522/18
15 серпня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.,
за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,
розглянув у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд -
У травні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 172/07 від 23.10.2007 року у розмірі 90 154,09 грн. та судові витрати по справі.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 172/07 від 23.10.2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 95 000,00 грн. з кінцевим строком повернення заборгованості за кредитом до 22.10.2022 року. 23 жовтня 2007 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту № 172/07 від 23.10.2007 року, було укладено іпотечний договір № 172/07 між банком та відповідачем, відповідно до якого ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок та земельні ділянки, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Луганська, 144. Банк свої зобов'язання виконав повністю. Однак, у порушення норм законодавства та умов договору кредиту відповідач зобов'язання за вказаним договором кредиту належним чином не виконав. У зв'язку з чим, за договором кредиту станом на 30.03.2018 року виникла заборгованість у розмірі 90 154,09 грн., яка складається з наступного: 48 008,00 грн. - заборгованість за кредитом; 26 623,75 грн. - заборгованість за відсотками; 10 644,75 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків; 4 877,59 грн. - інфляційні витрати за відсотками.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2018 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини неявки, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
Суд, на підставі ст. 281 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.
Суд вивчивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.
Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом по справі встановлено, що відповідно до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 172/07 від 23.10.2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 95 000,00 грн. зі сплатою 15% річних та комісій, в строки та на умовах, що передбачених договором, з кінцевим строком погашення заборгованості не пізніше 22.10.2022 року.
23 жовтня 2007 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 172/07 від 23.10.2007 року, було укладено іпотечний договір № 172/07 між банком та відповідачем, відповідно до якого ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Луганська, 144, загальною площею 67,0 кв.м, житловою площею 53,6 кв.м.; земельну ділянку, площею 0,1 га, цільове призначення: для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, кадастровий номер 1212400000:02:048:0030; земельну ділянку площею 0,059 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1212400000:02:048:0029, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Луганська, 144.
Таким чином, Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав повністю.
Однак, у порушення норм законодавства та умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором кредиту належним чином не виконав. У зв'язку з чим, за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №172/07 станом на 30.03.2018 року утворилася заборгованість у розмірі 90 154,09 грн., яка складається з наступного: 48 008,00 грн. - заборгованість за кредитом; 26 623,75 грн. - заборгованість за відсотками; 10 644,75 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків; 4 877,59 грн. - інфляційні витрати за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з нормою ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК). Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено в ст. 1050 ЦК України. Якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК).
Статтею 1049 ЦК України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України по кредитному договору банк зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280-284 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (ЄДРПОУ 00039019) заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 172/07 від 23.10.2007 року станом на 30.03.2018 рік у розмірі 90 154 (дев'яносто тисяч сто п'ятдесят чотири) грн. 09 коп., яка складається з наступного:
- 48 008 (сорок вісім тисяч вісім) грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом;
- 26 623 (двадцять шість тисяч шістсот двадцять три) грн. 75 коп. - заборгованість за відсотками;
- 10 644 (десять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 75 коп. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків;
- 4 877 (чотири тисячі вісімсот сімдесят сім) грн. 59 коп. - інфляційні витрати за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (ЄДРПОУ 00039019) понесені судові витрати по справі, а саме: суму сплаченого судового збору в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя В.М. Бондаренко