Єдиний унікальний номер справи 185/5249/18
Провадження № 1-кп/185/503/18
15 серпня 2018 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040370000990 від 24 квітня 2018 року, з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , раніше не судимого в силу ст.. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника адвоката ОСОБА_5
23 квітня 2018 року близько 15.00 год. ОСОБА_3 проходячи повз будинку № 24 по вул. Гагаріна м. Павлограда Дніпропетровської області, на землі побачив шприц об'ємом 2,0 мл., з рідиною коричневого кольору масою 0,8438 г. Переконавшись, що дана рідина коричневого кольору містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого, відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Пастановою КМУ № 770 від 06 травня 2000 року (зі змінами та доповненнями), заборонений - «опій ацетильований», у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів для особистого вживання без мети збуту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , всупереч Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 09 липня 1999 року, взяв собі та поклав до правої кишені своєї спортивної кофти, в яку був одягнутий, тим самим незаконно придбав вищевказаний шприц, загальною масою 0,8438 г., та почав його незаконно зберігати, носячи при собі в особистому одязі.
23 квітня 2018 року о 16.30 год. у ОСОБА_3 , на підставі ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію» співробітниками поліції Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області проведено поверхневу перевірку, в ході якої останній добровільно дістав з правої кишені одягнутої на нього кофти медичний шприц об'ємом 2,0 мл., масою 0,8438 г., який містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - «опій ацетильований», маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,0374 г.
Вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - «опій ацетильований», ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
22 червня 2018 року між прокурором Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_3 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, яка була надана в підготовче судове засідання.
Згідно даної угоди, обвинувачений ОСОБА_3 згоден з кваліфікацією вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язався визнати її у судовому засіданні.
Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України сторони погодились звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, поклавши на нього обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину, у вчиненому щиро розкаявся. Пояснив суду, що угоду він укладав добровільно і наслідки укладання й затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі, просив затвердити зазначену угоду.
Прокурор просив затвердити угоду в підготовчому судовому засіданні.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 також просив затвердити укладену між прокурором та обвинуваченим угоду про визнання винуватості, оскільки укладений акт відповідає діючому кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про визнання винуватості.
Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Частина 4 статті 469 КПК України передбачає, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні, в тому числі, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для прокурора, обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст.394 та 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст. 474 КПК України.
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладену між прокурором Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_6 від 22 червня 2018 року і призначення обвинуваченому ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України.
Міра запобіжного заходу за кримінальним провадженням обвинуваченому не була обрана.
Під час проведення досудового розслідування проводились судова експертиза, на проведення якої було витрачено 1144 грн. Зазначені витрати у відповідності вимог ст.122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.
Частина 2 статті 124 КПК України передбачає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 винен у вчиненні інкримінованого злочину за описаних у вироку обставинах, то суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави вартість проведеної експертизи у розмірі 1144 гривень.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 22 червня 2018 року укладену між прокурором Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_3 вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на нього, відповідно до ст. 76 КК України, обов'язки:
періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної чинності не обирати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведених експертиз у розмірі 1144 гривень.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК України, а саме:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.4, ч.6, ч.7 ст. 474 КПК України, у тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором - виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно ч.4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1