Справа № 211/4127/17
Провадження № 2/211/339/18
(заочне)
14 серпня 2018 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Ткаченко С.В.
при секретарі Польчик Л.В.
за відсутністю: позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника ПАТ «СК PZU» ОСОБА_4
розглянувши в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія PZU», про стягнення матеріальних збитків, заподіяних в результаті пошкодження автомобіля,
позивач звернувся до суду 13.09.2017 року з позовом, який в подальшому було уточнено, вказавши, що 28.05.2011 року він відповідно прийомо-передавального акту від 28.05.2011 року придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю «НАРА» автомобіль марки «Nissan Qashqai 2/0 2 WD 6МТ SЕ+», номер кузова НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, рік виготовлення 2011.
21.10.2015 року, о 13 годині 15 хвилин в районі вул. XXII партз'їзду Дзержинського (Металургійного) району в місті ОСОБА_5, відповідно до Довідки МВС від 19.11.2015 року за № 14/3-12ск, виникла дорожньо-транспортна пригода, учасником якої є автомобіль позивача, внаслідок якої Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 листопада 2015 року по справі №210/5172/15-п було притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, із застосуванням відносно нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 340 гривень та стягнуто з відповідача судовий збір у розмірі 243,60 грн. в дохід держави.
До 21.10.2015 року автомобіль був новим, перебував на гарантійному обслуговуванні. Крім того, автомобіль був застрахований у Страховій групі «PZU Україна».
20.11.2015 року відповідно до платіжного доручення № 37359 від 20.11.2015 р. третя особа виплатила позивачу страхове відшкодування у сумі 49 500 грн.
Але, відповідно до Договору позики між позивачем та ОСОБА_6 від 28.10.2015 року та розписки, де позивач брав позику на купівлю автомобіля борг у розмірі 100 000 гривень, він останньому відшкодував 49 500 грн.
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 09.11.2015 року, сума матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля Nissan Qashqai 2/0 2 WD 6МТ SE+, реєстраційний номер НОМЕР_3, ідентифікаційний номер (VIN) SJNFBAJ10U2229780, номер двигуна НОМЕР_2, рік виготовлення 2011, в цінах на дату 05.11.2015 року становить 101 952,19 грн.
На даний час відповідачем збитки не сплачено і він уникає розмови з даного питання.
Тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 101 952,19 грн. матеріальної шкоди, 1 019 грн.52 коп. сплаченого судового збору, а всього 102 971 грн. 71 коп.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився.
Представник позивача ОСОБА_7 відповідно до поданої заяви просить розглянути справу без його присутності, позов підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про місце та час слухання справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом.
Представник Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія PZU» ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, 04.05.2018 року суду надано письмове пояснення по справі, відповідно до якого, що Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія PZU» підтвердило факт виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування у сумі 49 500,00 грн. згідно ліміту відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідачів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року, яким ЦПК України викладено у новій реакції.
У відповідності до п. 9 п. 1 Розділу ХІ Перехідних Положень ЦПК України у новій редакції - справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.10.2015 року близько 13 годині 15 хвилин водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_4 на перехресті пр. Металургів-вул. 22-го Партз'їзду в м. Кривому Розі, був неуважним на регульованому перехресті, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора, не надав дорогу транспортному засобу, в наслідок чого сталося зіткнення з автомобілем НОМЕР_5 , що рухався прямо в зустрічному напрямку під керуванням водія ОСОБА_8, після чого він продовжив неконтрольований рух та здійснив наїзд на опору світлофора. Внаслідок ДТП постраждалих не має.
Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.11.2015 року, яка не оскаржена та набрала законної сили 01.12.2015 року, ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративною відповідальності за ст. 124 КпАП України.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Власником автомобіля марки «Nissan Qashqai 2/0 2 WD 6МТ SЕ+», номер кузова НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, рік виготовлення 2011, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 є позивач по справі ОСОБА_1
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль, який належить позивачу, отримав механічні пошкодження.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її задала.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Пункт 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 р. роз'яснює, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № Д13/11/15 від 09.11.2015 р. сума матеріальної шкоди, спричиненої з технічної точки зору власнику пошкодженого автомобіля марки «Nissan Qashqai 2/0 2 WD 6МТ SЕ+», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 в цінах станом на дату 05.11.2015 р. складає 101 952,19 грн.
Відповідно до ст. 22 п. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 р. у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно ст. 36 п. 36.1 Закону, якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Автомобіль марки «Nissan Qashqai 2/0 2 WD 6МТ SЕ+», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 відповідно до договору комплексного добровільного страхування приватного майна, загальної цивільно-правової відповідальності перед третіми особами транспортного засобу та багажу, що ним перевозяться № RZ.002743 від 04.07.2015 року був застрахований, строк дії страховки з 05.07.2015 року до 04.07.2016 року, страховик Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія PZU».
20.11.2015 р. Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія PZU» виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 49 500,00 грн. Даний факт підтверджується копією платіжного доручення № 37359 від 20.11.2015 року та не заперечується позивачем.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Проаналізувавши законодавство та надані суду докази, суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню, так як позвачу частково відшкодовано шкоду Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія PZU», яке відповідно до договору комплексного добровільного страхування приватного майна, загальної цивільно-правової відповідальності перед третіми особами транспортного засобу та багажу, що ним перевозяться № RZ.002743 від 04.07.2015 року, виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 49 500,00 грн. Наявність договору позики, укладеного між позивачем та ОСОБА_6 від 28.10.2015 року, яким позивач обгрунтовує суму відшкодування матеріальної шкоди, спричиненної ДТП, в розмірі 101 952,19 грн., не є підставою для її стягнення з відповідача в повному обсязі. На думку суду матеріальна шкода має складати 101 952,19 грн. (розмір шкоди, визначенної висновком) - 49 500,00 грн. (сплачена сума страховиком) = 52 452,19 грн. Так як Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія PZU» має право в подальшому стягнути з відповідача суму страхової виплати в розмірі 49 500,00 грн. в порядку регресу. Тобто імовірне подвійне стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 019,52 гривень, так як позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то й з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 524,54 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 1166, 1188 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 82, 259, 223, 247, 264, 280-284 ЦПК України, суд -
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_6, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_7, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 52 452 (п'ятдесят дві тисячі чотириста п'ятдесят дві) гривні 19 копійок та судовий збір у сумі 524 (п'ятсот двадцять чотири) гривні 54 копійки.
В іншій частині в позовних вимогах відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Суддя: ОСОБА_9
Повний текст рішення складено 21 08 2018 року.