Справа № 166/1472/13-к Провадження № 11-кп/773/282/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:в порядку КПК України Доповідач: ОСОБА_2
21 серпня 2018 року м. Луцьк
Апеляційний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 16 березня 2018 року про відмову у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами,
Вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 11.11.2013 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 18 серпня 2015 року ОСОБА_7 за вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 11.11.2013 року невідбуту частину строку основного покарання 2 роки 11 місяців 18 днів у вигляді позбавлення волі змінено на 2 роки 11 місяців обмеження волі.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 22 серпня 2016 року ОСОБА_7 звільнено умовно-достроково від відбування невідбутої частини покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік вісім місяців і чотирнадцять днів.
Відповідно до довідки про звільнення ОСОБА_7 відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби з 05 лютого 2014 року до 30.08.2016 року.
Засуджений звернувся із заявою про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на три роки після відбуття ним половини призначеного покарання.
Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 16 березня 2018 року у задоволенні вищезазначеної заяви відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, засуджений подав апеляційну скаргу. Вказує на те, що висновок суду про виправлення засудженого повинен бути заснований на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі. Стверджує, що місцевим судом не враховано, що він працював в установах виконання покарань, має позитивні характеристики, дотримувався умов відбування покарання, сприяв поліпшенню умов та благоустрою установ. Крім того, до складу його сім'ї належать неповнолітні діти. Посилається на те, що готовий офіційно працевлаштуватися на посаді водія. З огляду на вищенаведене просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити його клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, міркування засудженого, який підтримав апеляцію у повному обсязі, прокурора, який її заперечив, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 81 КК України особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково від відбування додаткового покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та відбув визначений законом строк покарання.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що до засудженого застосовувалося умовне-дострокове звільнення від відбування основного покарання, оскільки поведінка та ставлення до праці першого було бездоганне.
Відбутий строк додаткового покарання у ОСОБА_7 становить без одного дня два роки. За вчинений ним злочин, передумовою застосування даного інституту є фактичне відбуття не менше половини строку призначеного покарання.
Згідно з довідкою Ратнівської районної філії Волинського обласного центру зайнятості № 184 від 07.03.2018 року ОСОБА_7 з 24.10.2017 року зареєстрований як безробітний.
У матеріалах кримінального провадження міститься довідка ПП ОСОБА_8 про можливість працевлаштування засудженого у вказаному підприємстві на посаді водія-експедитора вантажного автомобіля. Отримані доходи, на думку апеляційного суду, дадуть можливість засудженому відшкодовувати моральну шкоду потерпілому та утримувати двох неповнолітніх дітей.
З часу порушення зобов'язання покладеного на засудженого пройшло більше року. Будь-яких порушень після цього перший не вчиняв. Слід врахувати, що воно було викликане тяжким матеріальним становищем.
Про виправлення засудженого свідчить також і позиція сторони представника органу пробації в місцевому суді, який не заперечував проти задоволення клопотання. Даний орган найбільш обізнаний щодо стану виправлення ОСОБА_7 , оскільки періодичне спілкування та перебування в полі зору складає повну картину про поведінку засудженого.
Таким чином, апеляційний суд вважає обставини, наведені вище можуть слугувати підставами для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_7 від відбування додаткового покарання.
При прийнятті рішення місцевий суд залишив дані обставини поза увагою, тому воно підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 задовольнити. Ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 16 березня 2018 року про відмову у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами скасувати.
Клопотання ОСОБА_7 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_7 від відбування додаткового покарання, призначеного вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 11 листопада 2013 року у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки умовно-достроково строком на один рік один день.
Головуючий
Судді