20 серпня 2018 року м. Рівне№1740/2177/18
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Недашківська К.М., розглядаючи матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області та Державної фіскальної служби України про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинення певних дій, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі іменується - відповідач 1) та Державної фіскальної служби України (далі іменується - відповідач 2), в якому позивач просить суд визнати протиправною відмову відповідача 1 у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою професійної працездатності в розмірі 25 відсотків, спричиненою захворюваннями, що пов'язані із проходженням служби; зобов'язати відповідача 1 скласти та подати до відповідача 2 висновок щодо виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою професійної працездатності в розмірі 25 відсотків, спричиненою захворюваннями, що пов'язані із проходженням служби, в розмірі відповідно до підпункту 3 пункту 3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850; зобов'язати відповідача 2 розглянути та прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою професійної працездатності в розмірі 25 відсотків, спричиненою захворюваннями, що пов'язані із проходженням служби, в розмірі відповідно до підпункту 3 пункту 3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак, позивач у позовній заяві не вказав власний реєстраційний номер облікової картки платника податків (або номер і серію паспорта) та ідентифікаційні коди відповідачів.
Відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем не дотримано вимог зазначеної вище норми та не викладено власне письмове підтвердження.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі іменується - Закон України №3674-VI).
За приписами частини першої статті 4 Закону України №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абзацом другим частини 3 статті 6 Закону України №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-VIII установлено з 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 1762 грн. 00 коп. на одну особу.
Прохальна частина адміністративного позову містить три позовні вимоги немайнового характеру.
Суд зазначає, що вимога про визнання протиправними акта, дій чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати чи визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року.
Як зазначалося вище, позивач заявив до суду три позовні вимоги немайнового характеру, за які має бути сплачено судовий збір як за дві позовні вимоги немайнового характеру, оскільки вимога про зобов'язання відповідача 1 вчинити певні дії прямо випливає з вимоги про визнання протиправною відмови відповідача 1, а вимога про зобов'язання відповідача 2 вчинити певні дії є окремою позовною вимогою.
Однак, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів сплати судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 1409 грн. 60 коп.
У позовній заяві позивач зазначив про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини другої статті 3 та пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Судовий збір не справляється за подання заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (пункт 7 частини другої статті 3 Закону України №3674-VI)
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
Однак, розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що предметом позову у даній справі не є ні встановлення факту каліцтва, ні відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою професійної працездатності.
Тому, позивач не звільняється від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір». Інших підстав для звільнення від сплати судового збору та доказів на підтвердження цього позивач не навів.
Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на невизначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України №3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою статті 8 Закону України №3674-VI передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Однак, позивач у позовній заяві не зазначив факту наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України №3674-VI.
Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивач всупереч вказаним вимогам надав суду копії письмових доказів, не засвідчених у встановленому законодавством порядку.
За приписами частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: доказів сплати суми судового збору у розмірі 1409 грн. 60 коп. (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у м.Рiвному/м.Рiвне/22030101 ; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012714; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) ; код банку отримувача (МФО) 899998 ; рахунок отримувача: 34311206084031; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи, або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору; позовної заяви з зазначенням інформації, передбаченої пунктами 2 та 11 частини п'ятої статті 160 КАС України; засвідчених належним чином копій письмових доказів .
Враховуючи наведене та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області та Державної фіскальної служби України про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинення певних дій - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити ОСОБА_1, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію даної ухвали надіслати ОСОБА_1.
Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суддя Недашківська К.М.