Рішення від 10.08.2018 по справі 819/767/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/767/18

10 серпня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Кухар О.Л.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Федорів С.І.

представника третьої особи Федорів С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 3 державна пожежно-рятувальна частина Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 3 державна пожежно-рятувальна частина Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 02.05.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.05.2018 року, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог (а.с.53-57), згідно якої позовними вимогами є:

визнати протиправним дії Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області щодо звільнення ОСОБА_1 із займаної посади сержанта служби цивільного захисту, диспетчера 3 державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області та призначення на посаду диспетчера оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області;

скасувати наказ Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області від 10.04.2018 року №114 "Про кадрові питання" в частині звільнення ОСОБА_1 із займаної посади сержанта служби цивільного захисту, диспетчера 3 державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області та призначення на посаду диспетчера оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області;

скасувати наказ Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області від 21.05.2018 року №161 "Про внесення змін до наказу Управління (по особовому складу) від 10.04.2018 року №114 "Про кадрові питання" в частині звільнення ОСОБА_1 із займаної посади сержанта служби цивільного захисту, диспетчера 3 державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області та призначення на посаду диспетчера оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області та встановлення ОСОБА_1 посадового окладу у розмірі 2730 грн.;

поновити ОСОБА_1 на посаді сержанта служби цивільного захисту, диспетчера 3 державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області.

Оголошено перерву у підготовчому засіданні до 04.06.2018 року.

Постановленими без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 КАС України, ухвалою суду від 04.06.2018 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 07.06.2018 року, ухвалою суду від 07.06.2018 року продовжено процесуальний строк розгляду підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 04.07.2018 року, ухвалою суду від 04.07.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по справі по суті на 13.07.2018 року.

Ухвалою суду від 13.07.2018 року, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, враховуючи клопотання сторін, оголошено перерву в судовому засіданні до 10.08.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить службу цивільного захисту в органах Державної служби України з надзвичайних ситуацій за контрактом. Наказом від 10.04.2018 року №114, з урахуванням внесених змін наказом від 21.05.2018 року №161, позивача звільнено із займаної посади сержанта служби цивільного захисту, диспетчера 3 державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області та призначено на вищу посаду в порядку просування по службі - диспетчера оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області.

Позивач вважає такі рішення протиправним з огляду на те, що жодного подання, рапорту, атестаційного листа щодо звільнення та призначення на посаду, зазначену в спірних наказах, не подавала. Вказує на відсутність обставин, визначених Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) та Положенням про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 року №593 (далі - Положення №593), щодо звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту для прийняття оскаржуваних рішень. Натомість відповідачем зазначено надумані підстави, які не передбачені чинним законодавством та не дають підстав для звільнення та призначення на вищу посаду.

За таких обставин оскаржувані накази, на думку позивача, підлягають скасуванню як незаконні, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с.53-57), з мотивів, наведених в позовній заяві, відповіді на відзив (а.с.69-74) та письмових поясненнях (а.с.130-131), просила задовольнити їх в повному обсязі. Звернула увагу суду на те, що 10.04.2018 року по 22.04.2018 року ОСОБА_1 перебувала на робочому місці сержанта служби цивільного захисту, диспетчера 3 державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області. Наказ від 10.04.2018 року №114 "Про кадрові питання" не було доведено ні відповідачем, ні третьою особою, а також не є належним доказом та не відповідають дійсності обставини, викладені у акті від 12.04.2018 року про відмову із ознайомленням.

Представник відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору 3 державна пожежно-рятувальна частина Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов (а.с.34-37, 65-68) та запереченні (а.с.88-93). Пояснив, що при прийомі на службу позивач ознайомлений з порядком проходження служби та дав письмове зобов'язання проходити службу там, де це необхідно в інтересах служби. Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області наказом від 10.04.2018 року №114 здійснено переміщення, на підставі пп.1 п.63 Положення №593 на вищу посаду - у порядку просування по службі, сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 з посади диспетчера 3 державної пожежно-рятувальної частини на посаду диспетчера оперативно-координаційного центру, з врахуванням норм абз.3 п.31, п.60, 61, 62, 70, 71 Положення №593. Наголосив, що дане кадрове переміщення не передбачає ініціативи та згоди особи, стосовно якої воно здійснюється, та проведене у відповідності до вимог чинного законодавства. Твердження позивача, що про існування вказаного наказу йому стало відомо лише 24.04.2018 року спростовуються актом про відмову від ознайомлення від 12.04.2018 року, а факт виконання обов'язків 11.04.2018 року, 15.04.2018 року та 19.04.2018 року на попередній посаді є реалізацією приписів абз.2, 3 п.74 Положення №593. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача та представника відповідача і третьої особи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши обставини справи у сукупності, суд при постановленні рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходить службу цивільного захисту. У відповідності до заяви від 26.02.2002 року з порядком проходження служби ознайомлений та дала письмове зобов'язання проходити службу там, де це необхідно в інтересах служби (а.с.38).

Між Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області та ОСОБА_1 02.05.2015 року укладено контракт №30/18 про проходження служби цивільного захисту терміном на три роки (а.с.77-79).

В силу приписів п.1 контракту №30/18 від 02.05.2015 року позивач ознайомилась із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, і добровільно бере на себе зобов'язання додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати вимоги присяги цивільного захисту, статутів, наказів чи розпорядження керівників (начальників), свої службові обов'язки, підвищувати свою професійну майстерність, досягати позитивних результатів з фізичної підготовки.

В свою чергу, згідно п.2 цього ж контракту відповідач зобов'язується забезпечувати позивачу створення необхідних умов для несення служби; додержання його особистих прав і свобод та прав членів його сімї, включаючи одержання пільг, гарантій та компенсацій, установлених законами та іншими нормативно-правовими актами, які визначають порядок проходження служби цивільного захисту особам рядового і начальницького призначення його на посаду відповідно до професійної освіти, присвоєння спеціальних звань, просування по службі з урахуванням ділових і особистих якостей; фінансове і матеріальне забезпечення відповідно до законодавства.

У відповідності до п.4 контракту №30/18 від 02.05.2015 року не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії цього контракту сторони зобов'язуються повідомити одна одну про намір укласти контракт на новий строк.

На виконання вимог п.4 контракту №30/18 від 02.05.2015 року, позивач проінформував про наміри укласти контракт на новий строк, що стало підставою для проведення атестаційної перевірки.

Безпосереднім керівником, начальником 3 державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, складено атестаційний лист на сержанта служби цивільного захисту, диспетчера 3 державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області ОСОБА_1 (а.с.39). Зі змісту атестаційного листа слідує, що ОСОБА_1 за період роботи в займаній посаді зарекомендувала себе з позитивної сторони, теоретично підготовлена, добре знає нормативні акти та документи, які регламентують діяльність служби, вміло використовує їх у службовій діяльності. Знає вимоги Закону України "Про правові засади цивільного захисту". Рівень професійної підготовки хороший, вміло застосовує на практиці свої теоретичні знання і професійні навики.

Також в даному атестаційному листі міститься висновок як безпосереднього керівника так і старшого керівника, начальника Тернопільського районного відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, про відповідність позивача займаній посаді та клопотання про продовження строку служби.

Згідно протоколу №16 від 06.04.2018 року засідання атестаційної комісії Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, враховуючи складений атестаційний лист, подання прямого керівника, погодженого старшими прямими начальниками (а.с.94-95), прийнято рішення про відповідність ОСОБА_1 займаній посаді, гідна продовження строку служби з укладенням нового контракту на п'ять років (а.с.39-41).

Водночас, рекомендовано у відповідності до поданого рапорту начальника оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області та в інтересах служби керівництву 3 державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області та Тернопільського районного відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області направити 10.04.2018 року подання та службову характеристику на атестаційну комісію для розгляду про переміщення даної особи на вищу посаду у порядку просування по службі - на посаду диспетчера оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області.

З наслідками атестації та висновками, позивач ознайомлена про що свідчить її підпис у атестаційному листі (а.с. 39).

У відповідності до протоколу №17 від 10.04.2018 року засідання атестаційної комісії Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, за результатами розгляду висновку попередньої атестації, яка відбулась 06.04.2018 року, службової характеристики (а.с.96, 99) та подання на вищу посаду прямого керівника, погодженого старшими прямими начальниками (а.с.97-98), прийнято рішення про відповідність ОСОБА_1 займаній посаді, призначити на вищу посаду у порядку просування по службі - диспетчера оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (а.с.42).

За наслідками засідання атестаційної комісії, наказом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області від 10.04.2018 року №114 "Про кадрові питання" звільнено ОСОБА_1 із займаної посади сержанта служби цивільного захисту, диспетчера 3 державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області та призначено на посаду диспетчера оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (а.с.8).

Із ознайомленням з вказаним наказом 12.04.2018 року позивач відмовилася, про що складено акт (а.с.44).

З огляду на неналежне оформлення, Наказом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області від 21.05.2018 року №161 внесено зміни у наказ від 10.04.2018 року №114 та викладено у наступній редакції: "відповідно до п.61, 62 ,63 Положення №593 нижченазвану особу начальницького складу звільнити із займаної посади та призначити 10.04.2018 року сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1, диспетчера 3 державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, на посаду диспетчера оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області; на вищу посаду у порядку просування по службі; підстава: подання, службова характеристика" (а.с.43).

Вважаючи кадрове переміщення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку оскарженим наказам, суд враховує наступні норми діючого законодавства.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.3 Кодексу цивільного захисту України (надалі КЦЗ України), правовою основою цивільного захисту є Конституція України, цей Кодекс, інші закони України, а також акти Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно із ч.1 ст.101 КЦЗ України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України. На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого Законом (ч.2 ст.101 КЦЗ України).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 року №593 затверджено Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (надалі Положення №593).

Згідно п.3 Положення №593 особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

При цьому, як передбачено пп.2 п.5 розд.I Порядку проведення атестування осіб рядового і начальницького складу в органах і підрозділах цивільного захисту, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.09.2014 року № 929 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2014 року за № 1192/25969 (далі - Порядок № 929), атестування осіб рядового і начальницького складу проводиться, зокрема, у разі закінчення строку контракту про проходження служби цивільного захисту - не пізніше ніж за два тижні до закінчення строку дії чинного контракту - незалежно від строку попереднього атестування.

Згідно із п.7 розд.IV Порядку №929 комісія шляхом відкритого голосування приймає один з таких висновків: займаній посаді відповідає; займаній посаді не відповідає; гідний присвоєння спеціального звання (із зазначенням, якого спеціального звання) - для випускників навчальних закладів цивільного захисту.

Відповідно до п.8 розд.IV Порядку №929 одночасно з висновком комісія може приймати одну з таких рекомендацій, серед яких, заслуговує просування по службі на вищу посаду (із зазначенням назви посади).

Як вбачається з матеріалів справи, сержант служби цивільного захисту проходив службу цивільного захисту на підставі контракту №30/18 від 02.05.2015 року, укладеного з Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області строком на три роки (а.с.77-79).

На виконання приписів пп.2 п.5 розд.I Порядку №929, 06.04.2018 року проведено атестування позивача.

Згідно протоколу №16 від 06.04.2018 року засідання атестаційної комісії Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, враховуючи атестаційний лист (а.с.39), подання прямого керівника, погодженого старшими прямими начальниками (а.с.94-95), комісія шляхом відкритого голосування одноголосно прийняла рішення про відповідність ОСОБА_1 займаній посаді, гідна продовження строку служби з укладенням нового контракту на п'ять років (а.с.40-41).

Висновок атестаційної комісії 06.04.2018 року затверджений начальником Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області року та доведений до відома позивача, як і зміст атестаційного листа, про що свідчить особистий підпис в атестаційному листі.

З огляду на викладене суд, не погоджується з доводами позивача про її відсутність підчас формування атестаційного листа від 06.04.2018 року, так як судом не встановлено обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 після здачі іспитів з фізичної підготовки, залишитись у той же день на відкрите засідання атестаційної комісії.

Одночасно з висновком комісією рекомендовано у відповідності до поданого рапорту начальника оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області та в інтересах служби керівництву 3 державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області та Тернопільського районного відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області направити 10.04.2018 року подання та службову характеристику на атестаційну комісію для розгляду про переміщення даної особи на вищу посаду у порядку просування по службі - на посаду диспетчера оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області.

Таким чином суд констатує факт сповіщення позивача про рекомендацію атестаційної комісії про направлення 10.04.2018 року подання та службову характеристику на атестаційну комісію для розгляду про переміщення даної особи на вищу посаду у порядку просування по службі.

В силу приписів п.31 Положення №593 особи рядового і начальницького складу зобов'язані, в тому числі, проходити службу цивільного захисту в тих органах і підрозділах цивільного захисту і в тих місцях, де це викликано інтересами служби.

Вказана норма положення разом і з ч.1 ст.101 КЦЗ України, визначає основне завдання кадрового переміщення осіб рядового і начальницького складу: переміщення в інтересах служби для забезпечення пожежної охорони, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків.

Як повідомили сторони, основною роботою ОСОБА_1 є забезпечення цілодобового отримання повідомлень по засобах зв'язку про надзвичайні ситуації та передачу їх відповідним підрозділом ДСНС (диспечер пожежно - рятувальної частини).

У відповідності до п.60 Положення №593 призначення осіб рядового і начальницького складу на посади та переміщення їх по службі здійснюється на підставі клопотань прямих начальників, погоджених із старшими прямими начальниками, рапортів осіб рядового і начальницького складу з урахуванням кадрового резерву для призначення на вищі посади, рішень атестаційних комісій та стану здоров'я осіб рядового і начальницького складу.

Згідно із п.61 Положення №593 особи рядового і начальницького складу призначаються на посади, які передбачені штатами (штатними розписами) органів чи підрозділів цивільного захисту, наказами по особовому складу відповідних керівників (начальників) згідно з номенклатурою посад.

При цьому, переміщення осіб рядового і начальницького складу по службі здійснюється з додержанням відповідних вимог, вичерпний перелік яких вказано в п.62 Положення №593.

Як передбачено пп.1 п.63 Положення №593 призначення осіб рядового і начальницького складу (переміщення по службі) здійснюється, зокрема, на вищі посади - у порядку просування по службі.

Відповідно до п.70 Положення №593 рішення про переміщення особи рядового і начальницького складу на іншу посаду приймається керівником (начальником) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту з урахуванням результатів атестації та рекомендацій його безпосереднього керівника (начальника).

Водночас, пп.6 п.5 розд.I Порядку №929 визначено, що атестування осіб рядового і начальницького складу проводиться при призначенні на вищу посаду. У разі якщо призначення на вищу посаду здійснюється раніше одного року з дня останнього атестування, атестаційною комісією розглядається службова характеристика особи, яка призначається, з урахуванням висновків останньої атестації. Форма службової характеристики визначена у додатку 1 до цього Порядку.

Так, у відповідності до протоколу №17 від 10.04.2018 року засідання атестаційної комісії Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, за результатами розгляду висновку попередньої атестації, яка відбулась 06.04.2018 року, службової характеристики (а.с.96, 99) та подання на вищу посаду прямого керівника, погодженого старшими прямими начальниками (а.с.97-98), комісією шляхом відкритого голосування одноголосно прийнято рішення про відповідність ОСОБА_1 займаній посаді, призначити на вищу посаду у порядку просування по службі - диспетчера оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (а.с.42).

Розгяд питання про переміщення ОСОБА_1 на вищу посаду відбувався без її участі у звязку з відсутністю вимоги про обов'язкову участь особи на засіданні комісії.

В подальшому, з урахуванням результатів атестації та рекомендацій безпосереднього керівника (начальника), наказом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області від 10.04.2018 року №114 "Про кадрові питання" звільнено ОСОБА_1 із займаної посади сержанта служби цивільного захисту, диспетчера 3 державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області та призначено на посаду диспетчера оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (а.с.8).

Як встановлено судом, основною метою прийняття вищевказаного наказу було забезпечення більш кваліфікованими диспечерами оперативно-координаційного центру Управління ДСНС в Тернопільскій області та виконання норм контракту щодо просування по службі.

Позивач просить скасувати наказ від 10.04.2018 року №114 "Про кадрові питання", як протиправний, з огляду на те, що жодного подання, рапорту, атестаційного листа щодо звільнення та призначення на посаду диспетчера оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, зазначені у якості підстави в спірному наказі, неї не подано, а також наказ від 21.05.2018 року №161 "Про внесення змін до наказу (по особовому складу) від 10.04.2018 року №114 "Про кадрові питання".

З даного приводу суд вважає за необхідне наголосити, що призначення осіб рядового і начальницького складу на посади та переміщення їх по службі здійснюється на підставі клопотань прямих начальників, погоджених із старшими прямими начальниками, рапортів осіб рядового і начальницького складу з урахуванням кадрового резерву для призначення на вищі посади, рішень атестаційних комісій та стану здоров'я осіб рядового і начальницького складу у відповідності до п.60 Положення №593.

Для призначення на вищі посади осіб середнього і старшого начальницького складу служби цивільного захисту з урахуванням досягнутих результатів служби, стану дисципліни і висновків атестаційних комісій в органах чи підрозділах цивільного захисту формується щороку до 30 листопада кадровий резерв (п.73 Положення №593).

Як встановлено судом, на момент виникнення спірних правовідносин спеціальне звання позивача було сержант служби цивільного захисту, що відноситься до молодшого начальницького складу згідно п.15 Положення №593

Таким чином, оскільки спеціальне звання позивача відноситься до молодшого начальницького складу, в той час як кадровий резерв для призначення на вищі посади формується з середнього і старшого начальницького складу, то ОСОБА_1 не перебувала в кадровому резерві. Окрім цього, факт не перебування позивача в резерві для просування по службі та направленні на навчання відображено в поданні безпосереднього керівника (начальника) на призначення ОСОБА_1 на вищу посаду в порядку просування по службі (а.с.97).

Відтак, за даних обставин не передбачено подання позивачем рапорту для призначення на вищу посаду. Таке кадрове переміщення по службі здійснюється на підставі клопотання прямого начальника, погодженого із старшими прямими начальниками, що міститься в матеріалах справи (а.с.97-98).

До обов'язків саме безпосереднього керівника належить і складання атестаційного листа на підлеглого в силу приписів п.1 розд.ІІІ Порядку №929, зі змістом якого позивач ознайомлений та погоджується, про що свідчить особистий підпис останнього (а.с.39).

Водночас, враховуючи положення пп.6 п.5 розд.I Порядку №929, оскільки призначення позивача на вищу посаду здійснювалось 10.04.2018 року, тобто раніше одного року з дня останнього атестування, атестаційною комісією розглядалася службова характеристика ОСОБА_1 (а.с.99), з урахуванням висновків останньої атестації, яка проводилась 10.04.2018 року та з рішенням якого позивач також ознайомлений та погоджується, що посвідчено його особистим підписом (а.с.39).

Разом з тим, враховуючи неналежне оформлення наказу від 10.04.2018 року, відповідачем наказом від 21.05.2018 року №161 внесено зміни у наказ від 10.04.2018 року №114 та викладено у наступній редакції: "відповідно до п.61, 62 ,63 Положення №593 нижченазвану особу начальницького складу звільнити із займаної посади та призначити 10.04.2018 року сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1, диспетчера 3 державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, на посаду диспетчера оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області; на вищу посаду у порядку просування по службі; підстава: подання, службова характеристика" (а.с.43.)

Суд звертає увагу, що наказ Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області від 21.05.2018 року №161 лише вносить зміни в наказ від 10.04.2018 року №114 "Про кадрові питання", враховуючи відсутність рапорту позивача, що помилково зазначено та наявність яких при даному кадровому переміщенні не передбачена Положенням №593, виклавши його в новій редакції.

Водночас, таке кадрове переміщення здійснено в межах одного населеного пункту та з врахуванням стану здоров'я позивача (а.с.113-114), у відповідності до прав керівника, передбачених пп.3.3 п.3 Розподілу повноважень керівників щодо вирішення питань, пов'язаних з проходженням служби особами рядового і начальницького складу та трудовими відносинами працівників, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 12.11.2013 року № 684.

Також суд вважає, що оскаржене кадрове переміщення позивача здійснено з легітимною метою: в інтересах служби з метою забезпечення належної роботи оперативно-координаційного центру Управління ДСНС у Тернопільській області, який є невідємною частиною здійснення функцій з пожежної охорони, захисту населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій та є необхідним у демократичному суспільстві.

З огляду на викладене, аргументи ОСОБА_1 щодо не подання нею жодного подання, рапорту, атестаційного листа щодо призначення на іншу посаду, подача яких не належить до компетенції позивача та ініціатором чого останній не являється згідно Положення №593, як на протиправність оскаржуваних наказів є безпідставними.

З приводу долучених до матеріалів справи копій рапортів (а.с.85), в яких зазначені погодження позивача на посади радіотелефоніста та диспетчера Територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Тернопільській області, то зазначені рапорти не спростовують твердження відповідача щодо необов'язковості згоди ОСОБА_1 на оспорюване переміщення, оскільки такі документи подавались не з підстав переміщення в порядку просування по службі, що є предметом розгляду у даній справі. Крім цього, сам порядок переміщення здійснюється не по аналогії попередніх дій щодо призначення на посаду, а у відповідності до чинних на момент вчинення конкретної дії законодавчих актів, що регулюють вказане питання.

При цьому, судом відхиляються доводи позивача про те, що наказ від 10.04.2018 року №114 ні відповідачем, ні третьою особою не було доведено до відома, оскільки факт відмови із ознайомленням 12.04.2018 року ОСОБА_1 з вказаним наказом засвідчено актом (а.с.44). Посилання позивача на неналежність, як доказу акта від 12.04.2018 року, з огляду на запис в журналі №631 обліку вихідних нетаємних документів про надіслання третьою особою документів про переміщення для розгляду атестаційною комісією до відповідача лише 16.04.2018 року та запис в журналі обліку наказів №635 Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про надходження наказу від 10.04.2018 року №114 лише 20.04.2018 року не знайшли свого належного підтвердження та повністю спростовано відповідачем долученими до матеріалів справи поясненнями фахівця 3 державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області Скірської І.В. (а.с.116), записами відповідача у книзі реєстрації наказів з кадрового забезпечення (особового складу) №5 та в журналі реєстрації вхідних документів №12 (а.с.105-112).

Стосовно перебування з 10.04.2018 року по 22.04.2018 року ОСОБА_1 на робочому місці диспетчера 3 державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, що підтверджується відомостями в апаратному журналі ДПРЧ-3 та нарядах на службу від 11.04.2018 року, 15.04.2018 року та 19.04.2018 року (а.с.9-18), відповідач не заперечував та пояснив, що виконання обов'язків у вказаний період на попередній посаді є реалізацією приписів абз.2, 3 п.74 Положення №593 згідно яких особи рядового і начальницького складу, які переміщуються по службі, повинні вибути до нового місця служби після передачі справ і посад, але не пізніш як через 10 днів від дня одержання органом чи підрозділом цивільного захисту наказу про переміщення по службі, крім випадків, коли особа рядового і начальницького складу перебуває у відпустці, відрядженні або на лікуванні; порядок прийому та передачі справ і посад особами рядового і начальницького складу визначається ДСНС.

Не заслуговують на увагу і посилання позивача на недотримання відповідачем ст.106 КЦЗ України, оскільки вказана законодавча норма регламентує звільнення зі служби цивільного захисту, а не з посади у зв'язку з переміщенням по службі, що є предметом розгляду у даній справі.

Суд відзначає, що переміщення спірним наказом від 10.04.2018 року №114 позивача на вищу посаду у порядку просування по службі, що передбачено пп.1 п.63 Положення №593, є відображенням основного принципу служби цивільного захисту - принципу єдиноначальності, який в силу приписів п.14 Положення №593 полягає у: наділенні керівника (начальника) у повному обсязі розпорядчою владою стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за організацію діяльності очолюваного ним органу чи підрозділу цивільного захисту та кожної особи рядового і начальницького складу; наданні керівникові (начальникові) права одноособово приймати рішення, видавати накази чи розпорядження; забезпеченні виконання рішень, наказів чи розпоряджень керівника (начальника), виходячи з результатів всебічної оцінки умов і обставин та керуючись вимогами законодавства.

При цьому, у зв'язку з проведеним переміщенням наказом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області від 18.04.2018 року №123 ОСОБА_1 присвоєно чергове спеціальне звання - старший сержант служби цивільного захисту (а.с.123).

В ході розгляду справи, відповідач неодноразово наголошував на тому, що оспорюване переміщення ОСОБА_1 є реалізацією зобов'язань Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області передбачених п.2 контракту №30/18 від 02.05.2015 року, згідно якого, зокрема, призначення на посаду відповідно до професійної освіти, присвоєння спеціальних звань, просування по службі з урахуванням ділових і особистих якостей (а.с.77-79).

Цим же контрактом, згідно п.1, визначено, що позивач ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, і добровільно бере на себе зобов'язання додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати вимоги присяги цивільного захисту, статутів, наказів чи розпорядження керівників (начальників), свої службові обов'язки, підвищувати свою професійну майстерність, досягати позитивних результатів з фізичної підготовки.

Обов'язок проходити службу цивільного захисту в тих органах і підрозділах цивільного захисту і в тих місцях, де це викликано інтересами служби, особам рядового і начальницького складу чітко визначено п.31 Положення №593.

Окрім цього, ознайомлення позивача з порядком проходження служби засвідчено в заяві від 26.02.2002 року, в якій також дано письмове зобов'язання проходити службу там, де це необхідно в інтересах служби (а.с.38).

Суд критично відноситься до повідомлення позивача про відсутність бажання виконувати більші об'єми робіт у зв'язку з переведенням на вищу посаду та відзначає рішення Європейського суду з прав людини "Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії". У даному рішенні вказано, що рішення у справі Пеллеґрена слід осмислювати на тлі попередньої практики Суду і розуміти як перший крок у розвитку від попереднього принципу незастосування статті 6 у спорах щодо державної служби до її часткового застосування. Основна ідея, відображена в цьому прецеденті, полягає в тому, що деякі державні службовці, через покладені на них функції, пов'язані особливим зобов'язанням довіри і лояльності перед своїм працедавцем. Проте, як свідчать справи, які було розглянуто згодом, у дуже багатьох Договірних державах державним службовцям надається доступ до суду з правом вчиняти позови з приводу платної та грошової допомоги чи навіть стосовно звільнення або працевлаштування і на таких самих умовах доступу до суду, які забезпечуються працівникам приватних підприємств чи організацій.

З даної позиції ЄСПЛ суд відзначає, що хоч національним законодавством надано право оскарження рішень суб'єктів владних повноважень щодо переміщення по службі, однак це не спростовує пов'язаність позивача особливим зобов'язанням довіри і лояльності перед своїм працедавцем.

В даному випадку, суд вбачає відсутність у позивача належного рівня довіри і лояльності до оскаржених відповідачем рішень та лояльного виконання покладених обов'язків на новій посаді.

Державі також слід довести, що предмет даного спору пов'язаний зі здійсненням державної влади або що він ставить під сумнів це особливе зобов'язання довіри і лояльності.

Відповідачем у справі доведено необхідність забезпечення позивачем "особливого зобов'язання довіри і лояльності" перед державою при виконання службових обов'язків, а позивач у свою сторону намагається уникнути виконання свого особливого зобов'язання щодо цивільного захисту населення від надзвичайних ситуацій на новій посаді, що відображається у бажанні повернутись на попереднє місце роботи.

Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про порушення її прав, як одинокої матері у зв'язку із зміною місця роботи та збільшенням часу на доїзд на нову роботу. З повідомлених в судовому засіданні фактів щодо місця проживання позивача, адреси ДПРЧ 3 і Управління ДСНС у Тернопільській області, суд навпаки констатує зменшення відстанні до місця нової роботи позивача та наявність кращого транспортного сполучення у порівнянні з ДПРЧ 3, розташованої у промисловому районі міста.

При цьому суд відзначає, що переміщення осіб рядового і начальницького складу по службі в іншу місцевість, у тому числі у зв'язку з передислокацією органу чи підрозділу цивільного захисту, допускається лише за їх письмовою згодою, якщо інше не передбачено умовами контракту про проходження служби цивільного захисту (п. 74 Положення №593).

Таким чином відсутність факту переміщення позивача по службі в іншу місцевість, спростовує необхідність її письмової згоди на таке переміщення.

Встановлені обставини справи свідчать про відсутність підстав для висновків про порушення прав позивача, який добровільно взяв на себе обов'язок передбачений чинним законодавством проходити службу там, де це необхідно в інтересах служби. У свою чергу, в ході судового розгляду достеменно встановлено, що у спірних правовідносинах переміщення позивача на вищу посаду у порядку просування по службі здійснено у відповідності до порядку проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, визначеного Положенням №593.

Наведене в сукупності свідчить, що при прийняті спірних наказів від 10.04.2018 року №114 "Про кадрові питання" та від 21.05.2018 року №161 "Про внесення змін до наказу (по особовому складу) від 10.04.2018 року №114 "Про кадрові питання" відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому оскарженні рішення відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України. Вказане обумовлює відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання дій протиправними та скасування спірних наказів.

Щодо позовної вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді сержанта служби цивільного захисту, диспетчера 3 державної пожежно-рятувальної частини Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, слід зазначити, що остання є похідною вимогою від розглянутих вище (основної вимоги), у розумінні положень п.23 ч.1 ст.4 КАС України, а тому також не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатніх беззаперечних доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, про що описано вище.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Лесі Українки, 6, м. Тернопіль), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору 3 державна пожежно-рятувальна частина Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (місцезнаходження: Текстильна, 18, м. Тернопіль) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 серпня 2018 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.

Попередній документ
75973985
Наступний документ
75973987
Інформація про рішення:
№ рішення: 75973986
№ справи: 819/767/18
Дата рішення: 10.08.2018
Дата публікації: 23.08.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби