Справа № 819/826/18
15 серпня 2018 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Мірінович У.А.
за участю:
секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови № ТР444/40/АВ/ІП-ФС від 03.04.2018, -
ОСОБА_2 звернувся у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови № ТР444/40/АВ/ІП-ФС від 03.04.2018.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено у справі судове засідання на 12.06.2018.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 розгляд справи відкладено на 25.07.2018 на підставі статті 205 КАС України та продовжено строки розгляду справи.
Тернопільським окружним адміністративним судом у судовому засіданні у даній справі, яке проводилося 08.08.2018 оголошувалася перерва для надання представник позивача у справі додаткових доказів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 15.03.2018 по 16.03.2018 працівником Управління Держпраці у Тернопільській області проведено інспекційне відвідування фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 За результатами інспекційного відвідування відповідач склав акт № ТР444/40/АВ від 16.03.2018, на підставі якого відповідач склав протокол від 16.03.2018 про вчинення адміністративного правопорушення за частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП), видав припис № ТР444/40/АВ/П від 16.03.2018 про усунення виявлених порушень та виніс постанову № ТР444/40/АВ/ІП-ФС від 03.04.2018 про накладення штрафу на позивача в розмірі 3723 грн. Позивач вважає, що винесена відповідачем оскаржена постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
За результатами інспекційного відвідування встановлено порушення позивачем частин першої та другої статті 115 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (далі - КЗпПУ) та частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці" № 108/95-ВР від 24.03.1995 (далі - Закон № 108/95-ВР), а саме під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 не надав бухгалтерських документів (видаткові касові ордери, відомості на виплату грошей), що підтверджували би виплату найманим працівникам заробітної плати у лютому місяці 2018 року. У відомості нарахування заробітної плати найманим працівникам за лютий місяць 2018 року відсутні підписи працівників про отримання авансу та зарплати, як наслідок не підтверджується факт виплати заробітної плати працівникам у лютому 2018 року. Однак, позивач не погоджується із такими висновками, оскільки він письмово повідомляв працівників щодо заробітної плати у формі листів, що розроблені відповідно до КЗпПУ. Також зазначив, що обов'язку проставлення підпису працівником у відомості про нарахування заробітної плати не визначено законодавством, таке повідомлення може здійснюватися у довільній формі.
Таким чином, позивач вважає, що факт відсутності підпису у зазначеній відомості не може слугувати порушенням вимог статті 115 КЗпПУ та статті 24 Закону № 108/95-ВР, оскільки оплата за виконану роботу найманим працівникам проводиться регулярно.
Водночас зазначив, що в оскарженій постанові не зазначено та не долучено доказів про те, що роботодавець не виплатив заробітну плату чи порушив строки її виплати. Внаслідок чого, позивача притягнуто до відповідальності лише за те, що він не надав для підпису відомості працівникам, що не може бути порушенням статті 115 КЗпПУ та статті 24 Закону № 108/95-ВР.
Надалі позивач звернув увагу суду на те, що він виконав припис № ТР444/40/АВ/П від 16.03.2018 про усунення виявлених порушень у встановлений ним строк, а тому відповідно до вимог чинного законодавства України останній не може бути притягнутий до відповідальності.
Також зазначив, що в постанові Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.04.2018 у справі № 607/1519/18, яка набрала законної сили, зазначено, що сам факт відсутності підписів на відомостях не є порушенням статті 115 КЗпПУ та статті 24 Закону № 108/95-ВР, а лише одним із доказів такого порушення. Внаслідок чого провадження у зазначеній справі було закрито у зв'язку із відсутності складу адміністративних правопорушень передбачених статтею 41 КУпАП. Таким чином, зазначені обставини відповідно до статті 78 КАС України не підлягають доказуванню, як наслідок відповідач протиправно виніс оскаржену постанову, якою накладено на позивача штраф за аналогічне правопорушення.
Додатково зазначив, що відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509) штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення.
Таким чином, позивач вважає, що виявлені порушення, які висвітлені в акті інспекційного відвідування № ТР444/40/АВ від 16.03.2018 не можуть бути підставою для накладення штрафу, оскільки у позивача перевірка не проводилась та акт перевірки відповідно до Порядку № 509 не складався, а тому відповідач протиправно виніс оскаржену постанову.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив (арк. справи 62-65), просив позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи судом. Про причини неявки суд не повідомив. Водночас подав до суду відзив на позовну заяву від 30.05.2018 № 1682/01-05-12.1/18 (арк. справи 42-43), в якому просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що оскаржені дії відповідача щодо винесення на підставі акта інспекційного відвідування № ТР444/40/АВ від 16.03.2018 оскарженої постанови, здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Допитана в процесі судового розгляду свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вона працює продавцем у магазині, який належить ФОП ОСОБА_2 приблизно 2 роки. Зарплату вона отримує вчасно та претензій до роботодавця немає. Зарплата оплачується двома частинами, а саме: аванс та зарплата. Загальна сума зарплати складає у розмірі 3800 грн. Водночас зазначила, що під час отримання авансу, вона розписується в одній відомості щодо нарахування заробітної плати, а під час отримання зарплати розписується у другій відомості щодо нарахування заробітної плати. Щодо підписання повідомлення про загальну суму заробітної плати в лютому місяці 2018 р., то зазначила, що таке повідомлення вона також підписувала, однак не пам'ятає котрі саме у лютому місяці 2018 р. вона підписувала документи під час отримання зарплати.
Допитана в процесі судового розгляду свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона з 22.09.2017 працює продавцем у магазині, який належить ФОП ОСОБА_2 Про отримання авансу вона розписується в одній відомості щодо нарахування заробітної плати, а про отримання зарплати розписується у другій відомості щодо нарахування заробітної плати. Тобто оформляється одна відомість на аванс і друга відомість на зарплату на яких розписуються працівники. Щодо підписання повідомлення про загальну суму заробітної плати в лютому місяці 2018 р., то зазначила, що таке повідомленням вона не підписувала, а також не пам'ятає чи підписувала відомості щодо нарахування заробітної плати в лютому місяці 2018 р.
Заслухавши пояснення сторін у справі та свідків, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з таких підстав.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96) основними завданнями Держпраці, зокрема, є здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 № 295 (далі - Порядок № 295) визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.
Як слідує з матеріалів справи, що з 15.03.2018 по 16.03.2018 працівником Управління Держпраці у Тернопільській області на підставі листа Зборівської РДА від 07.03.2018, згідно наказу від 07.03.2018 № 148 та відповідно до направлення від 07.03.2018 № 4.1/037/025 проведено інспекційне відвідування фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, місце здійснення діяльності: АДРЕСА_1. Інспекційне відвідування проведено у присутності ФОП ОСОБА_2
За результатами інспекційного відвідування складено акт № ТР444/40/АВ від 16.03.2018, у якому встановлено порушення позивачем частин першої та другої статті 115 КЗпПУ та частини першої статті 24 Закону № 108/95-ВР, а саме під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 не надав бухгалтерських документів (видаткові касові ордери, відомості на виплату грошей), що підтверджували би виплату найманим працівникам заробітної плати у лютому місяці 2018 року. У відомості нарахування заробітної плати найманим працівникам за лютий місяць 2018 року відсутні підписи працівників про отримання авансу та зарплати, як наслідок не підтверджується факт виплати заробітної плати працівникам у лютому 2018 року. Зазначений акт інспекційного відвідування позивачем отримано 16.03.2018 та підписаний без зауважень (арк. справи 10-17).
На підставі акта інспекційного відвідування відповідач склав протокол від 16.03.2018 про вчинення адміністративного правопорушення за частиною першою статті 41 КУпАП та видав припис № ТР444/40/АВ/П від 16.03.2018 про усунення виявлених порушень. Зазначеним приписом зобов'язано позивача усунути в строк до 05.04.2018 виявлені порушення, зокрема, частин першої та другої статті 115 КЗпПУ та частини першої статті 24 Закону № 108/95-ВР.
Надалі, відповідно до пункту 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (пункт 4 Порядку № 509).
Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (пункт 6 Порядку № 509).
Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, що повідомленням про розгляд справи від 26.03.2018 № 914/01-05-12.3/18 повідомлено ФОП ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи. Справа розглядалася у присутності представника позивача.
Надалі, за результатами розгляду справи відповідач виніс постанову № ТР444/40/АВ/ІП-ФС від 03.04.2018 про накладення штрафу на позивача в розмірі 3723 грн. (арк. справи 9).
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Щодо встановленого порушення, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 115 КЗпПУ та частини першої статті 24 Закону № 108/95-ВР заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Пунктом 12 Порядку № 295 визначено, що вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
Суд встановив та підтверджується актом інспекційного відвідування, який підписаний позивачем без зауважень, що під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 не надав бухгалтерських документів (видаткові касові ордери, відомості на виплату грошей), що підтверджували би виплату найманим працівникам заробітної плати у лютому місяці 2018 року. У відомості нарахування заробітної плати найманим працівникам за лютий місяць 2018 року відсутні підписи працівників про отримання авансу та зарплати (арк. справи 51).
Проте, як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, що у відомостях нарахування заробітної плати найманим працівникам за грудень 2017 р., за січень 2018 р. такі підписи присутні (49-50).
Водночас, допитана в процесі судового розгляду свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона не підписувала повідомлення працівника щодо "загальної суми заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати за лютий місяць 2018 року" (арк. справи 22). Також зазначила, що не пам'ятає чи підписувала відповідні відомості щодо отримання заробітної плати у лютому місяці 2018 р.
Слід відмітити, що згідно наданих позивачем документів встановлено, та не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні, що у лютому 2018 році, у позивача працювало вісім працівників, проте, в судовому засіданні за клопотанням позивача допитано лише двох працівників, хоча згідно відомості про виплату заробітної плати, така не містить підписи про отримання такої щодо всіх працівників. Крім того, покази допитаних у судовому засіданні свідків надані останніми лише щодо обставин виплати заробітної плати саме їм, та й ті, є суперечливими.
Суд не приймає до уваги, як належний та допустимий доказ звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за лютий 2018, оскільки, такий не є належним доказом своєчасної виплати заробітної, а лише свідчать про здіснення відповідачем нарахувань такої (арк. справи 26-29). З аналогічних мотивів, судом не приймається до уваги і "Повідомлення працівника загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат: розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати." за лютий 2018. (арк. справи 19-24).
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, показаннями свідків.
Таким чином, відомості про нарахування заробітної плати за лютий 2018 року без підписів працівників про фактичне здійснення такої виплати у зазначені строки та за відсутності видаткових касових ордерів, а також, повідомлення про нарахування заробітної плати, - не є, та не можуть бути належним доказамим які підтверджують факт своєчасної виплати заробітної плати працівникам у лютому 2018 р.
Таким чином, за відсутності інших належних доказів про здійснення таких виплат, позивачем не доведено, а судом не встановлено обставин, які б свідчили про дотримання позивачем частин першої та другої статті 115 КЗпПУ та частини першої статті 24 Закону № 108/95-ВР щодо виплати заробітної плати в лютому 2018 року. Як наслідок, відсутні підстави для висновку про неправомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення з мотивів наведених позивачем в обгрунтування позовних вимог.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 509 штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
Відповідно до частини другої статті 265 КЗпПУ юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.
Згідно з частиною третьою статті 265 КЗпПУ штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
З огляду на зазначене, керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення № 96 уповноваженою особою було розглянуто справу та накладено штраф на позивача на підставі частини другої статті 265 КЗпПУ у розмірі 3723 грн.
Суд критично ставиться до твердження позивача про те, що у разі виконання ним припису в установлений у ньому строк, то заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються, оскільки, метою складання обов"язкового для виконання припису є усунення виявлених під час перевірки порушень законодавства у визначений строк, та виконання припису не звільняє від відповідальності за вчинення такого порушення.
Аналогічна позиція також викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у справі №697/2073/17.
Не приймає до уваги суд і посилання представника позивача на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 25.04.2018 року, якими були закрито провадження про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутністю складу адміністративного правопорушення (арк. справи 34-35), оскільки, вказаною постановою не встановлено факту дотимання позивачем частин першої та другої статті 115 КЗпПУ та частини першої статті 24 Закону № 108/95-ВР щодо виплати заробітної плати в лютому 2018 року, а така лише містить правові висновки суду про те, що "факт відсутності підписів на відомостях, не є порушенням ст.115 КзПП України, ст. 24 ЗУ "Про оплату праці", а лише є одним доказом такого порушення, а також доказом неналежного ведення касового обліку."
Зокрема, частинами шостою, сьомою статті 78 КАС України визначено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, а правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач виніс оскаржену постанову на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги позивача є безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено в повному обсязі, керуючись приписами статті 139 КАС України, судовий збір не повертається позивачу, та за відсутності понесених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з позивача на користь суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 (адрес: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Тернопільській області (адрес: вул. Шпитальна, 7, м. Тернопіль, 46006, код ЄДРПОУ 39777822) про визнання протиправною та скасування постанови № ТР444/40/АВ/ІП-ФС від 03.04.2018, - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 серпня 2018 року.
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.