Справа № 815/1993/18
21 серпня 2018 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 листом №682/В-11 від 20.03.2017 року виплатити суму компенсації втрати частини доходів протиправними, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за період з 22.01.2013р. по 31.12.2016р. у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії у розмірі 10237,73 грн., -
З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 листом №682/В-11 від 20.03.2017 року виплатити суму компенсації втрати частини доходів протиправними, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за період з 22.01.2013р. по 31.12.2016р. у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії у розмірі 10237,73 грн.
Ухвалою суду 02.05.2018 року було відкрито провадження по справі. Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, відмовляючи листом №1402/В-11 від 23.10.2017 року у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів за період з 22.01.2013 року по 31.12.2016 року, у зв'язку з порушенням строків виплати недоотриманої пенсії в розмірі 10237,73 грн., послався на те, що поточна пенсія нараховувалась та виплачувалась своєчасно, тому підстав для виплати компенсації не має.
Позивач вважає зазначену відмову протиправною та такою, що порушує його права, оскільки основною умовою для виплати позивачу, передбаченої ст.46 Закону України №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.2 Закону України №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі і пенсії). Тому, позивач вважає, що відповідно до положень Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за умови виплати позивачу нарахованої суми недоотриманої пенсії в розмірі 10237,73 грн., позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з затримкою виплати з 22.01.2013 року по 31.12.2016 року, донарахованої та виплаченої на виконання постанови суду за цей період пенсії.
Представник відповідача 21.05.2018 року за (вхід.№14298/18) надав до суду відзив щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі пославшись на те, що, у квітні 2013 року згідно постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року по справі №2-а-2001/11 ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії, виходячи із розміру посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України від 28 липня 2008 року №377 "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів підрозділів вищих навчальних закладів України і наукових установ Збройних Сил України" з 14.04.2010 року в розмірі 1580,00 грн. Перерахунок пенсії на виконання рішення суду по справі № 2-а-2001/11 проведено із врахуванням збільшеного розміру грошового забезпечення (за рахунок збільшеної премії) внаслідок виконання рішення суду по справі № 2-а-7019/11. Доплата пенсії по перерахунку за рішенням суду по справі № 2-а-7019/11, яка не була виплачена за період з 14.04.2010 року по 30.04.2013 року, становила 20247,30 грн. Також відповідач у відзиві зазначає, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії), порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання) та затримка виплати доходів один і більше календарних місяців. Враховуючи те, що доходи, в даному випадку пенсія, виплачуються позивачу вчасно, без затримки, підстав для виплати компенсації немає (а.с.25-26).
Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступні факти та обставини:
16.06.2011 року Київським районним судом м.Одеси була прийнята постанова по справі № 2-а-2001/11, яка в подальшому була частково змінена постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року по справі № 2-а-2001/11/1512, в результаті чого дії відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 04 квітня 2010 року визнані протиправними та зобов'язано відповідача здійснити з 14 квітня 2010 року перерахунок пенсії ОСОБА_1, виходячи з розміру посадового окладу 1580,00 гривень.
На виконання вищевказаного рішення суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало до відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області лист-пояснення від 03.05.2013 року за вих. № 3466/05 з Дорученням на одноразову виплату пенсії позивачу на суму 20247,30 грн. Відповідач повідомив, що на підставі зміни посадового окладу позивача, він здійснив перерахунок пенсії, в результаті з 01.04.2013 року виплачується позивачу підвищена пенсія, а доплата до пенсії в сумі 20247,30 грн. за період з 14.04.2010 року по 30.04.2013 року буде виплачена за умови надходження грошей. 04 листопада 2016 року на пенсійний рахунок позивача була зарахована сума 11493,07 грн., що перевищує встановлений раніше позивачу розмір пенсії. 22.11.2016 року позивач звернувся до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо причини зміни розміру пенсії. Відповідь на своє звернення ОСОБА_1 не отримав. 09 жовтня 2017 року позивач повторно звернувся до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з проханням пояснити розмір пенсії за листопад 2016 року. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 23.10.2017 року повідомило позивача про те, що ГУ ПФУ в Одеській області виплатило ОСОБА_1 додатково до його пенсії в листопаді 2016 року - 5408,17 грн. і в січні 2017 року - ще 4829,56 грн. гроші в рахунок виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року по справі № 2-а-2001/11, а саме: на виконання проведеного перерахунку пенсії з 14.04.2010 року по 30.04.2013 року, але не виплаченої суми 20247,30 грн. на підставі зміни посадового окладу позивача до 1580,00 гривень. Тобто, загальна виплачена в січні 2017 року Головним управлінням ПФУ в Одеській області позивачу сума на виконання рішення суду від 22.01.2013 року становить 10237,73 грн. (5408,17 грн. + 4829,56 грн. = 10237,73 грн.) із затвердженою державним виконавцем суми 20247,30 грн. Решту суми боргу в розмірі 10009,57 грн. відповідач не виплатив. ГУ ПФУ в Одеській області порушило строки виплати суми недоотриманої позивачем пенсії з 22.01.2013 року у розмірі 10237,73 грн.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-III від 19.10.2000 року (далі - Закон №2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року (далі - Порядок №159).
Згідно з ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 9 липня 2003 року, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Відповідно до ст.ст.1,2 Закону № 2050-III, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 46 Закону № 1058-ІV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з п.п.3,4 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (п.4 Порядку №159).
Згідно ст. 3 Закону №2050-III, обчислення суми компенсації шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону №2050-III передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Частиною 2 ст. 6 Закону №2050-III передбачено, що виплата компенсації здійснюється за рахунок відповідного бюджету - підприємства, установи або організації, який фінансується з державного бюджету.
Основною умовою для виплати позивачу компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, а саме добровільно чи на виконання рішення суду.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 листопада 2014 року № 21-518а14.
У постанові Верховного суду України від 18.11.2014р. у справі № 21-518а14 зазначено, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічного правового висновку дійшла колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у постанові від 7 листопада 2012 року № 6-131цс12.
Крім того, несвоєчасність виплати позивачеві додаткової пенсії сталася з причин, що не залежали від позивача.
На сьогоднішній день вищезазначена постанова суду виконана частково, перерахунок виплат здійснено, але заборгованість не сплачена. Причиною звернення до суду з дійсним позовом стало те, що часткове виконання постанови порушує права позивача.
Враховуючи, що відповідач не виконав обов'язку з виплати позивачеві компенсації втрати частини доходів, суд вважає, що така компенсація належить стягненню в судовому порядку.
Відповідно до ст.2 Закону України №2050-III, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів.
Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 листом №682/В-11 від 20.03.2017 року виплатити суму компенсації втрати частини доходів протиправними, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за період з 22.01.2013р. по 31.12.2016р. у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії у розмірі 10237,73 грн. підлягають задоволенню відповідно до положень ч.1 ст.245 КАС України.
Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.139, 241-246,263 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 листом №682/В-11 від 20.03.2017 року виплатити суму компенсації втрати частини доходів протиправними.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за період з 22.01.2013р. по 31.12.2016р. у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії у розмірі 10237,73 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Єфіменко К.С.
.