Справа № 504/3589/17
14 серпня 2018 року м.Одеса
Зала судових засідань №19
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
За участю секретаря - Гуманенко В.О.
За участю сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи: Ткаченко Б.Р. - за довіреністю
Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання третьої особи про закриття провадження у справі №504/3589/17 за адміністративною позовною заявою ОСОБА_3 до державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Іванова Ігора Володимировича, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора від 10.10.2017 року,-
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 17.10.2017 року відкрито провадження у справі №504/3589/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Іванова Ігора Володимировича, за участі третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Іванова Ігора Володимировича, від 10.10.2017 року індексний номер 37500250, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу).
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 23.01.2018 року справу №504/3589/17 передано на розгляд Одеського окружного адміністративного суду за предметною підсудністю відповідно до ч.2 ст. 20 КАС України.
25 травня 2018 року справа №504/3589/17 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 30.05.2018 року прийнято до провадження справу №504/3589/17. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 30 липня 2018 року закрито підготовче провадження у справі №504/3589/17 та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 14.08.2018 року о 10:00 год.
У судовому засіданні 14.08.2018 року представником ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» надано суду заяву про закриття провадження у справі. В обґрунтування вказаної заяви, посилаючись на постанову Великої палати Верховного Суду у справі №817/1048/16 від 04.04.2018 року, Постанову Великої палати Верховного Суду №396/2550/17 від 14.03.2018 року та рішення Суворовського районного суду м. Одеси у цивільній справі №523/16505/16-ц, представник третьої особи зазначив, що даний спір виник в межах цивільних правовідносин та має бути вирішений у порядку цивільного судочинства, оскільки рішення даного спору впливає на майнові інтереси ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».
Представник позивача заперечував проти закриття провадження у справі.
Відповідач до суду не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.
Розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», суд дійшов наступного.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно з п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Як зазначено у п.3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 09.09.2010 року № 19-рп/2010, головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура.
Згідно з п.3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 54 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (щодо принципу інстанційності в системі судів загальної юрисдикції) від 12.07.2011 року № 9-рп/2011 принцип спеціалізації полягає у створенні відповідних спеціалізованих судів для здійснення цивільного, кримінального, адміністративного, господарського судочинства.
Основними ознаками публічно-правових відносин є: обов'язкова участь у цих відносинах суб'єкта, який наділений публічно-владними повноваженнями; підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень (що проявляється у можливості суб'єкта владних повноважень вирішувати питання про права і обов'язки підпорядкованої особи); імперативність публічно-правових відносин; домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах.
Обов'язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про публічне право, тобто спору про права і обов'язки в публічних правовідносинах.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з &lп;…&?ю; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &?а;…&?р;". З огляду на це, не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно п.6 ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень". Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду
Отже до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
З наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Як вбачається з матеріалів адміністративної позовної заяви 23.05.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №11158169000, відповідно до якого позивачу було надано кредит в сумі 79000,00 доларів США строком до 23.05.2017 року зі сплатою 13,5 % річних. Для забезпечення виконання вказаного договору про надання споживчого кредиту №11158169000 було укладено договір іпотеки від 23.05.2007 року, зареєстрований приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Дєордієвою І.В., відповідно до якого ОСОБА_3 передав в іпотеку 3х кімнатну квартиру загальною площею 82,2 кв.м., що розташована за адресою:, АДРЕСА_1.
ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на підставі договору факторингу №4 від 11.06.2012р. та договору про відступлення прав вимоги від 11.06.2012р. перейшло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту та договором іпотеки від 23.05.2007р.
10 жовтня 2017 року державним реєстратором Крижаніської сільської ради Лиманського району Одеської області Івановим Ігорем Володимировичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37500250 про реєстрацію права власності на 3-кімнатну квартиру (р/н об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1), загальною площею 82,2 кв.м., житлова площа 44,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» на підставі договору іпотеки від 23.05.2007р., договору факторингу №4 від 11.06.2012р. та договору відступлення прав вимоги від 11.06.2012р. з ПАТ УкрСиббанк».
Вважаючи протиправним вищевказане рішення державного реєстратора Крижаніської сільської ради Лиманського району Одеської області Іванова І.В про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №37500250 від 10.10.2017 року, яким зареєстровано право власності на спірний об'єкт нерухомості за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» позивач звернувся з даною адміністративною позовною заявою.
Згідно частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Суд встановив, що спірні правовідносини виникли, у зв'язку з невиконанням умов цивільно-правових договорів (кредитного договору та іпотечного договору), стосуються правомірності набуття ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, вирішення спору впливає на майнові права ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» як іпотекодавця, а отже, цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої палати Верховного Суду у справі №815/6956/15 від 17.04.2018 року, 817/10416 від 05.05.2018 року, №396/2550/17 від 14.03.2018 року, яка враховується судом згідно до норми ч.5 ст.242 КАС України.
Отже, в контексті конкретних обставин цієї справи та нормативного регулювання правовідносин, що склалися між учасниками справи, суд дійшов висновку, що на даний спір не поширюється юрисдикція адміністративного суду, що виключає розгляд цієї справи за правилами КАС України.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі, оскільки даний спір має вирішуватися за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 17.10.2017 року у справі №504/3589/17 вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, індексний номер 37500250, від 10 жовтня 2017 року
Відповідно ч.6 ст. 157 КАС України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Відповідно до ч.ч.1,6 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 19, ст.ст. 173-176, 157, 179-181, 183, п.1 ч.1 ст. 238, ст.ст. 241-243, 248, 250, 256, 294, 295 КАС України, суд,-
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» про закриття провадження у справі задовольнити.
Закрити провадження у справі №504/3589/17за адміністративною позовною заявою ОСОБА_3 до державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Іванова Ігора Володимировича, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора від 10.10.2017 року.
Роз'яснити позивачеві, що розгляд його справи належить до юрисдикції загального суду в порядку, встановленому ЦПК України.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до ч.6 ст. 157 КАС України заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 17.10.2017 року зберігають свою дію до набрання законної сили ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 року.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтею 295 КАС України.
Повний текст ухвали складено та підписано 20.08.2018 року.
Суддя М.М. Аракелян
.