справа №461/2567/18
з питань забезпечення позову
21 серпня 2018 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп'як О.О., розглянувши у письмовому провадженні клопотання позивача про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Пожежне спостереження «Захід» до Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування постанови, -
Позивач звернувся до Галицького районного суду м.Львова з позовом, в якому просить скасувати постанову відповідача про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №041 від 28.03.2018 року.
Ухвалою судді Галицького районного суду м.Львова від 12.04.2018 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Пожежне спостереження «Захід» строк звернення до адміністративного суду з вищевказаним позовом та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 27.07.2018 року справу №461/2567/18 передано за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою судді від 21.08.2018 року прийнято справу №461/2567/18 до свого провадження.
17.08.2018 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №041 від 28.03.2018 року до набрання законної сили остаточним рішенням суду у даній адміністративній справі;
- заборони Личаківському відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області проводити будь-які виконавчі дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Пожежне спостереження «Захід» в межах виконавчого провадження №56522721 до набрання законної сили остаточним рішенням суду у даній адміністративній справі.
Обґрунтовуючи клопотання, посилається на те, що 05.06.2018 року державним виконавцем Личаківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56522721 з примусового виконання оскаржуваної у даній справі постанови відповідача №041 від 28.03.2018 року, а також - постанову про арешт майна боржника, згідно якої накладено арешт на все майно боржника ТОВ «Пожежне спостереження «Захід» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Окрім того, 08.06.2018 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. У зв'язку із цим, як пояснив позивач, товариство позбавлене можливості розпоряджатись своїми коштами, що містяться на банківських рахунках, сплачувати відповідні податки та збори, виплачувати працівникам заробітну плату та інші обов'язкові виплати, сплачувати платежі за договорами оренди та за спожиті комунальні послуги тощо. Зазначив, що невжиття заявлених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Вказане, на його думку, обґрунтовує необхідність забезпечення позову.
При вирішенні даного клопотання суд враховує наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб
За правилами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Системний аналіз вищенаведених норм свідчить, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Факт наявності визначених обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, обов'язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Вирішуючи подане клопотання про забезпечення позову, суд враховує, що розглядуваний у даній справі спір стосується правомірності винесення відповідачем постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №041 від 28.03.2018 року, згідно якої на позивача накладено штраф у розмірі 297840,00 грн. Подана позивачем заява про забезпечення цього позову шляхом зупинення дії постанови відповідача про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №041 від 28.03.2018 року та заборони Личаківському відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області вчиняти дії, що стосуються предмета спору, обґрунтована тим, що невжиття вказаних заходів істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.
Однак заявником не надано доказів та не наведено жодної з передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України підстав, наявність яких необхідна для можливості застосування судом заходів забезпечення позову. А саме, не доведено, що невжиття вищевказаних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Також, суд враховує також і те, що заходи забезпечення позову вживаються з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті. Натомість, твердження, викладені позивачем у його заяві, не можуть бути підставою для задоволення заяви про забезпечення даного позову, оскільки вирішення питання про правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень є предметом спору по суті і оцінка йому може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду саме в ході розгляду адміністративної справи.
Таким чином, суд приходить висновку, що правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову немає, а забезпечення позову про скасування постанови №041 від 28.03.2018 року шляхом зупинення її дії та заборони органам державної виконавчої служби вчиняти дії, що стосуються предмета спору, фактично є ухваленням рішення без розгляду справи по суті та не відповідає меті застосування інституту забезпечення позову.
Окрім того, суд не приймає до уваги посилання заявника на те, що товариство не може здійснювати будь-які фінансові операції, так як на всі кошти, які залишились в його розпорядженні, органами державної виконавчої служби накладено арешт, оскільки зазначене не є тими обставинами, які можуть свідчити про наявність підстав для забезпечення адміністративного позову в силу положень частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи обсяг заявленого позову, виходячи з принципу співрозмірного вжиття заходів забезпечення позову та з огляду на імперативні приписи ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить висновку, що у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта та заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору - слід відмовити.
У відповідності до Закону України «Про судовий збір», підстави для повернення судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст.150-154, 243, 248, 250, 256, 294, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта та заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна