Рішення від 20.08.2018 по справі 545/1646/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа №545/1646/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського районного суду Полтавської області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не перерахування індексації пенсії у зв'язку з втратою годувальника; зобов'язання провести індексацію пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 01.10.2017.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем не проведена індексація її пенсії з жовтня 2017 року, що є порушенням вимог Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 05.07.2018 справу передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, від 06.08.2018 залучено до участі у справі Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у якості співвідповідача.

14.08.2018 до суду надійшов відзив Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якому відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначав про відсутність підстав для проведення індексації грошових доходів громадян, оскільки індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Зауважував, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Крім того, відповідач наполягав на пропущенні позивачем строку звернення до суду з позовом.

З урахуванням пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

05.06.2018 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зі зверненням про те, чому її пенсія не індексувалася у жовтні 2017 року.

Листом від 21.06.2018 Полтавським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області повідомлено позивача про те, що з 01.10.2017 розмір пенсії ОСОБА_1 складає 1712,29 грн та відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 підстави для проведення індексації грошових доходів громадян відсутні.

Вважаючи припинення нарахування та виплати індексації неправомірним, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" /далі - Закон №1282-ХІІ/, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно з частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії. Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

За приписами частини п'ятої цієї статті індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною четвертою статті 5 Закону №1282-ХІІ встановлено, що індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік /частина шоста статті 5 Закону №1282-ХІІ/.

Відповідно до статті 6 Закону №1282-ХІІ порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення регулюється Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.03.2003 /далі Порядок №1078/.

Пунктом 5 Порядку №1978 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

З матеріалів справи вбачається, що з жовтня 2017 року, у зв'язку зі зростанням мінімальної пенсії (прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), ОСОБА_1 у жовтні 2017 року була перерахована пенсія у зв'язку з втратою годувальника (оскільки при її обчисленні враховувався показник прожиткового мінімуму). Отже, з 01.10.2017 пенсія позивач становила 1712,29 грн, що підтверджується залученим до матеріалів справи протоколом призначення та виплати пенсії.

Частиною п'ятою статті 5 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Верховний Суд України у постанові від 17.02.2016 у справі №21-5368а15 дійшов висновку про те, що відповідно до статей 3, 4 Закону №1282-ХІІ індекс інфляції споживчих цін, що перевищив поріг 101 відсоток, може бути застосованим для індексації пенсії тільки у місяці, що настає після опублікування індексу споживчих цін за попередній місяць, що слідує за базовим, але у зв'язку з тим, що вказаний місяць, коли може бути застосована індексація, збігається із щоквартальним підвищенням пенсії, відповідно до приписів абзацу першого пункту 5 Порядку індексація у базовому місяці не проводиться. Таким чином, підстав, які ґрунтувалися б на законі, для здійснення індексації пенсії немає.

Бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №17 було затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2017 рік, яким не передбачено видатки на проведення індексації пенсії у 2017 році.

У рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 Конституційний суд України вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12.10.2004. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

При розв'язанні спірних правовідносин судом також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014, в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Відповідно до статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Отже, проведення індексації наростаючим підсумком та виплата фактично нарахованих сум проводиться виключно у межах бюджетних асигнувань на вказані цілі, встановлених Кабінетом Міністрів України. Діючі на сьогоднішній час обмеження на проведення нарахування та виплату індексації мають застосовуватися управлінням у чіткій відповідності із розмірами бюджетних асигнувань, оскільки такі норми є чинними та не скасовані в установленому законодавством порядку.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачеві індексації пенсії, а тому в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність щодо не перерахування індексації пенсії у зв'язку з втратою годувальника; зобов'язання провести індексацію пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 01.10.2017 необхідно відмовити.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

На підстав вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 257, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 38751, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927), Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, 36040, код ЄДРПОУ 40383769) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.І. Клочко

Попередній документ
75973756
Наступний документ
75973758
Інформація про рішення:
№ рішення: 75973757
№ справи: 545/1646/18
Дата рішення: 20.08.2018
Дата публікації: 23.08.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (24.10.2018)
Дата надходження: 18.07.2018
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання винити дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
КЛОЧКО К І
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
позивач (заявник):
Поправка Раїса Федорівна
представник позивача:
Книш Сергій Іванович