20 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1695/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
22 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо незарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді - 21 рік 6 місяців 21 день, календарного періоду проходження строкової військової служби - 2 роки 5 днів, половини періоду навчання за денною формою в юридичному інституті - 2 роки 1 місяць 2 дні, згідно наданої Кременчуцьким районним судом Полтавської області довідки про розрахунок стажу станом на 05 вересня 2017 року та не проведення розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від розміру грошового утримання судді на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання;
- зобов'язати Кременчуцьке об'єднане Управління Пенсійного Фонду України Полтавської області здійснити зарахування до стажу роботи позивача, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді - 21 рік 06 місяців 21 день, також календарного періоду проходження мною строкової військової служби - 2 роки 5 днів, половини строку мого навчання за денною формою в юридичному інституті - 2 роки 1 місяць 2 дні, згідно наданої Кременчуцьким районним судом Полтавської області довідки про розрахунок стажу станом на 05 вересня 2017 року та починаючи з 06 вересня 2017 року провести розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, визначивши такий спосіб виконання рішення: провести судді у відставці ОСОБА_1 одноразово у строк найближчого чергового виплатного дня за весь календарний період за минулий час, з 06 вересня 2017 року доплату ненарахованих та невиплачених 8% щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується судді у відставці, а в подальшому проводити щомісячно виплати довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90% від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, а у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді Кременчуцького районного суду Полтавської області, здійснювати перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне грошове утримання в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при призначенні довічного грошового утримання судді у відставці позивачу безпідставно не зараховано до стажу роботи на посаді судді строк військової служби та половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, що негативно вплинуло на визначення відсоткового розміру довічного грошового утримання.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року (суддя Довгопол М.В.) позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю останньої вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року № 21 відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 816/1695/18, за результатами якого головуючим суддею у справі визначено суддю Чеснокову А.О.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
10 серпня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача на позов /а.с. 48-49/, у якому відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає про обґрунтованість призначення позивачу довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 82%. Зазначає про фактичне зарахування строку військової служби та половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі до загального трудового стажу, разом із тим заперечує наявність підстав для зарахування вищевказаних періодів до спеціального трудового стажу (на посаді судді).
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини:
з 01 вересня 1988 року по 06 жовтня 1992 року ОСОБА_1 навчався в юридичному інституті;
з 21 травня 1985 року по 25 травня 1987 року проходив службу в лавах Радянської Армії;
з 23 лютого 1996 року по 05 вересня 2017 року позивач працював на посаді судді Кременчуцького районного суду Полтавської області.
Згідно рішення ВРП від 05 вересня 2017 року № 2625/0/15-17 та наказу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 вересня 2017 року № 12/П позивача звільнено з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку.
18 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про зарахування до стажу роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання строк військової служби та 50% денної форми навчання в юридичному інституті, а також просив здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання з 06 вересня 2017 року.
За наслідками розгляду звернення позивача відповідач листом від 28 грудня 2017 року № 331/С-02 залишив його без задоволення з мотивів недостатності у ОСОБА_1 стажу на посаді судді, а також зазначив, що розмір грошового утримання позивача визначено з урахуванням рішення Конституційного суду України від 06 червня 2016 року відповідно до вимог частини четвертої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VІ до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ, тобто у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90% заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання". Тривалість стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді становить 21 рік 06 місяців 14 днів, що дає право на встановлення грошового утримання в розмірі 82% грошового утримання судді, що становить 19680,00 грн. (24000,00 грн. х 82%).
На погодившись з рішенням Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 28 грудня 2017 року № 331/С-02 позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.
На момент звільнення позивача у відставку та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII.
Відповідно до пункту 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
За правилами частини першої статті 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI (в редакції, що діяла станом на час подання позивачем заяви про відставку) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно з частиною першою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Пунктом 11 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI (в редакції, чинній до 28 березня 2015 року) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ "Про статус суддів".
Частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ "Про статус суддів", який діяв на день набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді. До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
За змістом пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", доповненим постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем під час визначення стажу позивача, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, не зараховано строк військової служби та 50% денної форми навчання в юридичному інституті.
Суд погоджується з доводами позивача щодо помилковості обрахунку органом Пенсійного фонду тривалості стажу позивача, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання.
Згідно з частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.
Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIІ (набрав чинності 29 березня 2015 року), яким внесено зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI, не містять положення стосовно збереження за суддями стажу роботи, який на момент набрання ним чинності надавав їм право на певний розмір доплати за вислугу років або право на вихід у відставку.
Відсутність такої норми є обмеженням соціальних гарантій суддів, передбачених Конституцією і законами України, оскільки зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може були звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства.
Конституційний суд України в рішенні від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 визначив, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів.
Враховуючи наведене, до стажу роботи позивача на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, слід врахувати половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі та період проходження строкової військової служби, що дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру та проведення відповідних виплат, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідач у ході судового розгляду справи не довів правомірності своїх дій щодо нарахування позивачу довічного грошового утримання в розмірі 82% від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді, а також щодо незарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді - 21 рік 6 місяців 21 день, також календарного періоду проходження строкової військової служби - 2 роки 5 днів, половини періоду навчання за денною формою в юридичному інституті - 2 роки 1 місяць 2 дні.
За викладених обставин позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимоги про зобов'язання відповідача здійснити розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, визначивши такий спосіб виконання рішення: провести судді у відставці ОСОБА_1 одноразово у строк найближчого чергового виплатного дня за весь календарний період за минулий час, з 06 вересня 2017 року доплату ненарахованих та невиплачених 8% щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується судді у відставці, а в подальшому проводити щомісячно виплати довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90% від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, а у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді Кременчуцького районного суду Полтавської області, здійснювати перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне грошове утримання в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, суд зазначає наступне.
Вищевказані позовні вимоги суд не вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, зазначаючи про їх передчасність, оскільки наразі перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача не проведений, а судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані чи оспорювані права. А оскільки рішення суду не може регулювати відносини на майбутнє та ґрунтуватись на припущеннях, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача провести виплату щомісячного довічного грошового утримання позивача єдиним платежем та встановити певний порядок виконання рішення, суд виходить з таких міркувань.
Вказана вимога стосується безпосередньо виконання судового рішення.
Суд зауважує, що рішення суду в цій адміністративній справі не є рішенням суду, яке підлягає негайному виконанню у розумінні статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак необхідність встановлювати відповідачу строки і порядок виконання цього рішення відсутня.
Відмовляючи у задоволенні вимог позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.
У спірних правовідносинах суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть вживатися заходи з метою добровільного його виконання.
За викладених обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 127/20301/17 та від 06 березня 2018 року у справі № 308/6953/17.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, належним чином підтверджені судові витрати позивача, які складаються з витрат на сплату судового збору в розмірі 352,40 грн., підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 9, 77, 243-246, 262, 263, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39623, рнокпп НОМЕР_1) до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 40367050) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 40367050) щодо незарахування до стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді - 21 рік 6 місяців 21 день, календарного періоду проходження строкової військової служби - 2 роки 5 днів, половини періоду навчання за денною формою в юридичному інституті - 2 роки 1 місяць 2 дні, згідно наданої Кременчуцьким районним судом Полтавської області довідки про розрахунок стажу станом на 05 вересня 2017 року та непроведення розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 06 вересня 2017 року в розмірі 90% від розміру грошового утримання судді на відповідній посаді.
Зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 40367050) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39623, рнокпп НОМЕР_1), що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді - 21 рік 6 місяців 21 день, календарний період проходження строкової військової служби - 2 роки 5 днів, половину періоду навчання за денною формою в юридичному інституті - 2 роки 1 місяць 2 дні, згідно наданої Кременчуцьким районним судом Полтавської області довідки про розрахунок стажу станом на 05 вересня 2017 року.
Зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 40367050) провести розрахунок та виплату ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39623, рнокпп НОМЕР_1) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з 06 вересня 2017 року з урахуванням попередньо здійснених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39623, рнокпп НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 40367050).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова