Справа № 815/2723/18
15 серпня 2018 року м.Одеса
Зала судових засідань №19
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Аракелян М.М.
За участю секретаря - Гуманенко В.О.
За участю сторін:
Від позивача: Каплун Ю.С.
Від відповідача: не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (66101, Одеська обл., м. Балта, вул. Шевченка, буд.19) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
06 червня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд визнати неправомірними дії Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв'язку зі зміною ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року №851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов'язати Балтське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 01.10.2017 року по теперішній час з урахуванням вже виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, що підтверджується посвідченням особи яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 і вкладкою № НОМЕР_2 до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи. Як зазначає позивач, він перебуває на обліку в Балтському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Одеської області, як інвалід 2 групи з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, що підтверджується пенсійним посвідченням та відповідно до довідки від 14.05.2018 року за № 410 в період з 02 травня 1986 року по 10 червня 1986 року він приймав участь в ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, як військовозобов'язаний, призваний на військові збори. Проте, на думку позивача, починаючи з 01 жовтня 2017 року, Балтським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області ОСОБА_1 неправильно нарахована та виплачується державна пенсія, як це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ із змінами внесеними 03.10.2017 року згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII. У зв'язку з цим 14 травня 2018 року позивач звернувся до Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Однак, рішенням Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 41/К-3 від 24.05.2018 року йому безпідставно відмовлено в перерахунку призначеної пенсії. На думку позивача, таке рішення порушує його право на соціальний захист, є незаконним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки у період з 02 травня 1986 року по 10 червня 1986 року він перебував на зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тобто є військовослужбовцем у розумінні статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою суду від 20.06.2018 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до положень ст. 263 КАС України.
26 липня 2018 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№21629/18), в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 представник відповідача зазначив, що оскаржуване рішення є правомірним та обґрунтованим, а позов безпідставним. Позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС він не проходив дійсну строкову військову службу. На позивача, як на військовозобов'язаного запасу розповсюджується дія абзаців першого та другого статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою суду від 06.08.2018 року розгляд справи №815/2723/18 вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено перше судове засідання на 15.08.2018 року об 11:00 год. та зобовязано Балтське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до суду належним чином завірену копію довідки Галузевого державного архіву Міністерства Оборони України №51/1/13091 від 30.09.1999 року.
У судовому засіданні 15.08.2018 року позивач позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не зявився, 15.08.2018 року до суду надійшло клопотання з додатками (вх.№ЕП/4513/18) про надання витребуваних доказів та розгляд справи за відсутності представника Управління.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши обставини та докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення відповідача, перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_1 і копією вкладки № НОМЕР_2 до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Міністерства охорони здоров'я України від 06.09.2006 року серії 2-18 ОВ №025412 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідки Балтського районного військового комісаріату від 14.05.2018 року №410 ОСОБА_1 в період з 02 травня 1986 року по 10 червня 1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовозобов'язаний, який призваний на військові збори.
14 травня 2018 року позивач звернувся до Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області з заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Листом № 41/К-3 від 24.05.2018 року відповідачем відмовлено позивачу у перерахунку пенсії з посиланням на те, що порядок нарахування пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ № 1210, застосовується лише до осіб, які брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС під час дійсної строкової служби. Тобто для виплати пенсії позивачу в розмірі, визначеному абзацем третім статті 59 Закону №796-ХІІ для осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, підстави відсутні, оскільки позивач проходив дійсну строкову службу у період з 27.05.1976 року по 06.06.1978 року. Також зазначено, що на ОСОБА_1 , як на військовозобов'язаного запасу, розповсюджується дія абзаців першого та другого статті 59 Закону №796-ХІІ.
Не погоджуючись з відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінивши належність, допустимість та достовірність наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов наступних висновків.
11.10.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (далі - Закон України від 03.10.2017 № 2148-УІІІ), яким частину третю статті 59 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон України від 28.02.1991 № 796-ХІІ) викладено у новій редакції, згідно з якою особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57, 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (далі - Порядок № 1210).
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено зміни до Порядку № 1210.
Порядок № 1210 доповнено пунктом 9-1, відповідно до якого за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.
Частиною третьою статті 59 Закону України від 28.03.1991 № 796-ХІІ у редакції Закону України від 05.10.2006 № 231-У "Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Таким чином, частиною третьою статті 59 Закону України від 28.03.1991 № 796-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2017, визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Водночас, вказаною нормою у редакції, чинній з 01.10.2017, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.
З аналізу редакцій частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ вбачається, що Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
При цьому системний аналіз положень частини третьої статті 59 Закону та пункту 9-1 Порядку №1210 свідчить про те, що їх дія поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) така участь особи відбувалася під час проходження дійсної строкової служби; 3) така участь особи призвела до її інвалідності.
Водночас, незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах СРСР з 27.05.1976 року по 06.06.1978 року.
Відповідно до запису в трудовій книжці ОСОБА_1 з 05.02.1985 року по 21.02.1996 року позивач працював в військовій частині № НОМЕР_3 .
Згідно з наявною в матеріалах справи копією довідки № 4/188 від 24.05.1994 року виданої Балтським районним комісаріатом позивач проходив дійсну службу в ЗС СРСР з 27.05.1976р. по 06.06.1978р.
Відповідно до довідки Балтського РВК №410 від 14.05.2018р. ОСОБА_1 дійсно приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 02.05.1986р. по 10.06.1986р.
За даними довідки від 30.09.1999р. №51/1/13091, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України Каплун Ю.С. за документами в/ч № НОМЕР_4 у період з 02.05.1986р. по 06.06.1986р. був призваний на збори і у складі частини приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Таким чином, судом встановлено, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 02.05.1986 року по 10.06.1986 року, під час призову на учбові збори, а не під час проходження дійсної строкової служби, що також підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки № 51/1/13091 від 30.09.1999 року, виданої Галузевим державним архівом Міністерства Оборони України.
З цього суд дійшов до висновку, що позивач не відповідає всім критеріям, наявність яких надає особі право на перерахунок пенсії за частиною 3 статті 59 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбувалася не у період проходження дійсної строкової служби.
Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що оскаржуваним рішенням відповідач порушує норми чинного законодавства та його право на соціальний захист з підстав їх необґрунтованості.
Відповідно до статті 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
Положеннями статті 85 Конституції України визначено, що до повноважень Верховної Ради України, зокрема належить прийняття законів.
Зі змісту статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вбачається, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються окремі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 1, 2, 3, 4.
Виходячи із положень вказаної норми Закону, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС може належати до певної категорії осіб, у залежності від місця, періоду, строку участі у ліквідації аварії та наслідків для здоров'я, яких зазнала особа.
Положення розділу VIII Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії та компенсації зазначеним особам, залежно від віднесення їх до тієї чи іншої категорії, призначаються на різних умовах, що не свідчить про нерівність таких осіб, оскільки у кожному конкретному випадку враховуються певні фактичні обставини, які впливають на рівень та умови пенсійного забезпечення тієї чи іншої категорії осіб.
Суд відхиляє посилання позивача на положення статті 10 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою до військовослужбовців віднесено військовозобов'язаних, призваних на військові збори, оскільки норми статті 10 Закону стосуються визначення кола осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а не права на перерахунок пенсії.
З аналізу вищезазначених норм та з урахування встановлених обставин, суд приходить до висновку про безпідставність доводів позивача щодо наявності у нього права, встановленою ч.3 ст.59 Закону.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доводи відповідача підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні його заяви про перерахунок пенсії, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України обґрунтовано, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 260-262, 295 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (66101, Одеська обл., м. Балта, вул. Шевченка, буд.19) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 20.08.2018 року.
Суддя М.М. Аракелян
.