Справа № 1540/3902/18
20 серпня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до ВАТ «Автотранс-64» про стягнення заборгованості, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до ВАТ «Автотранс-64», в якому позивач просить стягнути з відповідача на р/р 25603305134744 в ТВБВ № 10015/0604 філії-Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 328845, код ЄДРПОУ 40388751 Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 499,47 грн.
Ухвалою суду від 08.08.2018 року зазначений адміністративний позов залишено без руху позивачу встановлено 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду у кількості примірників (в т.ч. для відповідача):
- письмового зазначення інформації, визначеної у п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, стосовно відповідача;
- належних доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів;
- документу про сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34310206084032; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626.
Зазначену ухвалу суду отримано позивачем 10.08.2018 року електронною поштою та 15.08.2018 року представником позивача особисто в суді.
15.08.2018 року на виконання ухвали суду від 08.08.2018 року через канцелярію суду представником позивача подано заяву, вхід. № 23804/18, з додатками, якими ухвалу суду від 08.08.2018 року позивачем виконано частково.
По-перше, до суду у кількості примірників (в т.ч. для відповідача) документу про сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34310206084032; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626, - позивачем не подано.
У заяві, вхід. № 23804/18 від 15.08.2018 року, зазначено, зокрема, що: бюджет Пенсійного фонду України на 2018 рік затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 року № 8, зазначеною постановою видатків на сплату судового збору не передбачено; виходячи з системного аналізу ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст.ст. 5 кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності; враховуючи викладене, позивач не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.
Проте, по-перше, вищенаведене не спростовує факт не усунення позивачем встановленого судом недоліку позовної заяви.
По-друге, згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року, з посиланням на Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
По-третє, згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та усталеної практики Європейського суду з прав людини, права, гарантовані ст. 6 Конвенції, в т.ч. право доступу до суду, - не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.
У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута. (див. рішення «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, серія А, № 93).
В даному випадку доступ особи до суду обмежується законом.
Так, за правилами частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З указаного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Наведена правова позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 14.08.2018 року у справі № 815/6828/17 (провадження № К/9901/53484/18).
Тобто, встановлений судом недолік позовної заяви не усунуто позивачем у спосіб, встановлений ухвалою суду від 08.08.2018 року згідно ч. 3 ст. 161 КАС України.
По-друге, щодо усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду зазначених в ухвалі від 08.08.2018 року документів у кількості примірників (в т.ч. для відповідача).
Фактично позивачем на усунення недоліків позовної заяви суду подано: заяву - на 2-х арк. в 1-му примірнику; роздруківку детальної інформації про юридичну особу Публічне акціонерне товариство «Автотранс-64» - на 3-х арк. в 1-му примірнику; роздруківку постанови Верховного Суду від 20 червня 2018 року по справі № 820/1186/17 (адміністративне провадження № К/9901/42805/18) - на 3-х арк. в 1-му примірнику; копію довіреності від 06.02.2018 року № 1204/08 - на 1-му арк. в 1-му примірнику.
Тобто, встановлений судом недолік позовної заяви не усунуто позивачем у спосіб, встановлений ухвалою суду від 08.08.2018 року та ч. 1 ст. 161 КАС України.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як вбачається з наведеної норми закону, вона є для судді зобов'язальною та безальтернативною.
Тобто, відповідно до вимог ч. 5 ст. 169 КАС України, граничним днем повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду у даному випадку є - 20.08.2018 року.
Станом на 20.08.2018 року позивач недоліки позовної заяви повністю не усунув, клопотання про продовження строку, встановленого судом для їх усунення, не подав.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 256, 294, 295, Розділом VІІ Перехідних положень КАС України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до ВАТ «Автотранс-64» про стягнення заборгованості - повернути позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Суддя М.Г. Цховребова