12.2
21 серпня 2018 року СєвєродонецькСправа № 2а-6184/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смішливої Т.В., суддів: Секірської А.Г., Шембелян В.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 2а-6184/10/1270 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до апеляційного суду Луганської області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання провести перерахунок заробітної плати,
13 серпня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 2а-6184/10/1270 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до апеляційного суду Луганської області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання провести перерахунок заробітної плати.
В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа заначено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року позов ОСОБА_1 до апеляційного суду Луганської області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України задоволено, однак постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, а позовні вимоги задоволено частково. Не погодившись із прийнятим рішенням ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою. У зв'язку з початком АТО в серпні 2014 року ОСОБА_1 переїхала до м. Сєвєродонецька Луганської області. Про існування постанови Вищого адміністративного суду України від 13.03.2015 ОСОБА_1 дізналась випадково, а тому і звернулась із заявою про видачу рішення суду, виконавчого листа та із заявою про поновлення строку на його пред'явлення.
Заявник у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (Том 2 арк. спр. 147).
Представники боржників у судове засідання не прибули, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялися належним чином.
20 серпня 2018 року від представника Апеляційного суду Луганської області надійшов відзив в якому останній просив вирішити питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа на розсуд суду (Том 2 арк.спр. 129-130).
Згідно з частиною третьою статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути заяву у письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково (Том 1 арк.спр. 61-67).
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року апеляційні скарги Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України - задоволено частково, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року у справі № 2а-6184/10/1270 скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо невиплати заробітної плати ОСОБА_1 з 19 серпня 2009 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, а з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку, з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас. Зобов'язано Державну судову адміністрацію України здійснити перерахунок та виплату заробітної плати з ОСОБА_1 19 серпня 2009 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, а з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку, з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з рахунку державного бюджету України, який передбачений на виконання рішень судів на користь суддів (Том 1 арк.спр. 118-121).
Постановою Вищого адміністративного суду від 13 березня 2015 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов задоволено частково. Зобов'язано Державну судову адміністрацію України провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 надбавки за вислугу років у відповідності з положенням частини четвертої статті 44 Закону України «Про статус суддів» у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року. (Том 1 арк.спр. 166-171).
Після перегляду рішення суду в порядку касаційного провадження 30 березня 2015 року адміністративну справу 2а-6184/10/1270 направлено до Луганського окружного адміністративного суду (Том 1 арк.спр. 172).
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані про отримання чи надіслання копії постанови Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2015 року на адресу позивача ОСОБА_1, оскільки на час відкриття касаційного провадження остання мешкала у м. Луганську, яке з липня 2014 року знаходиться на тимчасово непідконтрольній території та до якого не здійснюється надіслання поштових відправлень.
З матеріалів справи вбачається, що тільки 14 серпня 2018 року позивачем отримано копію постанови Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2015 року (Том 2 арк.спр. 128) та 15 серпня 2018 року отримано виконавчий лист у справі № 2а-6184/10/1270, в якому зазначено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - до 14 березня 2018 року (Том 2 арк. спр. 126). Тобто, позивачем отримано виконавчий лист вже після спливу строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Частиною 6 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Відповідно до частини другої вказаної статті заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Під час розгляду заяви ОСОБА_1 суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Конституційний Суд України у рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012, зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу № 5-рп/2013 Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року звернув увагу, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Оскільки стягувачем пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання не з його вини (у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, зміни місця проживання), суд вважає причини пропуску строку поважними та вважає за можливе поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа в адміністративній справі № 2а-6184/10/1270 до виконання.
Керуючись статтями 248, 256, 376 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 2а-6184/10/1270 до виконання задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа в адміністративній справі № 2а-6184/10/1270.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Т.В. Смішлива
Суддя Суддя А.Г. Секірська В.С. Шембелян