10.2.4
Іменем України
20 серпня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2316/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
02 серпня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд:
- визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, щодо відмови у призначенні та виплати позивачу пенсії на рівні з військовослужбовцями строкової служби відповідно ч.3 ст. 59 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011 №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та ст. 3 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” протиправними;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі, призначити та виплачувати позивачу пенсію на рівні з військовослужбовцями строкової служби відповідно до ст. 59 п.3 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, постанови Кабінету Міністрів від 15 жовтня № 851, та п. - г ст.3 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби ,та деяких інших осіб” ”, п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з 1 жовтня 2017 року (а.с.3-8).
В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.
Позивач є ветераном військової служби, ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС, в результаті якої втратив здоров'я, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт по ліквідації аварії.
03.04.2018 позивач звернувся із письмовою заявою до відповідача про призначення пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року на підставі ст. 59 п.3 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, п.9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011 №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, п.п.2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017 №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведених виплат.
13.04.2018 позивач отримав відповідь за № 23/К-14 про те, що оскільки було призвано на спеціальні військові збори для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з Попаснянського вагоноремонтного заводу, і на момент призиву не був військовослужбовцем дійсної строкової служби, підстав для здійснення перерахунку пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати немає.
Позивач зазначає, що у серпні 1987 року був призваний на спеціальні військові збори Первомайським міським військовим комісаріатом Луганської області та направлений до військової частини № НОМЕР_1 для проходження військової служби за призовом під час мобілізації для виконання особливо важливого Урядового завдання з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Внаслідок захворювань, отриманих під час виконання військових обов'язків, пов'язаних з ЛНА на ЧАЕС, став інвалідом II - групи з 80% втратою працездатності, інвалідність встановлено безстроково.
З висновками відповідача позивач не згодний, а тому звернувся до суду з даним позовом, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач подав до суду відзив на позов (а.с.42-43), в якому вказав, що 04.04.2018 ОСОБА_1 , звернувся до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з письмовою заявою не встановленого зразку щодо перерахунку та виплати пенсії з 01.10.2017 року, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Звернення позивача було розглянуто управлінням та надано відповідь 13.04.2018 за № 23/К-І4.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” внесено зміни, зокрема, до статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист Чорнобильської катастрофи”. З урахуванням зазначених змін з 1 жовтня 2017 року особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист Чорнобильської катастрофи” або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 доповнено пунктом 9-1 щодо обчислення пенсій по інвалідності для інвалідів - ліквідаторів з числа військовослужбовців дійсної строкової служби. Оскільки ОСОБА_1 було призвано на спеціальні військові збори для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з Попаснянського вагоноремонтного заводу, тобто на момент призову на збори ОСОБА_2 не був військовослужбовцем дійсної строкової служби, підстав для здійснення перерахунку пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати немає.
Відповідач вказав, що стаття 59 має назву «Пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи», отже її положеннями врегульовано порядок призначення пенсій особам, які брали участь у ліквідації наслідків ЧАЄС саме під час проходження військової служби.
Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм, приписи статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист Чорнобильської катастрофи” не врегульовують питання пенсійного забезпечення всіх осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок чого стали інвалідами, а визначає право на пенсію певної категорії військовослужбовців, які проходили дійсну строкову службу, приймаючи участь у ліквідації наслідків ЧАЄС, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, і стали інвалідами.
Пункт 9-1 Порядку КМУ № 1210 повністю повторює зміст частини третьої статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист Чорнобильської катастрофи” зі встановленням механізму обчислення пенсії за відповідною формулою.
Отже, як вважає відповідач, пунктом 9-1 Порядку КМУ № 1210 встановлено механізм обчислення пенсії особам, які мають право на таке обчислення пенсії на підставі статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист Чорнобильської катастрофи”, тобто особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме під час проходження дійсної строкової служби.
Крім того, згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 за № 1566/11846 (із змінами), заява про призначення (перерахунок) пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління ОСОБА_1 з вищезазначеною заявою затвердженого зразка не звертався, тому управління не приймало рішення про відмову в перерахунку пенсії.
Позивачем до канцелярії суду було надано відповідь на відзив, в якому зазначив, що Управління не звертало уваги на те, що необхідно звернутись з бланком відповідної форми для прийняття рішення щодо перерахунку/чи відмови у перерахунку пенсії, а висловило свою позицію щодо відмови у перерахунку пенсії по суті вимог. А не на підставі неналежного звернення (а.с.47-51).
На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного провадження з викликом сторін на 20.08.2018 (а.с.1-2).
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.24), надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.46).
Представник відповідача у судове засідання також не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.25), надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника (а.с.45).
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, суд дійшов наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 10.12.1998 року Попаснянським РВУМВС України в Луганській області, ідентифікаційний код 1943202175, є особою 1 категорії, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” відповідно до інформації зазначеної у посвідченні Серії НОМЕР_3 (а.с.11).
Позивач також є інвалідом ІІ групи, що підтверджується посвідчення серії НОМЕР_4 від 09.11.2012 (а.с.12).
03.04.2018 позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01 січня поточного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п.п. 2-3 постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням проведених виплат (а.с.18).
13.04.2018 за № 23/К-14 Попаснянське ОУПФУ Луганської області розглянуло заяву та відмовило позивачу у перерахунку та виплаті пенсії, посилаючись на те, що ОСОБА_1 було призвано на спеціальні військові збори для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з Попаснянського вагоноремонтного заводу, тобто на момент призову на зроби ОСОБА_1 не був військовослужбовцем дійсної строкової служби, підстав для здійснення перерахунку пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати немає (а.с.19).
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
Згідно зі статтею 1 Закону № 796-ХІІ він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок № 1210), за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою.
Зазначений Порядок № 1210 доповнено пунктом 9-1 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 851 від 15.11.2017 та застосовується з 01.10.2017.
Цією ж Постановою Кабінету Міністрів України внесено зміни до Пункту 1 Порядку № 1210, а саме розширено перелік статей Закону № 796-XII, на які поширюється дія Порядку, шляхом включення до нього статті 59 Закону № 796-XII, зазначені зміни застосовуються з 01.10.2017.
Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» статтю 59 Закону викладено в новій редакції, яка застосовується з 01.10.2017.
Отже, всі зміни вищезазначених норм застосовуються з 01.10.2017.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 1210 (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 851) цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, зазначеним Порядком № 1210 визначається лише механізм обчислень та виплат пенсій особам, право на які встановлено статтями 54, 57, 59 Закону № 796-XII.
Позивач вважає, що має право на обчислення його пенсії на підставі пункту 9-1 Порядку № 1210 з 01.10.2017, оскільки зазначена норма поширюється на осіб, які отримують пенсію за статтею 54 Закону № 796-XII.
Аналізуючи приписи вищезазначених норм та внесення змін до них, суд зазначає, що доповнення Порядку № 1210 пунктом 9-1 здійснено законодавцем для визначення механізму обчислення пенсій особам, які мають таке право за статтею 59 Закону № 796-XII.
Так, статтею 59 Закону № 796-XII в новій редакції, яка застосовується з 01.10.2017, встановлено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до ст. 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Суд вважає, що частину третю статті 59 Закону № 796-XII необхідно застосовувати з урахуванням контекстного зв'язку з іншими її положеннями та положеннями статті 10 Закону № 796-XII.
Так, статтею 10 Закону № 796-XII встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Відповідно до примітки до статті 10 Закону № 796-XII тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Суд зауважує, що стаття 59 має назву «Пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи», отже її положеннями врегульовано порядок призначення пенсій особам, які брали участь у ліквідації наслідків ЧАЕС саме під час проходження військової служби.
Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм, приписи статті 59 Закону № 796-XII не врегульовують питання пенсійного забезпечення всіх осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок чого стали інвалідами, а визначає право на пенсію певної категорії військовослужбовців, які проходили дійсну строкову службу, приймаючи участь у ліквідації наслідків ЧАЕС, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, і стали інвалідами.
Пункт 9-1 Порядку № 1210 повністю повторює зміст частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, зі встановленням механізму обчислення пенсії за відповідною формулою.
Отже, пунктом 9-1 Порядку № 1210 встановлено механізм обчислення пенсії особам, які мають право на таке обчислення на підставі статті 59 Закону № 796-XII, тобто особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме під час проходження дійсної строкової служби.
При цьому механізм виплати пенсії, право на які встановлено статтею 54 Закону № 796-XII, визначено пунктом 9 Порядку № 1210.
Суд також бере до уваги позицію Верховного Суду, висловлену в ухвалі від 08.05.2018 у справі № 820/1148/18. Так, Верховний Суд зазначає:
«Частина третя статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:
1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або
2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або
3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не допускається):
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби».
Таким чином, доводи позивача, що він має право на обчислення пенсії за статтею 59 Закону № 796-XII з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, на підставі пункту 9-1 Порядку № 1210, є безпідставними.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у період з 12.08.1987 по 11.10.1987 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, був призваний на учбові збори Попаснянським РВК, виконував обов'язки у військовій частині 64354 (а.с.13).
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, суд дійшов висновку, що позивач не має права на перерахунок пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо правомірної відмови відповідача здійснити позивачу зазначений перерахунок пенсії, зазначеної в листі від 13.04.2018 №23/К-14.
Суд вважає за можливе також зазначити, що частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ в редакції Закону України від 05.10.2006 № 231-V, тобто до внесення змін Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ, передбачалось, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Таким чином, до внесення змін Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ частина третя статті 59 Закону регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Внесенням змін до частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ законодавець розширив перелік категорій осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.
Отже, позивач не мав права на призначення/перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону № 796-ХІІ як до внесення змін до цієї норми, так і після цього.
При цьому порядок призначення пенсії і компенсації особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, відповідно до якого вони призначаються на різних умовах, врегульовано Розділом VIII Закону № 796-ХІІ.
Таким чином, Закон № 796-ХІІ диференційовано регулює умови призначення та розмір пенсії осіб залежно від категорії.
Доводи позивача про те, що він в розумінні ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є військовослужбовцем, суд вважає необґрунтованими та безпідставними з огляду на такі обставини.
Держава у особі її компетентних органів на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм громадянам із державного бюджету шляхом прийняття законів.
Відповідно до статті 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
Положеннями статті 85 Конституції України визначено, що до повноважень Верховної Ради України, зокрема, належить прийняття законів.
Зі змісту статті 14 Закону № 796-ХІІ вбачається, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються окремі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 1, 2, 3, 4.
Виходячи із положень указаної норми Закону, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС може належати до певної категорії осіб, у залежності від місця, періоду, строку участі у ліквідації аварії та наслідків для здоров'я, яких зазнала особа.
Положеннями розділу VIII Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії та компенсації зазначеним особам, залежно від віднесення їх до тієї чи іншої категорії, призначаються на різних умовах, що не свідчить про нерівність таких осіб, оскільки у кожному конкретному випадку враховуються певні фактичні обставини, які впливають на рівень та умови пенсійного забезпечення тієї чи іншої категорії осіб.
Щодо доводів відповідача про те, що позивач звернувся до управління із заявою невстановленого зразка для перерахунку пенсії, суд зазначає, що такі твердження є формалізмом, оскільки, по-перше, зі змісту заяви вбачається, що вона містить всю необхідну інформацію, що передбачена і заявою встановленого зразка, а по-друге, з огляду на відповідь управління, неналежна форма заяви не була підставою для відмови.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.05.2018 по справі № 537/3480/17.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач є інвалідом ІІ групи та звільнений від сплати судового збору у відповідності до вимог Закону України “Про судовий збір”.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295, пунктом 15.5 Розділу VII Перехідних положень КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Басова