10.3
Іменем України
15 серпня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1586/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
07 червня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_2, відповідно до якого позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про відмову ОСОБА_1 в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" від 01 жовтня 2014 року № 505;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області призначити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" від 01 жовтня 2014 року № 505, з дати звернення 10 квітня 2018 року.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 10.04.2018 третя особа, ОСОБА_2, чоловік позивача, як уповноважений член сім'ї, звернувся до відповідача щодо поновлення виплати позивачу щомісячної адресної допомоги, при цьому надавши довідку про працевлаштування, відповідно до якої позивач була прийнята на роботу в якості фахівця підготовчих курсів центру удосконалення освіти Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля з 21.01.2018, де працює по теперішній час. Однак, відповідачем була надана відповідь про те, що надану заяву було розглянуто, але враховуючи вимоги п.3 "Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 №505, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п.7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається. Вказану відмову позивач вважає протиправною та такою, що порушує її право на соціальний захист.
Позивач в судове засідання не прибула, просила справу розглянути за її відсутності (а.с.37).
Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.48), позовні вимоги не визнав, просив відмовити в повному обсязі, про що надав письмовий відзив (а.с.49-50), згідно з яким зазначив, що 10.04.2018 чоловіком позивача було надано заяву про перерахунок щомісячної адресної допомоги через працевлаштування позивача з 26.01.2018. Заяву було розглянуто, але згідно п.3 Порядку, було відмовлено у продовженні допомоги, оскільки через те, що позивач не працевлаштовувався у період призначення допомоги, перерахунок грошової допомоги як працездатній працюючій особі зроблено не було. Згідно п.3 Порядку, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.
Третя особа в судове засідання не прибула, просила справу розглянути за його відсутності (а.с.47).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за відсутності учасників справи, які до судового засідання не прибули, просили суд розглянути справу за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-78 КАС України, суд прийшов до такого.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Матеріалами справи встановлено, що згідно з копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2, виданого Артемівським РВЛМУУМВС України у Луганській області від 02.12.2010 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-9).
21.05.2015 позивача було взято на облік внутрішньо переміщених осіб в м.Сєвєродонецбку та надано відповідну довідку № 919038103, станом на час розгляду справи довідка № 919051981 від 06.01.2016 (а.с.10).
З листа Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 20.04.2018 № 4156/04 (а.с.11) вбачається, що з 21.05.2015 позивача було взято на облік внутрішньо переміщених осіб в УПСЗН Сєвєродонецької міської ради, про що була надана довідка № 919038103.
Позивач отримувала щомісячну адресну допомогу у складі сім'ї свого чоловіка. ОСОБА_2 як працююча особа з 21.05.2015р.
Через те, що ОСОБА_1 було звільнено 10.06.2016, було проведено перерахунок призначеної допомоги як працездатній непрацюючій особі, а саме:
з 11.01.2016 по 30.06.2016 у розмірі 442грн. щомісячно
з 01.07.2016 по 10.07.2016 у розмірі 221грн. щомісячно.
Згідно заяви про подовження щомісячної адресної допомоги від 05.07.2016 позивачу було донараховано допомогу:
з 05.07.2016 по 25.08.2016 у розмірі 221грн. щомісячно.
10.04.2018 ОСОБА_2 (чоловік позивача) звернувся із заявою про перерахування щомісячної допомоги у зв'язку з працевлаштуванням ОСОБА_1 з 26.01.2018 (а.с.51).
З 26.01.2018 по теперішній час позивач працює на посаді фахівця підготовчих курсів центру удосконалення освіти Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, що підтверджується копіює трудової книжки та довідкою від 10.04.2018 № 27-80/Д (а.с.15, 52).
Заяву було розглянуто, але згідно п.3 Порядку було відмовлено у перерахунку щомісячної адресної допомоги як працюючий особі розпорядженням від 11.04.2018 № 658144 (а.с.53).
Зазначений вище лист відповідача містить також посилання на підстави, за яких позивачу було відмовлено у продовженні виплат щомісячної адресної допомоги за заявою від 10.04.2018, а саме: відповідно до вимог пунктів 3, 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505.
Суд приймає рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів та таких вимог чинного законодавства.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
02.09.2014 прийнятий Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», що набрав чинності 15.10.2014, яким визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлено Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII (далі Закон № 1706).
Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) врегульовано Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 (далі Порядок № 505).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1706 внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Частиною першою статті 4 Закону № 1706 передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково; підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Відповідно до ст. 5 Закону № 1706 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Довідкою від 06.01.2016 № 919051981 підтверджено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах: для осіб, які отримують пенсію, та дітей - 1000 гривень на одну особу (члена сім'ї); для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю - 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї).
Загальний розмір допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 3000 гривень, для сім'ї, до складу якої входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітної сім'ї - 5000 гривень.
Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією, поданою компетентним органом.
Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сімї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також предявляє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сімї.
Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається.
Відповідно до п.5 Порядку для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім'ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою.
Згідно із п. 7 Порядку якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сімї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобовязані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.
Для отримання інформації про періоди реєстрації працездатних членів сімї, яким призначено грошову допомогу, у державній службі зайнятості, Мінсоцполітики щомісяця до 25 числа подає в електронному вигляді перелік таких осіб державній службі зайнятості, яка протягом 10 календарних днів подає Мінсоцполітики інформацію про періоди реєстрації цих осіб як безробітних чи осіб, які шукають роботу.
Для контролю за фактом працевлаштування працездатних членів сім'ї, яким призначено грошову допомогу (в тому числі за направленням державної служби зайнятості), Мінсоцполітики щомісяця до 25 числа подає в електронному вигляді перелік таких осіб Пенсійному фонду України, який протягом 10 календарних днів подає Мінсоцполітики інформацію з Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування про сплату єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.
Аналіз вищезазначених норм Порядку № 505 свідчить, що грошова допомога у разі її припинення відповідно до пункту 7 цього Порядку не призначається на наступний строк (чергові шість місяців) тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі непрацевлаштованої (безробітної) особи. В разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку № 505, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.
Разом з цим суд звертає увагу на те, що положення Порядку № 505 не містять норми, яка б у подібних правовідносинах назавжди позбавляла права особу працездатного віку, яка працевлаштувалась та як і раніше має статус внутрішньо переміщеної особи, на отримання грошової допомоги. Також Порядком № 505 не встановлено жодного обмеження особи звернутись з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Позивачем не заперечується, що з 25.08.2016 та до 26.01.2018 вона ніде не працювала, а тому відповідачем правомірно з 25.08.2016 виплату вказаної допомоги припинено.
Однак, з 26.01.2018 ОСОБА_1 працевлаштувалася та працює на даний час, що підтверджено як копією трудової книжки, так і довідкою роботодавця позивача, а тому відмова відповідача у призначенні адресної допомоги позивачу за заявою від 10.04.2018 є протиправною.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При наданні оцінки доводам та запереченням відповідача суд також враховує, що утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини 2 статті 6, частини 2 статті 19, частини 1 статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави. Зазначені вимоги до держави викладені і у статті 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої), вчиненої 3 травня 1996 року у м. Страсбурзі, яка підписана від імені України 7 травня 1999 року у м. Страсбурзі, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року, відповідно до якої держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Таким чином, право позивача на отримання допомоги є доведеним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За встановлених судом обставин, наявності розпорядження відповідача про відмову позивачу в призначенні виплат від 11.04.2018 № 658144, а також повідомлення позивача листом відповідача від 20.04.2018 № 4156/04 про відмову в призначенні цих виплат за заявою від 10.04.2018 суд вважає належним способом захисту порушеного права позивача саме визнання протиправним та скасування вказаного рішення відповідача, визнання протиправними дій відповідача щодо вказаної відмови, а також зобов'язання відповідача призначити щомісячну адресну допомогу позивачу як внутрішньо переміщеній особі з 10.04.2018. У зв'язку з чим є обгрунтовані підстави для виходу за межі позовних вимог та обрання ефективного способу захисту порушених прав позивача.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн (арк.спр. 3), які підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2,9,10,21,73-77,139,229, 241-246, 262-263, 292-293, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження від 11.04.2018 № 658144 Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (ідентифікаційний код 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15 Б) щодо відмови ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 фактичне місце проживання: АДРЕСА_2), у наданні щомісячної адресної грошової допомоги, як внутрішньо переміщеної особі, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (ідентифікаційний код 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15 Б) щодо відмови ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 фактичне місце проживання: АДРЕСА_2), у наданні щомісячної адресної грошової допомоги, як внутрішньо переміщеної особі, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у період з 10.04.2018 по день прийняття рішення в цій справі.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (ідентифікаційний код 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15 Б) призначити ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 фактичне місце проживання: АДРЕСА_2) за заявою від 10 квітня 2018 року щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» за період з 10.04.2018 по день прийняття рішення в цій справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (ідентифікаційний код 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15 Б) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 фактичне місце проживання: АДРЕСА_2) витрати по сплаті судового збору у сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20 серпня 2018 року.
Суддя В.С. Шембелян