Ухвала від 20.08.2018 по справі 810/4221/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 серпня 2018 року м. Київ № 810/4221/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Міністерства соціальної політики України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення щорічної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до Міністерства соціальної політики України, у якому позивачі просять суд:

- визнати протиправними дії Міністерства соціальної політики України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення у 2018 році в меншому розмірі, ніж встановлено ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов'язати Міністерство соціальної політики України здійснити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2018 рік в розмірі відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- стягнути з Міністерства соціальної політики України на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2018 рік в розмірі 18495,00 грн. кожному.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутні копії паспорту позивачів як документа, що підтверджує наявність в ОСОБА_1 та ОСОБА_2 процесуальної правосуб'єктності.

Так, згідно з ч.1 ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.

Відповідно до ч.2 ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов'язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 р. № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Пунктом 6 ч.7 ст.21 Закону №5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація як дата народження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності в ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України, копії якого до позовної заяви не долучені.

Згідно із п.п.4-5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до пп.7,9 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;

суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі зазначають, що виплату щорічної допомоги на оздоровлення здійснює Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради.

При цьому, Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради є самостійною юридичною особою і як орган, що здійснює виплату щорічної грошової допомоги, є належним відповідачем по справі.

Отже, зміст позовних вимог має узгоджуватись з предметом позову (прохальною частиною позову).

У зв'язку з цим, позивачам необхідно уточнити відповідача по справі з урахуванням того, що належним відповідачем щодо вимог про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення та зобов'язання виплати такої допомоги є саме Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради, або надати письмові обґрунтування щодо обставин, якими позивачі обґрунтовують свої позовні вимоги саме до Міністерства соціальної політики України.

Крім того, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позивачами всупереч вимогам ст.160 КАС України не зазначено у позовній заяві засоби зв'язку та електронну поштову адресу позивачів та ідентифікаційний код та офіційну електронну адресу відповідача.

У зв'язку з цим, позивачам у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати уточнену позовну заяву з інформацією про засоби зв'язку та електронну поштову адресу позивачів та про ідентифікаційний код та офіційну електронну адресу відповідача.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачам необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати копію усіх заповнених сторінок паспорта громадянина України - ОСОБА_1 та ОСОБА_2;

- надати уточнену позовну заяву (для суду та відповідача), з урахуванням вказаних судом зауважень.

3. Роз'яснити позивачеам, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.

Попередній документ
75973425
Наступний документ
75973427
Інформація про рішення:
№ рішення: 75973426
№ справи: 810/4221/18
Дата рішення: 20.08.2018
Дата публікації: 23.08.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:; соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи