про закриття провадження у справі
16 серпня 2018 року №810/3115/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфлот" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансфлот" з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з безпеки на транспорті щодо видачі ТОВ "Трансфлот" свідоцтва про виключення судна ДЖУРА з Державного суднового реєстру України;
- зобов'язати Державну службу України з безпеки на транспорті видати ТОВ "Трансфлот" свідоцтво про виключення судна ДЖУРА з Державного суднового реєстру України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 відкрито провадження у справі, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання по справі.
У підготовче судове засідання, призначене на 16.08.2018, сторони не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином та своєчасно.
07.08.2018 на адресу суду від позивача надійшла заява про відмову від позову, у зв'язку із добровільним виконанням відповідачем позовних вимог.
Крім того, у вказаній заяві позивач просить суд стягнути на його користь з Державної служби України з безпеки на транспорті судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
10.08.2018 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника позивача.
15.08.2018 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи за відсутності представника Державної служби України з безпеки на транспорті.
Розглянувши вказану заяву позивача про відмову від позову, суд зазначає таке.
Згідно із ч.1 ст.47 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Відповідно до ч.1 ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч.2 ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог (ч.3 ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України).
Пунктом 2 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Відповідно до частини першої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Суд, дослідивши обставини справи встановив, що дії позивача щодо відмови від адміністративного позову не суперечать нормам закону та не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси, а отже, є підстави для прийняття відмови позивача від позову та закриття провадження у справі.
Щодо клопотання позивача про стягнення на його користь з Державної служби України з безпеки на транспорті судового збору, то суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансфлот» за звернення з позовною заявою до суду було сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн., що підтверджується квитанцією №104 від 18.06.2018 (т.1, а.с.3).
Згідно з ч.2 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Відповідно до ч.2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Обґрунтовуючи заяву про стягнення судового збору на користь ТОВ «Трансфлот» з Державної служби України з безпеки на транспорті, позивач посилається на положення ст.140 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з ч.1 ст.140 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Отже, у разі відмови позивача від позову внаслідок його задоволення відповідачем, тобто добровільного усунення відповідачем після подання позовної заяви обставин, які зумовили порушення прав та інтересів позивача, суд за заявою позивача присуджує до стягнення з відповідача всі понесені позивачем витрати.
З позовної заяви вбачається, що предметом позову є вимоги про: визнання протиправною бездіяльності Державної служби України з безпеки на транспорті щодо видачі ТОВ "Трансфлот" свідоцтва про виключення судна ДЖУРА з Державного суднового реєстру України; зобов'язання Державної служби України з безпеки на транспорті видати ТОВ "Трансфлот" свідоцтво про виключення судна ДЖУРА з Державного суднового реєстру України.
З матеріалів справи вбачається, що підставою відмови у виключенні судна ДЖУРА з Державного суднового реєстру України є ухвала Шевченківського районного суду м.Києва від 21.03.2018 у справі №761/9834/18.
У відзиві на адміністративний позов відповідач підтвердив, що наявність вказаного судового рішення зумовлювала неможливість виключення судна ДЖУРА з Державного суднового реєстру України, у той же час відповідачем надано суду ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 09.07.2018 у справі №761/22364/18, якою скасовано арешт на судно, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 21.03.2018
Судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 21.03.2018 у справі №761/9834/18, яка була залишена без змін ухвалою Апеляційного суму м.Києва від 07.06.2018, накладено арешт на майно, а саме на буксир «Джура», 1978 року побудови.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 09.07.2018 у справі №761/22364/18 було задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфлот» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні.
Скасовано арешт, накладений 21.03.2018 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду від 21.03.2018 (справа №761/6798/18) на майно ТОВ «Трансфлот», а саме буксир-штофхач «Джура», 1978 року побудови.
У заяві про відмову від позову позивач зазначив про те, що 19.07.2018 позивачем було отримано свідоцтво про виключення судна ДЖУРА з Державного суднового реєстру України від 19.03.2018.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що видача Державною службою України з безпеки на транспорті позивачу свідоцтва про виключення судна ДЖУРА з Державного суднового реєстру України від 19.03.2018 зумовлена скасуванням на підставі ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від 09.07.2018 у справі №761/22364/18 арешту, накладеного на буксир-штофхач ДЖУРА. На думку суду, в даному випадку відсутні дії з боку відповідача щодо добровільного усунення порушених прав та інтересів позивача, оскільки видача Державною службою України з безпеки на транспорті позивачу свідоцтва про виключення судна ДЖУРА з Державного суднового реєстру України від 19.03.2018 зумовлена виключно тим, що обставина, яка перешкоджала вчиненню відповідачем дій щодо видачі позивачу відповідного свідоцтва, на момент розгляду справи відпала.
При цьому суд звертає увагу, що клопотання представника ТОВ "Трансфлот" про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №22018160000000036, було обґрунтовано тим, що на час звернення із клопотанням у подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення відпала потреба.
У зв'язку з цим, суд вважає, що ст.140 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає застосуванню, а повернення позивачу судового збору має здійснюватись за правилами ст.142 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до ч.1 ст.142 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями) у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, у разі постановлення судом ухвали про закриття провадження в адміністративній справі на підставі відмови позивача від позову, суд у відповідній ухвалі вирішує питання про повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Частиною 5 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
На сьогодні порядок повернення цього платежу на підставі судового рішення передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників".
Згідно з пунктом 6 цього Порядку у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв'язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім'я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Частиною третьою статті 4 цього Закону визначено, що виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Отже, ухвала про повернення судового збору виготовляється у двох примірниках, які повинні містити оригінал підпису судді. Крім цього, примірник ухвали, який видається особі для пред'явлення до виконання, повинен бути скріплений відбитком гербової печатки.
З урахуванням зазначених норм, суд вважає за необхідне судовий збір у сумі 881,00 грн. (1762,00 грн.х 50 % :100%) повернути позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 142, 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Закрити провадження в адміністративній справі №810/3115/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфлот" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
2.Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфлот" (ідентифікаційний код 35486576, місцезнаходження: 09230, Київська обл., м.Ржищів, вул.Адмірала Петренка, буд.43) судовий збір у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна грн. 00 коп.).
3.Оригінал та копію даної ухвали видати (надіслати) позивачу, копію ухвали видати (надіслати) відповідачу.
Ухвала у справі набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині закриття провадження у справі подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Ухвала суду в частині повернення судового збору окремо не оскаржується. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 16.08.2018 р.
Суддя Кушнова А.О.