про залишення позову без розгляду
м. Вінниця
16 серпня 2018 р. Справа № 802/1286/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни,
позивача: не з'явився,
представників відповідачів: Маняка О.П., Король Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: ОСОБА_3
до: Апеляційного суду Вінницької області, голови Апеляційного суду Вінницької області Кучевського Петра Васильовича, керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області Король Наталі Петрівни
про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 до Апеляційного суду Вінницької області, голови Апеляційного суду Вінницької області Кучевського Петра Васильовича, керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області Король Наталі Петрівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити дії.
Ухвалою судді від 25.05.2018 року позовну заяву ОСОБА_3 до Апеляційного суду Вінницької області, голови Апеляційного суду Вінницької області Кучевського Петра Васильовича, керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області Король Наталі Петрівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити дії прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Крім того, ухвалено призначити підготовче засідання на 14.06.2018 року (а.с. 1, зворот), а копію ухвали надіслано учасникам процесу.
Позивач ухвалу судді від 25.05.2018 року не отримала, на адресу суду повернувся конверт із вкладенням із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.74-77).
Проте, 14.06.2018 року засобами електронного зв'язку на адресу суду надійшла заява від представника позивача про відкладення підготовчого засідання у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. Крім того, у даній заяві представник позивача просив підготовче судове засідання провести у режимі відеоконференції (а.с.81-88).
Відповідно до довідки від 14.06.2018 року, судове засідання призначене на 14.06.2018 року не відбулося у зв'язку із неявкою сторін. Наступне судове засідання призначено на 27.06.2018 року в режимі відеокоференції із Солом'янським районним судом м. Києва (а.с. 89-90). Про дату, час та місце судового засідання учасників справи повідомлено завчасно та належним чином, що підтверджується відповідними розписками (а.с. 136-141).
Відповідно до довідки від 27.06.2018 року, судове засідання призначене на 27.06.2018 року не відбулося, а справа знята з розгляду у зв'язку із технічними проблемами при проведенні відео конференції. Наступне судове засідання призначено на 11.07.2018 року (а.с. 142). Про дату, час та місце судового засідання учасників процесу повідомлено завчасно та належним чином, що підтверджується відповідними доказами (а.с.145-153).
Відповідно до довідки від 11.07.2018 року, судове засідання призначене на 11.07.2018 року не відбулося, а справа знята з розгляду у зв'язку із неявкою сторін у судове засідання. Наступне судове засідання призначено на 26.07.2018 року (а.с. 155А). Про дату, час та місце судового засідання учасників процесу повідомлено завчасно та належним чином, що підтверджується відповідними доказами (а.с.156-159).
В судове засідання 26.07.2018 року з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Відповідачі у судове засідання не з'явились, проте подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, та просили відмовити у задоволенні позову із підстав, які наведені у відзивах на позовну заяву.
Ухвалою суду від 26.07.2018 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду 26.07.2018 року о 10:35. У ході судового засідання представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із необхідністю ознайомитись із матеріалами справи. Суд задовольнив клопотання представника позивача на відклав розгляд справи на 09.08.2018 року о 10:00 Про дату, час та місце судового засідання учасників процесу повідомлено завчасно та належним чином, що підтверджується відповідними доказами.
03.08.2018 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 06.08.2018 року у задоволенні клопотання представника позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції відмовлено.
У судове засідання, призначене на 09.08.2018 року учасники процесу не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання учасників процесу повідомлено завчасно та належним чином, що підтверджується відповідними доказами.
Ухвалою суду від 09.08.2018 року визнано неявку позивача у судове засідання 09.08.2018 року з неповажних причин, судове засідання відкладено на 16.08.2018 року.
13.08.2018 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 13.08.2018 року у задоволенні клопотання представника позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції відмовлено.
У судове засідання, призначене на 16.08.2018 року позивач та представник позивача в черговий раз не з'явилися з невідомих суду причин. Судом відповідно до положень ч.1 ст. 205 КАС України, вирішено здійснювати розгляд справи за відсутності позивача, якого належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Разом з тим, на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю прийняти участь в судовому засідання, так як його залучено до проведення слідчої дії (обшуку), що проводиться на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва в справі 757/3640418-к від 26.07.2018 року.
Представники відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували та звернули увагу суду на те, що позивач зловживає своїми процесуальними правами. Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на нього поширюється порядок адміністративного судочинства, а значить обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. У прямі обов'язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами. Недобросовісним користуванням процесуальними правами вважається, зокрема, з'явлення численних необґрунтованих відводів суддям, нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог КАС, одночасного оскарження судових рішень в різних видах проваджень, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені тощо. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
У зв'язку із цим, судом поставлено на розгляд питання про залишення позовної заяви без розгляду.
Вирішуючи дане питання суд, виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Пунктом 1 частини третьої статті 49 КАС України встановлено, що особам, які беруть участь у справі надано право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів.
Крім наявних прав, особи, що беруть участь у справі, наділені також певними обов'язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом. При цьому, процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими ніж права і обов'язки другої особи, яка бере участь у справі.
Будучи ініціатором судового розгляду справи позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є виконання процесуальної дії у встановлені законом або судом строки, в тому числі і забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.
Також, ч. 2 ст. 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Водночас, відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Згідно частини третьої статті 124 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:
1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;
2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Так, позивач та її представник про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялися завчасно та належним чином, шляхом направлення тексту судової повістки на поштову адресу позивача, електронну поштову адресу представника позивача, які вказані у позовній заяві. Вказане підтверджується довідками складеними секретарем судового засідання.
Відповідно до частини першої статті 131 КАС України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Судом встановлено, що позивачу судова кореспонденція направлялась на адреси, які зазначені самим позивачем у позовній заяві: вул. Анатолія Бортняка, 2/71, м. Вінниця, 21037. Однак, повістки поверталися на адресу суду із зазначенням причин повернення: "за закінченням терміну зберігання".
Повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена позивачу із незалежних від суду причин свідчить про те, що позивач, згідно ч. 11 ст. 126 КАС України, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду.
Неприбувши у судові засідання позивач заяви про розгляд справи без його участі, які б дали суду процесуальну можливість продовжити розгляд справи, не подав, а тому розгляд справи відкладався.
16.08.2018 року позивач вкотре не прибув у судове засідання, у зв'язку із чим, судом поставлено питання про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до частини п'ятої статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.
Ознайомившись із матеріалами справи, суд доходить висновку, що неявка позивача перешкоджає розгляду даної справи.
Суд акцентує увагу, що процесуальною санкцією за повторне неприбуття належним чином повідомленого позивача про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання є залишення позовної заяви без розгляду.
Крім того, представником позивача на адресу суду неодноразово направлялися клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в задоволенні яких йому було відмовлено та відповідно розгляд справи відкладався на іншу дату та час.
Як зазначалося, ухвалою суду від 09.08.2018 року неявку позивача у судове засідання 09.08.2018 року визнано із неповажних причин, судове засідання відкладено на 16.08.2018 року.
16.08.2018 року позивач в судове засідання повторно не з'явилась, а від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з неможливості з об'єктивних причин забезпечити явку уповноваженого представника до суду.
Водночас, суд звертає увагу, що Кодекс адміністративного судочинства встановлює обмежені строки розгляду адміністративної справи. Провадження в даній справі відкрито ще 25 травня 2018 року. Проте, КАС України зобов'язує суд дотримуватися розумних строків розгляду адміністративним справ.
Так, в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01.02.2012 року № 279/11/13-12 вказано, що проблеми, які призводять до порушення вимоги здійснення судового розгляду справ у розумний строк, полягають у надмірній тривалості розгляду справ судом у зв'язку із численними випадками відкладення судових засідань. З огляду на це Вищий адміністративний суд України звернув увагу на необхідність дотримання строків розгляду адміністративних справ, вказуючи, що для цього потрібно вживати заходи щодо регулярного призначення судових засідань і, за потреби, дисциплінування сторін, інших осіб, які беруть участь у справі.
Також суд звертає увагу, що в судові засідання в яких був присутній представник позивача, він був не підготовлений до судового розгляду, не володів інформацією щодо розгляду справи, не міг чітко сформулювати позовні вимоги, у зв'язку із чим, знову ж просив відкласти розгляд справи.
Фактично представник позивача допустив зловживання своїми процесуальними правами, тим самим виявив неповагу по суду. Крім того, досліджуючи питання повторної не явки представника позивача в судове засідання як прояву неповаги до суду, необхідно звернути увагу також на те, що такими діями представник виявляє неповагу насамперед до свого клі єнта, інтереси якого він представляє (захищає) у суді, а вже потім до суду.
Відповідно до пункту 4 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності
Враховуючи, що позивач, який був належним чином повідомлений про дату час та місце судового розгляду повторно не прибув, причини неприбуття не повідомив, а також беручи до уваги те, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, суд доходить висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. 55, 60, 205, 240, 241, 248, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Апеляційного суду Вінницької області, голови Апеляційного суду Вінницької області Кучевського Петра Васильовича, керівника апарату Апеляційного суду Вінницької області Король Наталі Петрівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити дії - залишити без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлений 22.08.2018 року
Суддя Чернюк Алла Юріївна