21 серпня 2018 року Справа № 804/3470/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_2 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить: - визнати протиправним рішення Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області №83 від 18.12.2017р. про відмову у поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_2; - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 ОСОБА_2, починаючи з 07.10.2009р., як не працюючому пенсіонеру, інваліду ІІ групи, з врахуванням всього стажу, в тому числі пільгового, та заробітної плати для обчислення пенсії, але в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, з підвищенням та індексацією пенсії відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надбавкою до пенсії як дитині війни, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017р.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що проживаючи на даний час в Ізраїлі, має право на виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009. Факт її проживання за кордоном за умови наявності громадянства України не може бути підставою для відмови у виплаті належних їй пенсійних виплат.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 року відкрито провадження по справі №804/3470/18 за вищезазначеним позовом та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У вказаній ухвалі відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
04 червня 2018 року на адресу суду від Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач вказав, що представник позивача звернувся до Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (правонаступник - Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області) щодо поновлення ОСОБА_2 пенсії за віком. Проте, згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або через законного представника до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача. Однак у м. Кам'янське ОСОБА_2 як одержувач пенсії не перебувала та не перебуває. Також відповідач зазначив, що вимоги в частині поновлення виплати пенсії за віком з 07.10.2009 заявлені поза межами строку звернення до адміністративного суду. Тому просив вимоги в частині поновлення виплати пенсії за віком з 07.10.2009р. залишити без розгляду, а в іншій частині відмовити.
04 червня 2018 року відповідач надав до суду докази на виконання вимог ухвали суду від 17 травня 2018 року.
05 червня 2018 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання, в якому представник просить розглянути справу №804/3470/18 у відкритому судовому засіданні за участю Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
Судом встановлено, що позивач до 1995 року перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року витребувано від управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області додаткові докази, а саме: належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_2 та інших документів, на підставі яких позивачу нараховувалися соціальні виплати.
Підготовче судове засідання відкладено до 07 серпня 2018 року.
На виконання вимог ухвали суду від 26.06.2018р. від департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області на адресу суду надійшов лист, в якому зазначено, що пенсійна справа ОСОБА_2 направлена на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області згідно їх запиту №486/03-10/26.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року витребувано від Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_2 та інших документів, на підставі яких позивачу нараховувалися соціальні виплати.
08 серпня 2018 року на виконання вимог ухвали суду від 07.08.2018р. від Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області надані докази, які витребовувалися.
В судове засідання 17 серпня 2018 року сторони не з'явилися, про дату, час та місце проведення якого повідомлені належним чином.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2018р., з занесенням до протоколу судового засідання, підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2018р., з занесенням до протоколу судового засідання, справу суд призначив розгляд справи по суті в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах. На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.
Згідно заяви від 18 грудня 2017 року позивач звернувся до Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду Дніпропетровської області про поновлення виплати раніше призначеної пенсії.
Рішенням заводського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії Кам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду Дніпропетровської області ОСОБА_2 відмовлено в поновленні виплати за віком з 07.10.2009 року, як не працюючому пенсіонеру та дитині війни, оскільки позивачем порушено вимоги п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, яким передбачено, що заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або через законного представника до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача. За документами, наданими для поновлення пенсії, не підтверджено місце проживання (реєстрації) на території України в м. Кам'янське Гольдман Г.Д. Останнє місце реєстрації позивача - АДРЕСА_1.
Вирішуючи спір по суті суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Також суд зазначає, що пунктом 2 частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 51 вказаного Закону встановлено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду України № 25рп/2009 від 07.10.2009 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV.
Вказаним рішенням встановлено, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Конституційне право на соціальний захист не може бути поставлене в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Право громадянина на одержання пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні, держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.
Відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України» та рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.2000 закони, правові акти або окремі положення визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню, як такі, що відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Положеннями статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність у ОСОБА_3 права на поновлення виплати пенсії за віком незалежно від того, що остання постійно проживає в Ізраїлі.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).
Пунктом 2.8 Порядку передбачено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Таким чином, заява про поновлення виплати пенсії може бути подана пенсіонером особисто або його законним представником, при цьому заява може бути подана до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що останнім місцем реєстрації ОСОБА_2 є АДРЕСА_1., де вона і перебувала на обліку як пенсіонер.
Згідно з Центральною базою даних одержувачів пенсій, станом на 21.12.2017 ОСОБА_2 на обліку в Камянському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не перебуває.
Судом досліджена пенсійна справа ОСОБА_2, яка надійшла від департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 перебувала на обліку як пенсіонер за місцем реєстрації АДРЕСА_1.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Враховуючи сукупність викладених обставин, суд доходить висновку про правомірність відмови відповідача у поновленні виплати пенсії, адже позивач звернулася до органу, що призначає пенсію, не за місцем перебування на обліку, тобто до неповноважного органу.
В зв'язку з вищевикладеним адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, 51931) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Наб. Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено та підписано 21 серпня 2018 року.
Суддя О.М. Неклеса