14 серпня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1311/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» до ОСОБА_3 великих платників податків державної фіскальної служби, ОСОБА_4 Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва про стягнення пені,
Державне підприємство «Луцький ремонтний завод «Мотор» (далі - ДП «Луцький РЗ «Мотор», позивач, підприємство) звернулося з позовом до ОСОБА_3 великих платників державної фіскальної служби (далі - ОСОБА_3 ВПП ДФС, відповідач 1), ОСОБА_4 Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва (далі ОСОБА_4 ДКС України Печерському районі м. Києва, відповідач) в про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пені в сумі 21 206,93 грн., нарахованої на суму 967 082,75 грн. заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість по декларації за червень 2017 року за період 30.12.2017 року по 13.02.2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є платником ПДВ. Відповідно до актів ОСОБА_3 ВПП ДФС про результати перевірок з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку за червень 2017 року встановлено завищення підприємством суми бюджетного відшкодування за червень 2017 року на 601 682,75 грн. та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 927 196,90 грн. В результаті чого, податковим органом прийнято та направлено на адресу ДП «Луцький РЗ «Мотор» податкові повідомлення рішення від 26.10.2017 року №0012314812, №0012334812, №0012324812. Рішенням ДФС за результатами розгляду скарги податкові повідомлення-рішення скасовані. Однак, в порушення вимог пунктів 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) суми бюджетного відшкодування надійшли на рахунок позивача із значним порушенням строків, у зв'язку з чим утворилась заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ, на яку відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України позивач нарахував пеню на суму 21 206,93 грн.
Представник відповідача 1 у письмовому відзиві на позовну заяву, позовні вимоги не визнав з тих підстав, що після закінчення процедури адміністративного оскарження, ОСОБА_3 ВПП ДФС вніс 13.02.2018 року до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування в сумі 967 082,75 грн. та дані суми відшкодовано на рахунок ДП «Луцький РЗ «Мотор», відтак вважає що оскільки єдиною умовою для пред'явлення вимоги про стягнення пені є не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування, у ДП «Луцький РЗ «Мотор» відсутнє право для пред'явлення вимоги про стягнення пені.
Представник відповідача - 2 у поданих письмових заперечень позовні вимоги заперечила, з тих підстав, що в порушення вимог пунктів 8, 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів Державної казначейської служби в процесі відшкодування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39, чинного на момент відшкодування позивачу ПДВ, узагальнена інформація та висновки контролюючого органу на відшкодування ДП «Луцький РЗ «Мотор» по деклараціях за червень 2017 року до ГУ ДКС України у Волинській області не надходили.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, відповідно до якого повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ.
При цьому, нормами чинного законодавства органам Казначейства не надано повноважень нараховувати та виплачувати пеню на заборгованість з відшкодування ПДВ на підставі заяви та розрахунку, поданого платником податків. Вказує на те, що ГУ ДКС України у Волинській області діяло виключно в межах чинного законодавства та своїми діями або бездіяльністю не порушувало законних прав та інтересів позивача. На підставі наведеного просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Позивач у відповіді на відзив №1-58/2837 від 03.08.2018 року вважає твердження ОСОБА_3 ВПП ДФС які наведені у відзиві безпідставними, необґрунтованими та такими що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав, наведених у відзиві, просив в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні 14.08.2018 року не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ДП «Луцький РЗ «Мотор» є суб'єктом літакобудування відноситься до літакобудівної промисловості, створене з метою ремонту військової авіаційної техніки за державним замовленням для потреб Міністерства оборони України, зарубіжних замовників, засноване на державній формі власності, включено до «Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне знамення для економіки і безпеки держави», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів підприємств оборонно-промислового комплексу, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.02.2014 № 70-р, а також включено до складу Державного концерну «Укроборонпром», згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1221.
Відповідно до Статуту, затвердженого наказом Генерального директора ДК «Укроборонпром» від 14.01.2017 № 16, підприємство здійснює капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію та технічне обслуговування авіаційних двигунів (їх вузлів та агрегатів) для військових літаків-бомбардувальників: Су-22, Су-24, Су-27, Су-30, літаків - винищувачів Міг-29.
Крім того, судом встановлено, що позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 28.06.1997 року, що підтверджується витягом №1628064500024 від 01.02.2016 року.
З матеріалі в справи вбачається, що 17.07.2017 року ДП «Луький РЗ «Мотор» було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2017 року із зазначенням у рядку 20.2 суми що підлягає бюджетному відшкодуванню у сумі 7 668 504,00 грн. та отримано квитанцію № 2 від 17.07.2017р. про відправлення документа.
Також, 17.08.2017 року підприємство подало до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок згідно якого рядок 20.2 був змінений з суми 7 668 504,0 грн. на суму 6 769 099,0 грн. та додаток ДЗ відповідно.
23.08.2017 року позивачем отримано Акт №370/28-10-48-09-16/08029701 «Про результати камеральної перевірки ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2017 року» від 18.08.2017 року. В Акті №370/28-10-48-09-16/08029701 контролюючим органом зроблено висновок, що перевіркою встановлено порушення ДП «ЛРЗ «Мотор» вимог:
п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму ПДВ - 1 528 879,65 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2017 року на 601 682,75 грн., та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 927 196,90 грн.
Крім того, згідно Акту перевірки зазначено, що відповідно до вимог п.200.12 ст.200 абз.4 ПК України, сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, за результатами перевірки підлягає зменшенню на 365400,00 грн. та складає 5 802 016,25 грн.
Підприємство, не погодившись з вказаними висновками, подало до ОСОБА_3 ВПП ДФС заперечення на Акт перевірки №370/28-10-48-09-16/08029701 від 18.08.2017 року.
За результатами розгляду заперечення ОСОБА_3 ВПП ДФС листом повідомив позивача, що необхідно провести позапланову виїзну перевірку ДП «ЛРЗ «Мотор» за червень 2017 року, оскільки питання потребує дослідження первинних документів, наявних на підприємстві.
На підставі наказу ОСОБА_3 ВПП ДФС № 2038 від 18.09.2017 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «ЛРЗ «Мотор» на підприємстві в період з 20.09.2017 року по 10.10.2017 року працівниками Луцького відділу податкового супроводження підприємств Львівського управління ОСОБА_3 ВПП ДФС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку.
23.10.2017 року ДП «Луцький РЗ «Мотор» отримало Акт №186/28-10-48-12/08029701 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Луцький РЗ «Мотор» з питань що стали предметом оскарження» який складений ОСОБА_3 ВПП ДФС 18.10.2017 року. У висновках Акту №186/28-10-48-12/08029701 зазначено, що перевіркою встановлено порушення ДП «ЛРЗ «Мотор»:
п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму ПДВ - 1 528 879,65 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2017 року на 601 682,75 грн., та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 927 196,9 грн.
Крім того, в Акті №186/28-10-48-12/08029701 зазначено, що відповідно до вимог п.200.12 ст.200 абз.4 ПК України, сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 (?) розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, за результатами перевірки підлягає зменшенню на 9260,14 грн.
Позивач, не погодившись з вказаними висновками, подало до ОСОБА_3 ВПП ДФС свої заперечення на Акт №186/28-10-48-12/08029701 від 18.10.2017 року, зазначивши, що ДП «Луцький РЗ «Мотор» бажає брати участь у його розгляді.
Судом встановлено, що 26.10.2017 ОСОБА_3 ВПП ДФС прийнято та направлено на адресу позивача податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1 на суму 601 682,75 грн., № НОМЕР_2 на суму 927 196,90 грн. та № НОМЕР_3 на суму 9 260,14 грн.
Підприємство, не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, скористалось своїм правом досудового врегулювання спору, шляхом подання скарги № 1-5 8/2915/вк від 09.11.2017 року до Державної фіскальної служби України.
29.12.2017 року за результатами розгляду скарги ДФС прийнято рішення №32248/6/99-99-11-01-02-25 «Про результати розгляду скарги», згідно якого, скасував податкові повідомлення-рішення ОСОБА_3 ВПП ДФС від 26.10.2017р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_3, № НОМЕР_2, а скаргу - задоволено.
Як встановлено судом та не заперечується представниками сторін в судовому засіданні суми бюджетного відшкодування з ДПВ за червень 2017 року в сумі 967 082,75 грн. ДП «Луцький РЗ «Мотор» відшкодовано 13.02.2018 року, що підтверджується платіжним дорученням №23284347 від 13.02.2018 року.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Відповідно до пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу. У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який протягом п'яти робочих днів з дня отримання такої заяви повинен її задовольнити.
На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Як передбачено пунктом 200.15 статті 200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Оскільки рішення Державної фіскальної служби України №32248/6/99-99-11-01-02-25 прийнято 29.12.2017 року, а тому саме цю дату слід вважати днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Крім того, з 01.04.2017 бюджетне відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами казначейства на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, без надання висновків контролюючих органів.
Такий порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість регулюються пунктом 200.7 статті 200 ПК України, згідно якого платник податків подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (пп.200.7.1 п.200.7 ст.200 ПК України).
Відповідно до пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.
Зазначений механізм бюджетного відшкодування податку на додану вартість регулюється Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року №26.
Пунктом 10 цього Порядку визначено, що внесення даних до Реєстру посадовими особами (уповноваженою особою) ДФС та Казначейства здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.
Судом встановлено, що за результатами перевірок визнано право ДП «Луцьки РЗ «Мотор» на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2017 року, проте не внесено дані щодо суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2017 року до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ.
Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Тобто, пеня починає нараховуватися з моменту, коли бюджетне відшкодування набуває статусу заборгованості, та нараховується протягом строку невідшкодування заборгованості з бюджету.
Таким чином, у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. У такий же строк контролюючий орган має подати такий висновок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після закінчення процедури оскарження.
На суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 ПК України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання контролюючим органом після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 03.06.2014 у справі №21-131а14, яка в силу частини першої статті 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Отже, приймаючи до уваги правові висновки Верховного Суду України суд зазначає, що невиконання суб'єктом владних повноважень свого обов'язку щодо не внесення даних щодо суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2017 року до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ не може позбавити платника податку права на нарахування та стягнення пені.
З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, оскільки позивачу невчасно здійснено відшкодування ПДВ з державного бюджету, тому позивач відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України має право на нарахування пені на таку суму заборгованості.
У зв'язку з цим в рамках цієї справи позивач просить стягнути пеню за період з 30.12.2017 року по 13.02.2018 року включно (46 днів).
Як слідує з розрахунку пені, складеного позивачем з урахуванням заборгованості по відшкодуванню сум ПДВ, що узгоджувалися в судовому порядку та підтверджені за результатами перевірок контролюючим органом, сума пені за прострочення бюджетного відшкодування з ПДВ за період червень 2017 року становить 21 206,93 грн.
Щодо суми пені, то суд визнає її правильною, оскільки будь-якого іншого розрахунку суду не представлено.
При цьому, як передбачено частиною другою статті 77 КАС України на відповідача як суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності, чого останнім зроблено не було.
Отже, на думку суду розрахунок, наданий позивачем, є вірним та здійсненим відповідно до положень пункту 200.23 статті 200 ПК України.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку що позовні вимоги ДП «Луцький РЗ «Мотор» про стягнення з Державного бюджету України пені в розмірі 21 206,93 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ за червень 2017 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, на користь позивача слід присудити за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 великих платників податків Державної фіскальної служби судовий збір в розмірі 1762 грн., сплачений згідно з платіжним дорученням від №1915 від02.07.2018 року (а. с. 2).
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного бюджету України через ОСОБА_4 державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва (01133, місто Київ, вулиця Леоніда Первомайського, будинок 9А) на користь Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ківерцівська, будинок 3, код ЄДРПОУ 08029701) суму пені по бюджетній заборгованості з податку на додану вартість по декларації за червень 2017 року за період з 30.12.2017 року по 13.02.2018 року в сумі 21 206,93 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, місто Київ, вул. Дегтярівська, будинок 11Г, код ЄДРПОУ 39440996) на користь Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ківерцівська, будинок 3, код ЄДРПОУ 08029701) судові витрати в розмірі 1762 грн.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ківерцівська, будинок 3, код ЄДРПОУ).
Відповідач ОСОБА_3 великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, місто Київ, вул. Дегтярівська, будинок 11Г, код ЄДРПОУ 39440996).
Відповідач ОСОБА_4 державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва (01133, місто Київ, вулиця Леоніда Первомайського, будинок 9А).
ОСОБА_5 Костюкевич
Повний текст судового рішення складено 20.08.2018 року.