65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про призначення по справі судової експертизи
"20" серпня 2018 р. Справа № 916/1048/18
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності №18-0014/5283 від 26.01.2018р.
відповідача: ОСОБА_2, згідно довіреності від 19.06.2018р.
третьої особи: ОСОБА_3, згідно довіреності №427 від 30.07.2018р.,
розглянувши клопотання відповідача від 07.08.2018р. за вх.№2-3974/18 про призначення судової експертизи фінансово-кредитних операцій, від 13.08.2018р. за вх.№2-4095/18 про призначення у справі судової оціночно-земельної експертизи по справі №916/1048/18 за позовом Національного Банку України (01601, м.Київ, вул. Інститутська, 9) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гаджибей” (65037, Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, ж/м Совіньон, Одеський бульвар,5), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” (01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1 Д) про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму 856944000грн.,
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.06.2018р. відкрито провадження у справі №916/1048/18 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду.
07.08.2018р. за вх.№2-3974/18 від відповідача до суду надійшло клопотання про призначення по справі судової експертизи фінансово-кредитних операцій за кредитним договором №54 від 02.10.2014р. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що позивач у цій справі звернувся до суду з позовними вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок заборгованості, яку він нарахував за кредитним договором, та в якості доказів такого послався на копії вказаного договору, довідки-розрахунки заборгованості відповідача за періоди 2014-2018р.р. відповідно. Суму залишку заборгованості за кредитом (борг за основним зобов'язанням) оцінений позивачем в сумі 856944000грн. Відповідач вказує, що позовна заява та додатки до неї частково містять розрахунки сум позовних вимог, частково не містить їх. Загальний підрахунок сум боргу у відповідача викликає сумніви. ТОВ “Гаджибей” відзначає, що у позові та додатках відсутні розрахунки заборгованості за 2015 рік, сумнівним для нього є також співвідношення простроченої та непростроченої заборгованості за певні періоди, незрозумілим є порядок нарахування заборгованості в цілому, не відома методика, яку було застосовано при нарахуванні процентів. Відповідач вказує, що позбавлений можливості надати контр-розрахунок або самостійно замовити проведення експертизи, оскільки проведення такої експертизи неможливе без матеріалів кредитної справи та інших документів, яких у відповідача не має, але вони наявні у позивача та третьої особи.
НБУ в судових засіданнях 07.08.2018р., 13.08.2018р. заперечував проти призначення судової експертизи фінансово-кредитних операцій, зазначав про наявність у справі доказів видачі кредиту та часткового його погашення АТ КБ "Приватбанк", підтверджуючих наявну кредитну заборгованість, яку суд має можливість самостійно встановити, проаналізувавши подані банківські виписки по кредитним договорам.
13.08.2018р. за вх.№16392/18 АТ КБ “Приватбанк” подав заперечення стосовно клопотання відповідача від 07.08.2018р. за вх.№2-3974/18 про призначення по справі судової експертизи фінансово-кредитних операцій. Де вказує, що визначення суми заборгованості та розміру погашеної заборгованості АТ КБ “Приватбанк” не потребує спеціальних знань та чітко вираховується із доданих до матеріалів справи документів, а саме, поданих позивачем: кредитного договору та додаткових угод, які підтверджують отриману АТ КБ “Приватбанк” загальну суму кредиту 1300000000грн.; меморіальних ордерів, які підтверджують видачу кредитних коштів по п'яти траншам (перший - 410000000грн., другий - 490000000грн., третій - 120000000грн., четвертий - 150000000грн. та п'ятий - 130000000грн.) на загальну суму кредиту 1300000000грн.; довідок-розрахунків заборгованості за кредитним договором, які підтверджують розрахунки заборгованості по кожному з п'яти траншів (перший - 44340000грн., другий - 447390000 грн., третій - 109564000грн., четвертий - 136956000грн. та п'ятий - 118694000грн.) на загальну суму заборгованості 856944000грн.; виписки по рахункам АТ КБ “Приватбанк”, яка підтверджує здійснену АТ КБ “Приватбанк” сплату по кредитному договору і існуючу заборгованість за кредитним договором на загальну суму 856944000грн. Також, АТ КБ “Приватбанк” вказує, що заявлені ТОВ "Гаджибей" питання щодо сплати процентів за кредит не є предметом спору у даній справі, а предметом спору є звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості АТ КБ “Приватбанк” за кредитним договором в загальній сумі заборгованості 856944000грн. У запереченнях третя особа також відзначила, що клопотання про експертизу ТОВ "Гаджибей" не містить належного обґрунтування та доказів наявності будь-яких неточностей та/або некоректностей у здійсненому позивачем розрахунку заборгованості.
Враховуючи те, що предметом спору є звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості АТ КБ “Приватбанк” за кредитним договором в загальній сумі заборгованості 856944000грн., суд не вбачає підстав для призначення по справі судової експертизи фінансово-кредитних операцій для встановлення наявності кредитної заборгованості, за умови того, що вона визнається позичальником - АТ КБ “Приватбанк” та на її підтвердження позивачем та боржником подано первинні документи її обліку.
13.08.2018р. за вх.№2-4095/18 ТОВ “Гаджибей” до суду подано клопотання про призначення у справі судової оціночно-земельної експертизи. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач послався на те, що позивачем позовні вимоги заявлено про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №96 (на належне на праві власності відповідачу майно, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 468526751237) нерухоме майно, згідно опису, що міститься в п.10.1. іпотечного договору, а саме: “земельна ділянка, площею 8,0000га", зареєстрована в Державному земельному кадастрі України за кадастровим номером 5123781300:01:002:0771, цільове призначення: для будівництва, експлуатації об'єктів рекреаційно-оздоровчого призначення та обслуговування жителів територіальної громади Овідіопольського району, категорія земель: землі рекреаційного призначення, місце розташування: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, масив “Золотий берег”, земельна ділянка 34, 35, 36, 37, що підтверджується витягом з ДЗК про земельну ділянку №НВ-5101316612014, виданим 07.08.2014р. державним кадастровим реєстратором ОСОБА_4 Відділу Державного земельного агентства України в Овідіопольському районі Одеської області, в рахунок заборгованості, яку він нарахував за кредитним договором №54 від 02.10.2014р. Відповідач вважає, що значення для справи має визначення вартості предмета іпотеки, яким є земельні ділянки.
Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” заперечують проти задоволення клопотання відповідача щодо призначення у справі судової експертизи фінансово-кредитних операцій, відзначають, що до матеріалів справи подано звіт про експертну грошову оцінку предмета іпотеки від 12.12.2017р., який є чинним на даний час, тому відсутні підстави для призначення судової експертизи.
При цьому, третя особа у письмових запереченнях від 20.08.2018р. за вх.№16939/18 додатково вказує, що позиція відповідача щодо необхідності призначення експертизи для визначення початкової ціни реалізації предмета іпотеки спростовується постановою ОСОБА_5 Верховного Суду від 21.03.2018р. у справі №235/3619/15-ц.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини (ч.ч.1, 2, 3, 4, 8 ст.98 ГПК України).
Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч.1, 3, 4, 5, 6 ст.99 ГПК України).
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків (ч.ч.1, 3, 5 ст.100 ГПК України).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.103 ГПК України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень, або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи. У разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.
Згідно ст.5 Закону України “Про оцінку земель” експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Статтею 1 Закону України “Про оцінку земель” визначено, що експертна грошова оцінка земельних ділянок - результат визначення вартості земельної ділянки та пов'язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту.
Так, в обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення боржником - АТ КБ “Приватбанк” зобов'язань за кредитним договором №54 від 02.10.2014р. щодо своєчасного повернення кредиту. Ці зобов'язання були забезпечені іпотекою відповідно до договору іпотеки від 06.10.2014р., укладеного між ТОВ “Гаджибей” та позивачем. Допущені порушення кредитного договору стали підставою для звернення банку до відповідача як майнового поручителя з даним позовом.
Відповідач у відзиві на позов від 11.07.2018р. за вх.№13945/18 проти позову заперечує, зокрема, відзначає, що оскільки між ним та позивачем не має згоди щодо оцінки предмету іпотеки, то початкова ціна продажу предмету іпотеки може бути визначена виключно на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності.
Як передбачено положеннями ч.6 ст.38 Закону України “Про іпотеку”, ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.
Положеннями частини першої статті 39 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Так, у прохальній частині позовної заяви від 01.06.2018р. за вх.№1133/18 НБУ викладено позовну вимогу про встановлення способу реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження” за визначеною позивачем початковою ціною, із якою відповідач не згоден, що викликано намаганням збалансувати власний обов'язок іпотекодавця спрямувати предмет іпотеки в рахунок погашення зобов'язання боржника та право цього ж іпотекодавця впливати на ефективне розпорядження його майном у примусовому порядку, у тому числі шляхом встановлення його дійсної ринкової вартості в умовах несталих економічних процесів.
Із наявного у справі звіту про експертну грошову оцінку предмета іпотеки від 12.12.2017р. не вбачається безпосередньо дослідження оцінщиком об'єктів іпотеки - в змісті звіту відсутнє зазначення про це, що відповідно викликає сумніви щодо обґрунтованості висновків. Посилання позивача на визначення в звіті в розділі “Ідентифікація об'єкта оцінки” про огляд земельної ділянки та в розділі "Конфлікт інтересів" про огляд земельної ділянки (без здійснення спеціальної технічної експертизи) не свідчить про здійснення оцінщиком дій по вивченню об'єктів, зокрема, земельних ділянок №№34, 35, 36, 37, та з врахуванням цього не вбачається застосування належних методів по визначенню їх ринкової вартості.
Отже, повнота та всебічність встановлення обставин справи спрямована саме на дотримання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд), а не навпаки. Разом із тим у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строки для їх отримання.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 10.05.2018р. по справі №922/4110/16, від 23.04.2018р. по справі №914/529/17.
При цьому, у даній справі при розгляді питання про призначення оціночної експертизи для визначення початкової ціни предмет іпотеки позицією, викладеною у постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 21.03.2018р. у справі №235/3619/15-ц, суд не може керуватись, оскільки у даній справі №916/1048/18 позивач самостійно у прохальній частині позову зазначив про встановлення початкової ціни реалізації предмета іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості позичальника.
Таким чином, у справі наявний спір стосовно початкової вартості предмету іпотеки, на який позивач просить звернути стягнення, що потребує здійснення дослідження, проведеного особою, що володіє спеціальними знаннями, наданий позивачем звіт про експертну грошову оцінку предмета іпотеки від 12.12.2017р. викликає сумніви щодо його правильності, а відповідач, що клопоче про призначення судової експертизи, самостійно надати висновок у строки, встановлені для подання доказів, не може через неможливість отримання ним необхідних для проведення експертизи матеріалів, що відповідає умовам п.2 ч.1 ст.99 ГПК України, тому суд, з метою повноти та всебічності дослідження обставин справи, з врахуванням дотримання принципу “розумного строку”, вбачає необхідність в призначенні судової оціночно-земельної експертизи.
При цьому, з врахуванням даних Реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України, з огляду на п.1.5. Інструкції про призначення та проведення експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998р., який передбачає проведення експертиз за зонами регіонального обслуговування, проведення експертизи суд доручає Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.
За положеннями ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Як передбачено п.6 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
З врахуванням того, що проведення експертизи потребує часу, з врахуванням прохання відповідача про зупинення провадження по справі у зв'язку з проведенням судової експертизи поза межами суду, суд вважає за доцільне зупинити провадження у справі.
Керуючись ст.ст.99, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017р.), суд
1. Відмовити ТОВ “Гаджибей” у задоволенні клопотання від 07.08.2018р. за вх.№2-3974/18 про призначення по справі судової експертизи фінансово-кредитних операцій.
2. Задовольнити клопотання ТОВ “Гаджибей” від 13.08.2018р. за вх.№2-4095/18 про призначення у справі судової оціночно-земельної експертизи.
3. Призначити проведення судової оціночно-земельної експертизи.
4. На розгляд судової оціночно-земельної експертизи поставити наступні запитання:
1) Яка ринкова вартість об'єкта нерухомості - предмету іпотеки за іпотечним договором №96 від 06.10.2014р., укладеним між власником іпотекодавцем - ТОВ "Гаджибей" та іпотекодержателем - Національним Банком України, а саме: земельної ділянки, кадастровий номер 5123781300:01:002:0771, площею 8,0000 га, цільове призначення: для будівництва, експлуатації об'єктів рекреаційно-оздоровчого призначення та обслуговування жителів територіальної громади Овідіопольського району, категорія земель: землі рекреаційного призначення, місце розташування: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, масив “Золотий берег”, земельні ділянки 34, 35, 36, 37.
5.Проведення судової оціночно-земельної експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.
6. Надіслати справу №916/1048/18 до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової оціночно-земельної експертизи.
7. Витрати по оплаті судової експертизи покласти на ТОВ "Гаджибей".
8. Попередити експертів та залучених фахівців про кримінальну відповідальність згідно ст.ст.384, 385 КК України.
9. Зауважити експертам, що судова експертиза має бути проведена у відповідності до п.1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5.
10. Зупинити провадження у справі №916/1048/18.
11. У відповідності до ч.1 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 20.08.2018р. та у відповідності до ч.2 ст.254, п.п.11, 12 ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
12. Повну ухвалу складено 21.08.2018р.
Суддя І.А. Малярчук